Сторінка
6
Зупинимося на творах деяких вихованців училища, вже визначних художників - В.А.Глущенка (род.1939) та Л.Н.Штаній (род.1949). Обидва вони дуже різні за манерою письма. один - чудовий рисувальник, що володіє кольором; друга - цілковито дивовижний колорист, добре володіючий формою.
Їх твори виглядають по-різному але їх об’єднує не тільки глибока традиційність, що говорить про те, що обидва вони є преставниками однієї школи, але й однакова захопленість тематичною композицією і однакове прагнення вирішити тему суто декоративними засобами.
Розглянемо твори цих молодих майстрів, створені 1967 року.
В.А.Глущенко представив на виставку три жанрові композиції “Півень”, “Цікавість” та “Все для тебе, кохана!”. На першій з них зображений півень. Він займає весь аркуш. Його тулуб даний в профіль на фоні квітучої рослини, що стрімко звивається. Композиційна злитість рухів півня та рослини підкреслена тут їх однаковим орнаментальним практуванням. Пір’я на крилах та хвості - це цілковито завершений, графічно виконаний орнамент.
Півень уважно стежить за метеликом, що причаївся між квітами. Квіти ж через весь малюнок вигинаються з краю в край по кривій, подібний до латинської літери “S”, і заповнюють собою всю вільну від півня площу. В композиції рух стеблини з квітами неначе продовжує рух півня; метелик добре закомпонований між квітами, а півня, намальованого на першому плані, декоровано тими ж графічними елементами, з яких складаються тут і квіти, і листя рослинного орнаменту. Цим досягається цілісність вирішення, яка міцно зв’язує жанр з орнаментом. В цьому творі добре поєднуються загальнонаціональна і локальна традиції з індивідуальним почерком молодого майстра. [2, ст.73].
Малюнок “Цікавість” зображає білого кота з рудими плямами, що слідкує за метеликом і сидить на квітці.
Неможливо не відмітити те, як майстерно зображена шерсть кота: звернувшись до традиційного петриківського мазка “зернятко”, що починається з легкого торкання та закінчується натиском, молодий художник зміг передати фактуру м’якої пухнастої шерсті, не виходячи за межі В.А.Глущенка, можливо, найбільш цікавий. Це “Все для тебе, кохана!”. Тут зображені півень та курка в зарослях квітучого бур’яна.
Іронічний тон самої назви не підлягає сумніву, до того він підкреслений переможною поставою півня, що знайшов зернятко. Тут жанровий характер композиції є дуже виразним. І разом з тим, цей твір суто декоративного плану, що знаходить своє вираження і в малюнку, і в багатому орнаментуванні обох птахів, і в єдності рослинного орнамента з орнаментом, що заповнює півня та курку, не говорячи вже про загальний колорит твору.
В.Глущенко зміг, не відходячи від традицій петриківського розпису виразити тонкий психологічний момент: півень з гордовито піднятою головою запрошує подругу покуштувати знайдене ним зернятко.
Сцена виражає добрий народний гумор. Для цього панно, як і для багатьох панно молодих майстрів, характерна діагональна композиція.
Л.Н.Штаній педставила три композиції, які також слід віднести до тематичних композицій.
В її малюнках “Лисиця та журавль” на тему відомої казки лисиця і журавель розміжені симетрично по обидві сторони великої квітки. Від цієї квітки у всі боки розходяться листя і найменші квіти, що складають одне композиціне ціле з персонажами. Усе це подано в світлій, свіжій гамі з прекрасним використанням традиційного “перехідного мазка”.
В іншому малюнку Л.Н.Штаній птаха годує своїх дітей, сидячи на гілці з пташенятами.
Увесь простір заповнено квітами, багатими і різнобарвними в кольорі. Лагідність та ніжність колориту визначає емоційну характеристику малюнка.
Третій малюнок дуже простий за змістом: на пишній квітучій гілці, сидить казкова пташка, що розпустила крила і ніби відштовхується від гілки. Загальний напрямок стебла, підкреслений різною формою і різнобарв’ям кольорів, завершується рухом птаха, від чого увесь малюнок набуває не тільки рухливості , але й змістовну виразність. Незважаючи на те, що птах займає в малюнку порівняно невелике місце та розміщений не у центрі, він все ж сприймається як основна частина жанрової композиції.
У творах Л.Штаній більше зрівноваженості між персоналами композиції та рослинним орнаментом. А крім того, вона першорядний колорит і тому наголоси на тій чи іншій формі робить в першу чергу за допомогою кольору.
На співвідношеннях кольорів побудована композиція “Птахи і квіти”. Дві пташки з чубами та павиними хвостами розташовані симетрично між великими барвистими квітами. Вони співають славу життю. Цей твір сповнений безмежного оптимізму.
Такими є твори учнів, що створили жанрові роботи, не менш виразні, ніж роботи їх вчителів В.І.Соколенка та Ф.С.Панка.
У травні 1967 року в Дніпропетровську було відкрито велику виставку творів петриківських майстрів. Її експонати були три покоління митців - від основоположника петриківської школи Тетяни Якимівни Пати (ї було 83 роки) до учнів місцевої художньої школи.
Матеріали виставки цікаві тим, що на них можна не лише простежити всю історію розвитку петриківської декоративної графіки, а й побачити, що ж нового сталося в цьому мистецтві за останні роки, в якому напрямку пішов нині його розвиток. Насамперед треба підкреслити, що кожна з трьох поколінь майстрів, які на виставці експонувалися свої твори, має власне, досить чітко визначене художнє обличчя. Одночасно в межах групи можна бачити й індивідуальний почерк кожного майстра. Що ж до представників наймолодшої групи, то на їх творах можна простежити збереження розуміння художніх завдань, ставлення до традицій настінного розпису і вплив нових досягнень, якими ознаменувалася творчість середнього покоління петриківських майстрів.
Для розуміння тих творчих контактів, які встановилися між майстрами різних поколінь, особливо цікаві твори Тетяни пати, датовані 1967 роком. на виставці вона показала дві близькі за сюжетом і характером виконання композиції: “Зозуля на калині” та “Птахи на калині”. Варто згадати, що в ранній період творчості Т.Пата зображувала виключно квіти, та й то в дуже простій композиції - три квітки на одній стеблині. Пізніше композиції з квітів ставали складнішими, з більшою кількістю орнаментальних мотивів. Лише у післявоєнні роки вона почала малювати цілі квітучі кущі з птахом між квітами та плодами. Так з’явився улюблений сюжет “Зозуля на калині”. Він живе у творчості художниці понад двадцять років. Та якщо порівняти цей твір 1967 р. з його аналогіями кінця 40-х років, то стане зрозуміло, що вона не тільки не збилась на шаблон у розробці одного й того ж сюжету, а й пішла далеко вперед. По-перше кущ калини перетворився на цілий рясний калиновий гай. По-друге, в зображенні кожної деталі рослини (в гроні ягід, в листі) з’явилася візерунковість і значно ритмічнішою стала сама композиція. До того ж і риснуок став дрібнішим в деталях, легшим, прозорішим, динамічнішим, ніж у творах навіть 50-х рр.
Завантажити реферат