Сторінка
6
Гоголь сказав один раз: «Якби був художником, я б зобразив особливого роду пейзаж . Я б зчепив дерево з деревом, переплутав гілки, викинув світло, де ніхто не очікував його, - от які пейзажі треба писати». Бурхлива стихія картини Айвазовського перегукується із цими словами письменника.
Чорне море. 1881
Полотно, масло. 149 х 208 див
Державна Третьяковська галерея, Москва
Спочатку художник назвав картину “На Чорному морі починає розігруватися буря”. Під цією же назвою її побачили глядачі на виставці Айвазовського в Академії мистецтв. Продаючи картину Павлу Третьякову, Айвазовський зробив назву простіше, вона стала й більш ємним, виразивши собою ясність і серйозність задуму живописця.
Стриманий на похвалу Крамский, яка завжди дуже точно визначала переваги робіт своїх побратимів-художників, писав про картину: «Між 3-4 тисячами номерів, випущених Айвазовським у світ, є речі феноменальні й назавжди такими залишаться, наприклад, Море в Третьякова, написане чотири роки тому (тобто коли людині було вже більше 70 років)… На ній нічого нема, крім неба й води, але вода – це океан безмежний, не бурхливий, але що колишеться, суворий, нескінченний, а небо, якщо можливо, ще бесконечне. Це одна із самих грандіозних картин, які я тільки знаю». Не випадково Крамский помістив цю картину Айвазовського в інтер'єр свого мальовничого добутку “Нерозважне горе”. Глибоко драматичні переживання героїні картини, її сюжет - протистояння людини горю, можливість витримати удари долі - підкреслюються пейзажем Айвазовського, зображеним за спиною жінки.
Множинні враження від спостереження морської стихії, її життя, руху лягли в основу пейзажу Айвазовського. У ньому художник узагальнив і свої знання, і свою любов до Чорного моря.
Ритм хвиль, що йдуть одна за одною і гряди хмар своїм невтомним рухом створюють образ стихії, що таїть у собі грізні бури. «Дух Божий, що носиться над безоднею», - ці біблійні слова вимовив Крамский, стоячи біля картини. Тут немає ні найменшої зовнішньої ефектності, і немов забуті романтичні захоплення юності. Усе полагоджено абсолютній правді у відтворенні природи на полотні. Айвазовський впритул наблизився до реалістичного мистецтва, що несли в життя художники-передвижники. І хоча він не був членом Товариства пересувних виставок, главою якого був Крамский, знаменитий мариніст у своїй творчості 1880-х років розділяв багато принципів, що лежали в основі реалістичного напрямку живопису другої половини XIX сторіччя.
Досвід життя, уміння відібрати зорові враження, сконцентрувати їх, не повторити вже висловлене в колишніх картинах допомогли великому майстрові створити одну із самих чудових своїх марин.
Творчий шлях майстра був складний. Романтичні риси поступово замінилися в його мистецтві реалістичними. Від яркої мальовничої гами й ефектів висвітлення, які переважали в ранніх роботах , Айвазовський перейшов до більш стриманих і правдивих колірних відносин. Особливо помітно це в картині “Чорне море” й одному із самих великих полотен - “Хвиля”. Художник створив більше шести тисяч добутків.
Серед всіх живописців миру одним із кращих поетів моря став по праву Іван Костянтинович Айвазовський. У безлічі своїх епічних за масштабом добутків він повніше всього відтворив основні стани й перетворення моря, його гладь, що зачаровує, далечінь і хвилюючу безодню. У його творчості втілився духовний досвід людства, що споконвіків любувалася пишнотою водної стихії. Айвазовський навчив багато поколінь людей правильно бачити море й насолоджуватися його вражаючою красою. Їм створено близько 6000 добутків.
Айвазовський писав море то радісними, сяючими незліченними сонячними відблисками, то суворим і хмурим, то врочисто спокійним, але найчастіше він зображував його бушуючим. Чудові полотна И. К. Айвазовського прикрашають багато музеїв миру. Але воістину картинна галерея у Феодосії була й залишається скарбницею його створінь: у ній виставлене більше 400 картин художника.
Література
1. Барсамов Н., Барсамова С. Феодосийская картинная галерея имени И. К. Айвазовского.- Симферополь: Крымиздат, 1955
2. Большая Советская Энциклопедия
3. Українська Радянська Енциклопедія
4. Кузьмин Н.П. И.К.Айвазовский и его произведения-СПБ, 1901
5. Ресурси інтернет
Завантажити реферат