Сторінка
1

Пласт на Коломийщині 1911-1939

План

1.Вступ.

2.Формування пластової організації.

3.Розвиток Пласту на Коломийщині:

а)розвиток;

б)свідчення пластунів-гімназистів про життя в Пласті;

4.Структура Пласту на початку її утворення .

5.Висновок.

Вступ

Молодість і краса, сила і жертовна любов до Батьківщини та ближнього, романтика та постійний рух уперед, пошук пригод та прагнення до самовдосконалення – такі вічні вселюдські ідеали знайшли теоретичне обґрунтування та живе практичне втілення у Пласті. Одним визначенням показати його суть та зміст неможливо. Це надзвичайно складне, багатозначне і понад часове явище.

У більшості громадян Пласт асоціюється із патріотичною організацією для всебічного виховання молоді. Але цим його призначення далеко не вичерпується. Пласт – це ще оригінальний синтез філософсько-ідеологічних поглядів, унікальна педагогічна система та чітко окреслений спосіб життя.

Український Пласт є складовою частиною світового скаутського руху, ґрунтується на його ідейних засадах та організаційних принципах, яким надано національного змісту.

Сьогодні світовий скаутський рух нараховує близько 25 мільйонів молоді, об`єднаної у понад 150 національних організаціях різних країн. Виникнувши на початку 20ст. в Англії, скаутинг став однією з найпопулярніших молодіжних течій у світі і має багату історію.

Українська скаутська організація Пласт діяла в Галичині у 1911-1930рр. та періодично на різних українських теренах до 1939р. Вона так само пройшла визначний шлях розвитку і стала важливою складовою частиною українського національного суспільного руху. Після ІІ світової війни пластовий рух був заборонений на рідній землі, але розгорнув широку діяльність в еміграції.

З огляду на усе це, парадоксальним видається становище , коли кільком поколінням українців майже нічого не було відомо про існування своєї скаутської організації, яку радянська пропаганда визначила не інакше , як «буржуазно-націоналістичну та мілітарну». Та й світовий скаутинг в усіх академічних виданнях, написаних у межах визначених ідеологічних канонів, трактувався як «буржуазна педагогічна система», а іноді ще й з додатками типу «провійськова», «шовіністична» і навіть «фашистська». Натомість, запозичивши саме з нього деякі зовнішні атрибути, відбулося тотальне насаджування піонерського руху, який, на відміну від скаутського, був наскрізь політизований, оскільки мав служити поширенню компартійної ідеології. Останнє, до речі, взагалі суперечить міжнародним правовим нормам, якими забороняється втягувати дітей у будь-які політизовані організації.

За новітньої доби національного відродження у числі перших визначних українських інституцій, заборонених радянським режимом, як от «Просвіта» чи «Рідна Школа», повернувся на рідну землю і Пласт. Він швидко опанував серця і душі тисяч українських юнаків і дівчат, здобув прихильність та повагу серед широкої громадськості. Цим Пласт ще раз довів свою велику життєву силу та засвідчив, що може стати вагомим чинником формування майбутнього Нації.

Отже, стає зрозумілим значення наукових досліджень, де висвітлюється історія Пласту та різні теоретичні і практичні аспекти його виховної системи. Історіографічна спадщина скаутського руху в Англії, Франції, США, Німеччині та інших країнах є досить багатою та різнобічною. Вона нараховує сотні й тисячі наукових і популярних статей та книг як узагальнюючого характеру, так і тих, що висвітлюють різні сторони розвитку національних скаутських організацій в окремі періоди, в різних місцевостях тощо. З відомих причин в нашій історичній науці немає досліджень з історії Пласту, а рідкісні згадки про нього будувались лише з позиції гострого негативізму або ж боротьби різних політичних сил за багатосторонню спадщину та існуючий потенціал цієї організації.

Та все ж маємо певні надбання в галузі історії Пласту. Вона почала писатись разом із його виникненням та становленням. Тож першими літописцями виступили засновники і організатори українського скаутського руху. Хоча головним завданням праць про Пласт у 20-х роках була розробка його теоретичних основ та системи їх практичного втілення, поряд з цим робилися узагальнення і щодо історичного поступу організації. Ми свідомо відійшли від усталених в історичній науці канонів, зробивши докладний аналіз пластової літератури 1912-1939рр. у спеціально присвяченому розділі, оскільки схильні розглядати її як безпосередній і вагомий аспект розвитку і діяльності пластової організації.

Окремо обумовимо ще один момент. Оскільки історико-мемуарна та інша література, що виходила на українських землях та в еміграції, стала водночас і важливим джерелом дослідження, я бачила доцільним дати її синтезований історіографічний та джерелознавчий аналіз.

З великого переліку таких матеріалів, що з`явилися в еміграції, в першу чергу згадаємо дві досить ґрунтовних статті про Пласт в «Енциклопедії українознавства» під редакцією В.Кубійовича, а також і десятки статей стосовно окремих його членів та різних напрямів розвитку організації.

Майже всі інші дослідження носять історико-мемуарний характер. Загальновизнана першість щодо систематизованого викладу історії Пласту належить праці Северина Левицького, який протягом багатьох років очолював його в Галичині. Проте сам автор у вступі до свого «Українського Пластового Уладу в роках 1911-1945» зазначає, що «це спогади… як причинки до історії Пласту. Тим пояснюється всі можливі пропуски, нерівномірності трактування , а чи суб’єктивне висвітлення тих чи інших явищ, осіб чи деяких відтинків історії Пласту». Тож відповідно і мета праці полягала у тому, щоб «докинути власну цеглину споминів чи матеріалів для остаточного оформлення вже більше ніж півсторічної історії Пласту».с.5

Формування пластової організації

Загальноприйнято вважати, що Український Пласт виник у 1911-1912рр. в Галичині. Це пояснюється тим, що тоді була створена скаутська організація власне українського національного спрямування, яка стала зародком усього наступного скаутського руху. Разом з тим, доречно зауважити , що молодіжні організації, які прагнули проводити свою діяльність відповідно до положень байденпауелівської теорії, виникли на українських теренах, що входили до складу Росії, ще раніше.