Сторінка
2

Пласт на Коломийщині 1911-1939

Перша українська скаутська організація виникла у Галичині. Обставини та потреба в цьому визріли настільки, що майже одночасно у Львові було створено три незалежних один від одного осередки, які відповідають трьом напрямкам ідейно-організаційного розвитку довоєнного пластового руху. Їх ініціаторами та засновниками стали високоосвічені люди, ерудити та інтелектуали, палко віддані національній справі, не позбавлені також педагогічного таланту. Перші пагони українського скаутства були багатообіцяючими, тільки труднощі української історії не дозволили реалізувати весь існуючий потенціал, щоб ще до війни розвинутися у широкий рух. Умовно формування пластової організації поділяють на п’ять етапів.

1 ЕТАП: На заранні (1911-1920рр.)

Перший пластовий осередок створив восени 1911р. студент політехніки Іван Чмола. До нього входили учні Академічної гімназії, Головної державної семінарії, Торгівельної школи, жіночої семінарії Українського педагогічного товариства, семінарії СС Василіянок та студенти університету. Тут панували сувора дисципліна і точність. Практичний вишкіл відбувався на околицях Львова. Ця пластова організація проіснувала близько року – до осені 1912р. і передавала свій невеликий досвід, а головне почин, Комітетові академічної молоді та січовій організації.

Організатором другого осередку став син великого каменяра Петро Франко, що тоді вчителював. В грудні 1911р. він створив т.зв. пробний таємний гурток при філії Української академічної гімназії у Львові, куди ввійшли учні старших класів. Його діяльність проводилась на основі скаутського підручника Байден-Пауелла та польського автора Мелковського. В березні 1912р. він переріс у досить широку пластову організацію, що діяла до самої війни й нараховувала до 120 членів. Третій пластовий гурток Петро Франко заснував на початку квітня 1912р. в дівочій семінарії Українського педагогічного товариства у Львові, провід якого згодом передав учителям. Деякі з його членкинь належали і до гуртка І.Чмоли.

З огляду на весь наступний розвиток українського пластового руху найбільше значення має діяльність третього осередку під керівництвом Олександра Тисовського. Він вважав, що «школа вчить, а не виховує» і цілком зрозуміло, що у своїх пошуках О.Тисовський зупинився на скаутській виховній системі. Так за згодою дирекції гімназії виникла організація, що ґрунтувалась на її принципах. Складений О.Тисовським перший план діяльності становив синтез загальноскаутської теорії та способу життя українського козацтва. 12 квітня 1912р. 40 активних членів склали першу присягу українських пластунів. Ця подія вважається днем народження Українського Пласту.

1913р. відбувся перший з’їзд представників пластових гуртків у Львові, по якому створили «Організаційний Пластовий комітет». Того ж року відбувся перший мандрівний табір (Чмола). 1914р. вибухає війна і багато пластунів стає до лав Українських Січових Стрільців. 1918р. Пласт пожвавлює діяльність, яку поширює також на центральні та східні частини України.

2 ЕТАП: Віднова Пласту (1920-1930рр.)

Після упадку Української Держави Пласт відновлює діяльність спершу на західних землях, а згодом серед української еміграційної молоді в країнах західної Європи. У Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь. Постають окремі Улади новацтва, юнацтва та старших пластунів під проводом Верховної Пластової Команди(ВПК). Організовуються мандрівні та постійні табори, починає виходити ряд пластових публікацій, зокрема офіційний пластовий орган «Молоде Життя».

Діяльність Пласту постійно зростає. Це не подобається чужим властям, вони утрудняють працю Пласту, а згодом забороняють легальну діяльність пластової організації у 1928р. – на Волині, 1930р. – у Галичині.

3 ЕТАП: За існування своє і нації (1930-1940рр.)

У цей час Пласт в Галичині працює нелегально під проводом конспіративного Пластового Центру. Діяльність ведеться через Комісію Верховних Осель і Мандрівок Молоді, «Рідну Школу» та журнал «Вогні».

Польська влада карає за всі прояви праці Пласту арештами та висилкою до концтаборів в Березі Корт узькій (легальною пластовою організацією в цей час був Союз Українських Емігрантів у Празі).

В часі творення Карпатської уніани СУПЕ і пластуни Закарпаття відіграли значну роль у творенні «Організації Народної Оборони», а також славної Карпатської Січі.

У 1939р. почалась Друга Світова війна і Пласт пробує відновити діяльність на Україні, але німецька окупаційна влада не дозволяє, і Пласт змушений продовжувати нелегальну діяльність.

4 ЕТАП: Друга віднова Пласту. Великі завдання

Після війни велика кількість українців залишилась поза межами України. Скупчення українців у переселених таборах Німеччини дали змогу відновити діяльність пластової організації, пластові гуртки в багатьох місцевостях з Головною Пластовою Старшиною і Головною Пластовою Радою в Мюнхені.

З’являються пластові видання, а напередодні масового виїзду українців до заокеанських країн, укладається збірка пластових пісень «В Дорогу». Пласт починає діяти в країнах північної і південної Америки, Австралії, а також у західноєвропейських державах, де є більше число українців(Англія, Німеччина, Австрія, Франція і т.п.).

5 ЕТАП: Розквіт Пласту на нових місцях поселення

Від 1950р. Український Пласт розвинув широку діяльність на нових місцях поселення – в Австралії, Аргентині, Канаді, Великобританії, Німеччині і ЗСА.

У перші роки нового поселення існували також пластові організації у Бразилії та Тунісі, поодинокі гуртки діяли, а нині знов діють в Франції.

Де діє Пласт, є однакова організаційна будова на Пластові Станиці, в поодиноких місцевостях, об’єднані в Крайовій Пластовій Старшині. Кожних два роки відбуваються крайові з’їзди для обговорення проблем і обрання проводу. В усіх місцевостях існують пластові домівки. В Австралії є дві пластові оселі, в Аргентині – пластовий дім…Пластові заняття відбуваються щотижня, літні та зимові табори (виховні спеціалізаційні) відбуваються у краях правильно. На теренах Канади та ЗСА проводяться теж міжкрайові вишколи: «Золота Булава», «Лісова Школа», «Школа Булавних», «Рада Орлиного Вогню». Усі крайові пластові організації об’єднані в Конференцію Українських Пластових Організацій, на яку збираються делегати усіх крайових ланок що три роки для узгодження напряму пластової праці та його осучаснення. Збори КУПО обирають Головну Пластову Булаву і Головну Пластову Раду. Головна Пластова Булава є лучником і дає напрям для всього Пласту. За її ініціативи виникла і діє Кадра Пластових Вихованців із Орлиним Кругом для виховників, новацьких і Скобиним Кругом – для юнацьких. Для них видаються журнали. Що 5 років відбуваються Ювілейні Міжкрайові зустрічі на терені Канади, Австралії, Німеччини і ЗСА, які збирають 1-2 тисячі пластової молоді, і дають можливість познайомитись.