Сторінка
9

Пласт на Коломийщині 1911-1939

· Зігрівшись, пив холодну воду, або приходив на вправи у невідповідному одязі;

· Пообіцявши зробити, забував про це;

· Записавшись до хору, не відвідував його репетиції;

· Спізнювався на сходини, до школи, на концерти;

· Багато часу віддавав одній справі, занедбавши інші;

· Під час пластових вправ не здавався переможцю, хоча бачив, що програвав;

· Сварився з кимось, не вітався зі старшими по віку, або не відповідав на привітання;

· У лісі лякав звірів, нищив посіви, не допоміг, бачачи необхідність, іншій людині;

· Ображався;

· Перебігав через газони, псував майно в школі чи установі;

· Занедбував шкільну чи домашню науку, не читав книжок;

· Не виконував наказу провідника, чотаря;

· Пив і курив, брав участь у легковажних розмовах;

· Легковажно наражався на небезпеку для свого життя;

· Нищив книжку;

· Входив у дім, не витираючи ноги, приходив у театр чи на концерт у невідповідному одязі, ходив у подертому одязі, не мився як слід, тримав у поганому стані книжки і зошити, не дбав про гарний вигляд своєї кімнати, не дбав про авторитет своєї школи, організації, народу;

· Одержавши кару, висловлював своє невдоволення цим, або обурювався, коли похвалу одержав хтось інший, а не він;

Пластуну, який, склавши присягу, допустив порушення, оголошувалась догана, підписання ним карного протоколу (тобто, давав розписку), відчитання порушником карного формуляра на спільних сходинах всіх гуртків. На сходинах, до речі, і виключали із Пласту. За кожне допущене порушення була розроблена відповідна система громадського осуду.

Школа офіційно не втручалась в життя Пласту. Все ж зв'язок між ним був – поганий учень не міг бути добрим пластуном, як і добрий пластун – поганим учнем. Пластові правила вимагали, щоб:

1.Учнів, які не встигали більше, ніж з трьох предметів, не брали в Пласт.

2.Члени Пласту, які не встигали більше, ніж з одного предмета, не могли безкарно перебувати в цій організації.

3.В час шкільного навчання пластова влада надавала 2 і більше тижнів примусової пластової відпустки для ліквідації шкільних заборгованостей.

Також пластунам і пластункам давались завдання на літні канікули:

1. Записувати етнографічний матеріал тієї місцевості, де вони перебували.

2. Прочитати селянам найменше три українські книжки.

3. Зробити 10 добрих діл ближнім.

4. Описати точно окраїну села, пояснити вуличні назви.

5. Подати статистику села; кількість населення, їх віросповідання, рід занять та ін.

6. Зробити план могил українських січових стрільців.

7. Описати церкву.

8. Подати назви і віддалі до найближчих сільських місцевостей.

9. Переписати всі пісні, в тому числі про УСС.

Записати місцеві перекази і оповідання.

10. Описати місцеві обряди та звичаї.

11. Описати одяг селян та матеріал, з якого його виготовлено.

12. Записувати, по змозі, кожного дня погоду.

13. Сушити лікарські рослини та вивчати їх використання.

14. Вивчити місцеві назви звірів та їх поведінку.

15. Зібрати зразки мінералів, скал на даній території.

16. Зібрати цікаві старі речі.

17. Виконання цих робіт підтвердити обов’язково свідками із членів організації.

Висновок

Український Пласт – частина міжнародного скаутського руху, визначна національна громадська інституція, унікальна, без аналогів, виховна система. Він відіграв велику роль в ідейному , духовному та фізичному розвитку західноукраїнської молоді 1911-1939р.

Виникнення Пласту в Галичині перед 1 Світовою війною зумовили своєрідні зовнішні та внутрішні чинники. Його вихованці взяли найактивнішу участь у перших національно-визвольних змаганнях новітньої доби. У 20-ті роки українська скаутська організація поширилась на Волинь та Закарпаття, а в Галичині цього часу досягла свого найвищого рівня розвитку. Через несприятливі історичні обставини вона не змогла пустити глибоке коріння на Буковині та Наддніпрянщині.

У своїй діяльності Пласт використовував широкий арсенал форм та методів виховання молоді нової генерації. Її головний зміст становили фахово-пластовий вишкіл, культурно-освітня та економічна праця, громадська-патріотична та міжнародна діяльність тощо. Високого рівня досягли мандрівництво і таборування – головні напрямки пластування. Великим досягненням стало налагодження видання різноманітної пластової літератури та преси. Члени Пласту проводили активну та різнобічну нелегальну діяльність.

Здобутки у розвитку Українського Пласту на різних відтинках могли б бути значно вагомішими, якби не постійна гостра репресивна політика з боку владних структур тих країн, у межах яких він діяв. Зрештою, внаслідок цього польська адміністрація і заборонила Пласт спочатку на Волині, а потім і в Галичині. І лише на Закарпатті, незважаючи на часті кризи, пластова організація продовжила своє існування аж до угорської окупації краю.

Після заборони легальної діяльності Пласту його члени у нових формату напрямках продовжували розвиток ідейних та організаційних засад своєї організації.

У міжвоєнні роки осередки Пласту виникли у всіх найбільших скупченнях української еміграції. Вони стали вагомим фактором її суспільного життя та відіграли помітну роль у пропаганді української справи на міжнародній арені.

Практично кожен з окреслених напрямів розвитку Пласту може знайти глибшу і ширшу розробку в історичних дослідженнях. Особливу увагу звернемо нині на потребу докладного з`ясування діяльності та долі вихованців Пласту. Саме вони незабаром стали активними діячами та лідерами загальноукраїнського суспільного руху. Доля багатьох з них склалася трагічно.

Сотні пластунів, ледь вирвавшись з польських в’язниць у вересні 1939 – червні 1941року, опинились в Сталінських таборах, оскільки саме на них разом з іншими діячами націоналістичного руху впав страшний тягар більшовицьких репресій.

Український Пласт пройшов складний шлях розвитку, але він не був зганьблений ні яничарством, ні багато відступництвом. Тож його історія і традиції, здобутки, теорія та практика повинні бути поставлені на службу розбудови вільної та незалежної України.