Сторінка
16
Про велич постаті артистки, її чарівний спів і драматичне обдаровання багато писала іноземна преса. Відлуння тріумфів співачки-українки за кордоном прокочувалось і буковинською землею. Чернівецькі газети не раз сповіщали про її блискучі виступи. Зокрема, «Буковина» в січні 1907 року писала, що Соломія Крушельницька, яку запросив Міланський оперний театр «Ла Скала», мала там великий успіх. Усі міланські газети вихваляли її голос та чудову артистичну гру. Найбільшу славу здобула Крушельницька в опері Ріхарда Штрауса «Саломея» («Буковина», 1907, ЗО січня).
Сталося так, що половину свого життя Соломія Амвросіївна провела за межами батьківщини, та ніколи не забувала про свій народ, завжди залишалась вірною патріоткою, жваво цікавилась громадсько-політичним життям розмежованої штучними кордонами дорогої їй України. Вона часто приїздила до Львова, подорожувала по містах і селах Галичини, давала концерти, зокрема, на . різні благодійні цілі.
Послідовно дотримуючись демократичних поглядів, Крушельницька весь час мала тісні зв'язки з М. Павликом та І. Франком, щирим словом однодумця і власними коштами безкорисливо допомагала в їх громадсько-політичній діяльності. З шанобливою прихильністю ставились до славетної співачки В. Стефаник, Д. Січинський, Ф. Гнатюк, Н. Кобринська, О. Нижанківський, І. Труш, М. Яц-ків, Д. Лукіянович, О. Кобилянська та інші передові діячі культури Галичини і Буковини.
С. Крушельницька мала багато вірних друзів і на Наддніпрянській Україні, їй належить велика заслуга в популяризації українських народних пісень і творів М. Лисенка.
В 1911 році, коли Галичина відзначала соті роковини від дня народження Маркіяна Шашкевича, артистка приїхала з-за кордону, щоб особисто взяти участь у цьому святі. Тоді ж таки Соломія Амвросіївна завітала і до Чернівців, де 11 листопада в залі «Музичного товариства» дала великий концерт.
Ще задовго до приїзду співачки різномовна буковинська преса заговорила про очікуваний концерт. Газета
«Народний голос» надрукувала повідомлення сестри артистки — Емілії Стернюкової, в якому та писала, що Соломія вирішила виступити в Чернівцях десь на початку листопада. Пізніше газета уточнила: артистка дасть один концерт в залі «Музичного товариства» 11 листопада о 7 годині ЗО хвилин вечора. Про це ж повідомила й учительська газета «Каменярі». Напередодні концерту «Народний голос» поділився враженнями про ентузіазм, з яким приймала публіка в Коломиї свою славну землячку, як обсипали її квітами при виході на естраду.
З великим захопленням писала про наступний концерт співачки і німецька «Gzernowitzer Tageblatt». «Рідкісна творча подія, подія першочергового значення чекає чернівецьку публіку», — говорилось у статті. Щоб повніше розповісти про заслуги С. Крушельницької, «Gzernowitzer Tageblatt» наводила висловлювання паризьких газет. У них, зокрема, говорилося, що Крушельницька в ролі Валентини (в «Гугенотах» Дж. Мейербера), Ельзи (в «Лоенгріні» Р. Вагнера), Аїди (в «Аїді» Дж. Верді), Джоконди (в «Джоконді» А. Понкієллі), Брунгільди (у «Валькірії» Р. Вагнера) та інших уміє міняти не лише зовнішній вигляд, а й свою особистість. Співачка чудово володіє своїм сильним і чарівним голосом.
Та не крикливі реклами визначають творче обличчя талановитої артистки, підкреслювала газета, а її сильний, могутній, прекрасний голос, який створює світ гармонії і чарує слухачів, а мила зовнішність допомагає досягти великої мети. У Варшаві, Неаполі, Римі, Буенос-Айресі, Одесі, Петербурзі та в багатьох інших містах світу її виступи були тріумфальними.
«Gzernowitzer Tageblatt» підкреслювала, що чернівчани з величезним нетерпінням чекають цього вечора, який обіцяє їм надзвичайне задоволення. Видатна співачка, писала далі газета, в Чернівцях виступає вперше. У зв'язку з цим її програму буде дещо розширено, артистка виконає кілька пісень та арій з різних опер. На закінчення
свого повідомлення газета зазначала, що публіка незабаром матиме можливість захоплюватись Крушельницькою і що, напевно, артистку чекає такий же успіх, як і той, що всюди її супроводив.
Німецька «Bucowiner Post» надрукувала на її концерт рецензію. «Концерт був дуже гарний. Він був просто прекрасний. Тільки о 7 годині я згадав про мій проклятий обов'язок рецензента. Я якось випустив з уваги, що афіші сповіщали про концерт оперної співачки, називаючи її «інтернаціональною, світовою». Із солідного довідника, в якому старанно фіксувалися всі родинні зв'язки українців Буковини і прилеглих частин світу, я довідався ., що вона є дочкою сестри дружини зятя такого-то і т. д. Отже, я сподівався, що знову буду на одному з тих .сімейних вечорів, де, замість контакту між артистом і публікою, виступає надзвичайно банальна інтимність дядечок і тіточок. На таких вечорах пан кузен у думках проклинає Орфея, Тубалькайна і всіх людей, які підозрюються в тому, що вони придумали музику. Але після закінчення номера він палко аплодує і завзято вимагає повторити все спочатку. Тут проявляється ще й те захоплення, котре належність до своєї нації розглядає як причину для виправдання злочинів проти мистецтва. Тепер я признаюся: самовпевнену упередженість критики (можна би все ж від цього утриматися!) було ще раз скомпроментовано. Коли ці прекрасні уста відкриваються і починає звучати на чужій для мене мові теплий, гнучкий і дзвінкий голос, то здається, що потрапляєш у якийсь приємний, ніжний гіпноз. Все стає загадковим, далеким, незвичайним . Свідомість повністю виключається, а почуття витають у блаженстві найвищих насолод .