Сторінка
1

Анотація на твір: “Ой піду я до млина”

Обробку до української народної пісні “Ой піду я до млина” зробив Філарет Михайлович Колесса (1871-1947), батько Миколи Колесси; український фольклорист, композитор, етнограф, музико- і літературознавець.

Музинчі предмети вивчав у Відні.

В 1892-1896 рр. вчився на філософському факультеті Львівського університету.

В 1898-1929 рр. викладав в гімназіях Львова, Стрия, Самаро. З 1902 р. почав складати і систематизувати українські народні пісні.

В 1918 р. в Віденському університеті йому було присуджено звання доктора слов’янської філології. З 1928 р. Ф. Колесса залишив педагогічні діяльність і почав займатись науковою роботою З 1939 р. професор Львівського університету ім І.Франка, одночасно директор Державного музею етнографії у Львові та Львівського філіалу інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії. Працював з І.Франком, М. Лисенком та Лесею Українкою.

Ф.Колесса приймав участь в міжнародних з’їздах і конференціях етнографів і філологів. Багато численні праці композитора виявляються в розвитку української фольклористики Він досліджував українську пісню в її історичному розвитку, показав зв’язок з її поетичними і музичними змістами. Як дослідник українських дум, Колесса в своїх роботах підкреслював їх народне походження. Приділяв більше уваги взаємозв’язку народних і професійних початків в літературі і мистецтві.

Автор монографій про М.Лисенка, І.Франка та Л.Українку. Ф.Колессі також належать музичні твори в тому числі і “Воєнні квартети” (для вокального квартету, чоловічого і жіночого хору), збірка обробок українських народних пісень, хорових творів (на слова Т.Шевченка), Шкільний співанник, Народні пісні з галицької Лемківщини, Мелодії українських народних дум та інші. Написав Фольклористичні праці, Музикознавчі праці.

План-конспект роботи з хором

Тема: Ознайомлення з українською народною піснею Ой піду я до млина” в обробці Ф.Колесси.

Мета: Провести вступну бесіду, проілюструвати твір, вивчити з кожною партією окремо і разом з цілим хором.

План роботи

1) Організаційна частина

2) Вступна бесіда

3) Розучування пісні:

а) сольфеджування кожної партії (С,А,Т,Б);

б) засвоєння літературного тексту;

в) з’єднання партій С і А;

г) з’єднання партій Т і Б;

д) з’єднання всіх партій.

Хід роботи

І. Організаційна частина:

1) організація твору;

2) роздача хорового твору у викладі поголочників.

ІІ. Вступна бесіда:

1) короткі відомості про завтра твору;

2) короткий зміст пісні;

3) виховна, навчальна мета.

ІІІ. Розучування пісні:

1) настройка в тональність;

2) сольфеджування з кожною партією;

3) спів партій С.А.Т.Б.

Звертаю увагу на ансамблеве звучання твору, чистоту інтонування правильне дихання, Слідкую за тим, щоб разом вступали і закінчували всі партії, а також звертало увагу на динамічні відтінки.

Розспіви

Перш ніж почати розспівування звертаю увагу на співацьку поставу виконавців. За цим слідкую продовж всієї роботи.

1. Вправа на розвиток плавного, наспівного. Прикритого звуку, його вирівнювання та відчуття високої позиції. Співають спочатку з закритим ротом (на мурмурандо), трохи розтулити губи, також слід співати на голосні.

2. Вправа на вирівнювання регістрів, розширення діапазону, а також зміцнення тривалого співацького дихання.

Окремо працюю над кожною партією шляхом багаторазового повтору важких місць. Після цього з’єдную всі партії разом. Якщо не виходить, то працюю методом перехрещення голосів. Звертаю увагу на правильне дихання (ланцюгове) звукоутворення. В кінці роботи твір виконується від початку до кінця в художньому виконанні.

Літературний зміст твору

У пісні “Ой піду я до млина” розповідається про почуття дівчини до мельника, який “меле гречку без грошей” . В творі дівчина часто звертається до мами:

Там-то, мамцю, мельник,

Там-то, мамцю, добрий,

Там-то, мамцю, хороший,

Меле гречку без грошей.

Тема твору: Втілення бажання дівчини піти до млина.

Ідея твору: Симпатія дівчини до мельника.

Музично-виражальні засоби

Жанр твору: жартівлива після.

Форма твору: куплетна (2 куплети)

Характеристика мелодії

В основному композитор використав такі ритмічні вартості:

Музично тематичний матеріал знаходиться більше в партії сопрано, де проходить основна тема на протязі цілого твору. Невелика частина її показана на прикладі.

Мелодія твору підпорядкована яскравому вираженні людських почуттів, тому він досягає моментами великої сили ( ) і розвитку.

Фактура твору: гармонічна.

Тісно пов’язана з його змістом, характером та виражальними засобами.

Це видно в творі на прикладі хорових партій.

Твір написаний в тональності фа мажор (F-dur) і на протязі всього твору відхилень в іншу тональність не має.

Вокально-хоровий аналіз

Тип і вид хору: мішаний чотириголосний.

Діапазон хорових партій:

Діапазон всього хору:

Диригентсько-виконавський аналіз

При диригуванні твору використовується дводольна схема тактування (2/4) 2