Сторінка
1
З перших днів занять педагог повинен старатися розвинути свідоме відношення студента до музики. Завдання викладача – підтримувати і стимулювати зацікавленість студента до занять клопітливо працювати з ним над нескладним матеріалом не відлякуючи труднощами. Коли буде видно, що технічний і музичний розвиток студента дозволяє поступово ускладнювати і розширювати репертуар, тоді можна переходити до роботи над складнішими творами. Перехідним етапом до творів великої форми є мініатюри. Зазвичай фактура мініатюр недуже складна і дозволяє на такому художньому матеріалі розвивати майстерність виконання на інструменті. Рекомендується підбирати ля розучування мініатюри двох і трьохчастинної будови, з контрастними по характеру частинами.
Робота над творами має велике значення в естетичному вихованні студента, розвитку його загально-музичної культури. Під час роботи над п’єсами педагог повинен пробуджувати в студента цікавість до творів над якими працює, а також до авторів п’єс, епохи їх створення. Потрібно уміло підбирати художні твори, враховуючи рівень технічної підготовки, індивідуальні особливості, а також ціль, яку ставить перед собою педагог по відношенні даного студента на даному етапі.
Основні принципи роботи над музичним твором, які склалися в учбовій практиці, передбачає ділення процесу розучування твору на три етапи.
Перший етап роботи над твором: починається з попереднього ознайомлення кожного із студентів з призначеним йому твором. Викладач пояснює форму, зміст, характерні особливості(тональність, метро ритмічну структуру, динаміку)п’єси, розказує короткі відомості про композитора і його творчість, малює план і способи роботи над твором. На першій стадії навчання, коли студент ще немає добрих навиків і практики читки нот з листа, і не може самостійно зіграти п’єсу грамотно, викладач сам виконує її.
Як конкретно проводиться робота на першому етапі?
До початку детального вивчення необхідно уважно познайомитися з твором в загальних рисах, щоби скласти собі уяву про зміст і характер музики, способах її розучування. Перед розбором п’єси потрібно перевірити, чи зрозумілі для студента музичні терміни, умовні позначення, авторські ремарки.
Ознайомившись з нотним текстом, змістом і формою твору, необхідно розібратись в змісті авторських і виконавських позначеннях темпу, динаміки, штрихів. Після цього можна приступати до програвання музики. Як правило, п’єса грається від початку до кінця в повільному темпі-таким чином студент буде мати уяву в загальних рисах про п’єсу. Допомога викладача може виразитися в формі програвання п’єси-показу її. Але краще щоби студент розучував її самостійно. Спочатку це буде загальний розбір нотного тексту, потім виділення і багаторазове програвання окремих закінчених кусочків, трудних місць. Довго затримуватися на цьому не слід. Після цього студента потрібно переконати, що твір потрібно зіграти цілим. Хоч звичайно можна сказати, що це ідеальною грою не буде, студент повинен старатися грати добрим звуком, в темпі, який приблизний до позначеного в нотах, не робити зупинок, вникнути в характер музики. Звичайно не все вдається відразу .Потрібно терпеливо і тактовно пояснювати студенту, що зіграв він задовільно , що не вийшло і чому, яким способом виправити(забрати) помилки. В кінці першого етапу викладач повинен підвести підсумок з ціллю підвести результати.
Другий етап роботи над музичним твором – самий відповідальний, складний і довгий. Педагогу і студенту потрібно перейти від першого етапу загального виконавського задуму до конкретного, глибокого вивчення елементів і деталей, які складають музичне полотно твору, до конкретизації образного змісту твору, до роботи над технічно-складними моментами до пошуку і вибору музичної виразності. На цьому етапі не потрібно грати голий текст, щоби тільки спостерігати за точністю попадання на звуки і їх тривалість, а потім до нотів, добавляти темпові, динамічні і інші вказівки, тобто починати доробляти твір окремо. Потрібно взяти собі за основне правило – одночасний поступовий процес технічного виконавського і вникнення в зміст п’єси. При першому знайомстві з п’єсою ми не конкретно слідкували за фразуванням, знаками, цезурами, позначеннями динаміки, різницю в артикуляції. На другому етапі це обов’язкове.
Після глибокого знайомства з п’єсою і її аналізом необхідно зіграти її цілком з початку до кінця. Над твором потрібно працювати в повільному темпі, уважно вслуховуючись в артикуляцію кожного звука, добиваючись потрібного характеру звучання, фразування, відтворювати динаміку і штрихи. Багаторазове програвання складних уривків твору дає можливість побачити неправильну гру студента. Потрібно навчити студента уважно слухати, виявляти недоліки і причини їх виникнення. Цього можна добитися, якщо програвання буде проходити під постійним контролем слуху і свідомості.
Виявивши причину складних моментів, причину помилок, потрібно вибрати притому їх виправлення, акцентувати їх увагу на тих місцях, над якими потрібно займатися. В таких випадках краще всього працювати над окремими складними будовами, виділивши їх із загального тексту, проробляючи кожну фразу, якщо не виходить, в такому випадку це місце потрібно поділити ще на більш маленькі частини, а після того їх з’єднати. Досить корисно переключитися на виконання всього твору: по-перше щоби деталі не відволікали від головної цілі-розкриття змісту твору; по-друге щоби визначити окремі місця п’єси, так звану кульмінацію музичного розвитку, і перш за все –центральну, яка дозволить зберегти почуття цілого в роботі над частинами твору; по-третє як зумів студент відпрацювати складні місця шляхом багаторазового програвання окремих моментів, деталей, на метро ритм, дихання, стан амбюшура і. т.д. Кожне програвання твору в майбутньому, повинно відрізнятися від попереднього. Потрібно уважно відноситися до деталей, чистому інтонуванню кожного звука, розглядати кожен елемент музичної тканини як живу клітину організму, яка має вплив на його функціонування.
Завантажити реферат