Сторінка
2

"Тече вода з-під явора" слова Т.Г.Шевченка, музика С.Воробкевича

Диригент упевнившись, що колектив цілком готовий до співу, підіймає руку і зосереджує на ній увагу виконавців. Після короткої напруженої уваги, він робить рукою відповідний жест замах. Замах, як жест, що підготовляє її безпосередньо передує вступові хору, мусить відображати силу звучання, темп, характер подачі звука жесту у вигляді кривої або у вигляді малої петлі. Після відбиття в точці, де закінчується звучання, якусь мить затримують зняття, щоб воно було точне і чітке.

Динаміка.

Динаміка у творі допомагає розкриттю художнього змісту твору. В нотному тексті не є досить великий об’єм динамічних відтінків (від р до мр). Розпочинається твір на мр, але спостерігаємо, що поступово динаміка. При кінці фраз динаміка спадає.

Дикція і орфоепія.

Для розкриття художнього змісту у творі дикція повинна бути чіткою, впевненою, активна, особливо при вимові приголосних звуків.

Орфоепія українського тексту нескладна, тому що слова, як пишуться так і вимовляються. Для досягнення чіткої дикції потрібно проводити розспівки на дикцію, промовляти літературний текст, потрібно виробляти артикуляцію голосних і приголосних звуків.

Значення твору.

Хоровий твір "Тече вода з-під явора" є однією з досконалих зразків творчості композитора С.Воробкевича. Диригуючи даний твір, диригент, повинен досконало володіти елементарною технікою диригування. Одночасно він закріплює динамічні контрасти в жестах диригування дводальним розміром.

Виконуючи той чи інший твір, співак - диригент набуває вокально-хорових навичок (ланцюгового дихання, чистоти інтонування).

Твір "Тече вода з-під явора" є яскравим зразком української пісні.