Сторінка
1

Загальні відомості про твір «Чайка», написаний на слова Андрія Пашка, композитором Євгеном Козаком

Хоровий жанр: а сареlla

Євгер Теодорович Козак

Народився 25 квітня 1907 року у Львові. В 1938 році закінчив Львівську консерваторію по класу хорового диригування. В 1939 році – диригент хору Львівського обласного радіо. В 1951-55 – педагог Львівського музичного училища. В 1956-69 – завідуючий кафедрою музики і співів Львівського педагогічного інституту.

В 1959 р. – завідуючий кафедрою музично-педагогічного факультету Львівської державної консерваторії, в 1961-71 – проректор по учбовій і науковій роботі, з 1971 – завідуючий кафедрою теорії музики і композиції у Львівській консерваторії, доцент (159). Заслужений діяч мистецтв УРСРО (1957), Народний артист УРСР.

З 1953 – секретар та заступник голови, член Правління Львівської організації СКУ. У 1968 – член ревізійної комісії (КУ. Нагороджений орденом “Знак пошани” (1960), медаллю. Член УКППС. Помер композитор в січні 1989 року.

Твори: близько 150 пісень і хорових творів. “Пісня про партію” сл.В.Бичка; “Над річкою бережком”, “Бузок”, “Буковинська полька”, “Буковинський край” – сл. Кутеня; “Згадай мамо” сл. А. Пашка; “Вітер з полонини” сл. Ю.Госіди; “Цвіти, Україно” сл. О.Проф’єва; “Звела мене не біда” сл. С.Руданського; “Ой звеність пісні” сл. І.Кутеня; “Слава Великому Жовтню” сл. А.Пашка (167) а інші.

Для солістів, хору з оркестром народних інструментів, - театралізований концерт “Буковинське весілля” лібрето І. Кутеля (1956). “Під небом України”, “Вівчарик” та багато обробок українських народних пісень. Вокальні квартети. Романси. Естрадні пісні (15).

Обробки народних та революційних пісень (близько 160), “Ой копав я кричи неньку”, “Чорні очі”, “Летить галка через балку”, “Курилася доріженька”, “Тихо, тихо Дунай воду несе”, “Дам я яловицю”.

Фантазії на теми українських народних пісень: “Невдале залицяння” та багато інших. Музика до вистав драматичних театрів.

Андрій Єфремович Пашко

Народився 23 жовтня 1918 року в Полтаві, в родині робітника. Навчався в Полтавському тепломеханічному технікумі та Харківському інституті механізації і електрифікації сільського господарства. Учасник Великої Вітчизняної війни. Екстерном склав іспити за курс Ленінградського училища зв’язку. Після війни слухав лекції в полтавській вечірній музичній школі, на хормейстерському відділенні. Працював електрометодистом Полтавського (комітету) лекційного бюро, директор будинку творчості, кореспондентом Полтавського комітету по радіомовленню і телебаченню.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями.

А.Пашко виступає як поет-пісняр. Ним опубліковано близько 300 пісень та статей. Окремими виданнями вийшли: “Пісня про радянську армію”, “Пісня про Щорса”, 1954 р., “Ой пойду я к бережку”, 1955., збірка “Вокальний дует” 1956 р., “Через лес”, книга віршів для дітей “Будемо разом рости”, “Де ви, очі”, “Вечірня пісня”, “Згадай, мамо”, “Незабутній вальс”, 1969 р., “Липы цветут», 1961 р., збірка пісень “Про тебе співаю”, “Над Дніпром широким”, “Весно зелена”, (пісні, вірші, поеми), як поет-пісняр працює з композиторами – А.Кос-Анатольським, Компанійцем, Євгеном Козаком і іншими.

Звіст твору

Твір “Чайка” глибокий за своїм змістом психологічний твір. В ньому показано образ матері, людини, яка постійно в тривозі, неспокою. Все життя матері-чайки пов’язане з дітьми. Для неї вони завжди залишаться безсилими. Несамостійними, тому не заставши дітей в рідній оселі її проймає жах, в серце проникає горе. Чайка не впевнена в тому, що чаєнята повилітали з гнізда, вона переживає за їх життя. Алегоричний образ чайки перекликається образом жінки-матері, яка безмежно любить своїх дітей і готова за них віддати своє життя.

Тема: Розповідь про турботливу мати-чайку, яка дуже переживає за своїх чаєнят, що покинули рідну оселю.

Ідея: Возвеличення образу відданої матері-чайки.

Музично-виражальна засоби

Жанр твору: лірична пісня

Форма твору: куплетно-варіаційна із три тактовим вступом і чотиритактовим закінченням.

Характеристика мелодії

Композитор будує мелодію дуже близьку до інтонацій українських народних пісень. При цьому використав різноманітні ритмічні вартості.

У всій мелодії, протягом всього твору відчутно звучить така найбільш характерна ритмічна ланка.

Про те. Воно часто варіаційно змінюється – композитор замість використовує, або навпаки.

Друге характерне ритмічне зерно, що передає “кигикання” чайки:

Характеризуючи ритмічну будову мелодії, ми знаходимо дві головні теми; які проходять через цілий твір, змінюючи одна одну. Друга – змальовує образ ніжної, люблячої матері – чайки.

Даний твір має глибоко зображальний характер, передає “кигикання” чайки.

Дві теми між собою відрізняються і в метро ритмічній будові, і в голосоведенні. Голосоведення першої теми стрибкоподібне:

Тенор а)

Бас б)

Голосоведіння другої теми –мішане. Тут на початку вживається інтервальний скачок на ч.5, після чого поступово мелодія спадає вниз.

Сопрано

Іноді тя (тема) сама тема набирає хвилеподібного голосоведіння з допомогою заповнення інтервального стрибка дрібними нотами.

Сопрано а)

Сопрано б)

В ладотональному відношенні мелодія має просту будову, так як вона проходить без жодних модуляційних змін та відхилень. Так як в творі виділяються дві теми, слід зазначити, що вони хоча по характеру не контрастують між собою, але в якісь мірі відрізняються одна від одної.

Тема, що передає “кигикання” чайки звучить більш різко, гостровато. Натомість друга тема, що змальовує білокрилу чайку, звучить протяжно, наспівно, ніжно і цим самим композитор досягає глибокого відтворення образу.