Сторінка
2

Мислення та світоглядні уявлення в первісному мистецтві

Розповідна модальність - це творення значно пізнішої фольклорної верстви, що бере свої початки від середньовіччя. Вона сформувалася пі, впливом формування складнопідрядного речення (коли синтаксина структура набуває не підпорядкованих ознак або автономно підпорядкованих (. В даному разі музичний синтаксис формується у формі гіпотаксису, коли закінчення першого речення е незавершеним, тобто підпорядкованим другому реченню (на мелодичному рівні воно має незавершений каданс). Нормою перерваного кадансу може бути значно частіше У ступінь або ІІІ ступінь, значно рідше - ІV. В розповідній модальності мелодія розгортається переважно хвилеподібне.

На початковому етапі становлення пісенної мелодики дуже важко було зробити градацію, де закінчується словесна інтонація, а де починається музична. На цьому етапі лад, мелодика, ритм були невстабілізованими. Все це нагадувало однаково повторювані мовно-звукові комплекси. Отже, мелодика була схожа на інтонації мовлення, переважав нерегулярний ритм. Тобто мелодика була речитативною.

Під впливом танців та колективних дій, що вимагали синхронізації почала усвідомлюватися ритмічна регулярність. Однак вона існувала лише під час танцю-співу. Поза танцем ритм знову ставав нерегулярним. Такого роду ритмічна організація в пісні тривала до 1 тисячоліття до н.е. Вона - моторика - переважно сформувалася в каленарно-обрядовому фольклорі, зокрема в таких жанрах, як колядки, щедрівки, веснянки-гаївки, русальні, купальські пісні, хоча в більшості цих пісень зустрічаються комбіновані поєднання речитативності і моторики. Однак чиста моторика сформувалася лише з появою пластів танцювально-жартівливої пісенності, в епоху ліризації фольклору ( ХІV - ХVІІ ст.).

Кантиленна мелодика - це продукт значно пізнішого часу. Вона сформувалася в період ліризації української народної пісенності, тобто з появою ліричної пісенності ( ХVІ-ХVІІІ ст.). Основною підставою для її формування стало реформування сімейних відносин, тобто перехід, від парної (великої) сім ї до моногамної (малої). Власне моногамні стосунки і були основним приводом для появи ліричної поезії, а відповідно і традиційної ліричної пісенності. Найбільшого розквіту цей жанр пісенності набув у східних теренах України, і власне його ліризація в цих краях досягла свого апогею (жанр східноукраїнської протяжної пісні (. Останнім часом кантиленність є пріоритетною формою мелодичного становлення у більшості активно побутуючих народномузичних жанрів.

Опанування кантиленою тривало до ХVІІ ст. як у фольклорі, так і у світській та церковній музиці. І тільки тоді в європейській музиці з’являється гомофонія, партесність, опера; в духовній музиці - концерти. Кантилена стала основним пріоритетом у всій професійній музичній культурі. І власне через неї визначається ступінь мелодизму тої чи тої національної музичної культури в цілому.

Література

1. Іваницький А. Українська народна музична творчість: Навч. посібник. - К.: Муз. Україна. 1990. - С.11-15.

2. Іваницький A.I. Українська музична фольклористика (методологія і методика): Навч. посібник. - К.: Заповіт, 1997. - С.28-46.

3. Гошовский В. У истоков народной музыки славян. Очерки по музыкальному славяноведению. - М.: Сов. композитор, 1971. - C.37-46.

4. Бибиков С.Н. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта. Очерки материальной и духовной культуры палеолистического человека. - К., 1981.

5. Иванов-Борецкий М. Первобытное музыкальное искусство. - М 1925.

6. Квитка К. Избранные труды: В двух томах (Сост. й коммент. В.Л. Гошовского. - М., 1971. - T.I. - С.215-278.