Сторінка
4
І наостанку все ж таки треба визнати: в складній, суперечливій, калейдоскопічній картині сучасної музичної культури рок-музика посіла особливе місце. Усе це зайвий раз примушує сумніватися у справедливості традиційного поділу музичних жанрів на «легкі» та «серйозні». І не тільки тому, що в межах «легкожанровості» нелегко вмістити багато які цілком важкі різновиди року, але і тому, що із затвердженням цього явища як самостійного відбулась зміна функціональної домінанти впливу популярної, масової музики: замість розважальної функції на перший план вийшла функція компенсаторна, тобто урівноважуюча. Це означає, що музичною культурою вироблено новий потужній засіб компенсації життєвих нагод, соціальної невлаштованості та незахищеності, емоційної недостатності, який був орієнтований на особливості молодіжної свідомості. Але ця компенсація здебільшого була ілюзорною, багато в чому сприяла відриву молоді від реальної діяльності.
Сьогодні рок-музика є одним із найвпливовіших музичних жанрів і чинить чи не найбільший вплив на молодь, живе серед неї і живиться нею. Тому дуже важливо знати цю музику, її можливості, естетику аби грамотно і професійно аналізувати всі зазначені вище явища.
Література
1. Ровесник. — 1984. — № 9. — С. 19.
2. Советская музыка. — 1985. — № 5. — С. 56.
3. Белкин А. Русские скоморохи / А. Белкин. — М.: Наука, 1972. — 172 с.
4. Литературная газета. — 1987. — 6 мая.
5. Забродин Г. Рок: Искусство или болезнь? / Г. Забродин, Б. Александров. — М.: Знание, 1990. — 53 с.
6. Запесоцкий А. Музыка и молодежь / А. Запесоцкий. — М.: Знание, 1988. — 64 с.
7. Набок И. Рок-музыка: эстетика и идеология / И. Набок. — Л.: Знание, 1989. — 32 с.
8. Саркитов Н. Рок-музыка: Сущность, история, проблемы / Н. Саркитов, Ю. Божко. — М.: Знание, 1989. — 63 с.
9. Феофанов О. Бунтари и конформисты: Рок-музыка Запада за сорок лет / О. Феофанов, А. Налоев. — Ставрополь, 1989. — 409 с.
10. Хижняк И. Парадоксы рок-музыки: мифы и реальность / И. Хижняк. — К.: Молодь, 1989. — 259 с.