Сторінка
8
Для контролю ефективності роботи системи товаропросування використовують формулу витрат:
ВТ = Т + С„ + С3 + Г,
де Вт — сума витрат товаропросування; Т — транспортні витрати; С, — постійні складські витрати; С3 — змінні складські витрати; Г — вартість замовлень, не виконаних в гарантійні строки.
У процесі зниження витрат і підвищення рівня обслуговування спеціалістам з товаропросування потрібно розглядати різноманітні варіанти вдосконалення товаропросування і його основних елементів. Важлива оцінка відмінності існуючого товару від інших такої ж марки (споживчі якості, ціни, реклама .). Треба порівняти властивості і оцінити чому купляють той, чи інший товар.
КАНАЛИ ДИСТРИБУЦІЇ ТА ЇХНІ ФУНКЦІЇ
В сукупності інструментів і дій, пов'язаних з товаропросуванням, важлива роль належить каналам дистрибуції. В залежності від відібраних критеріїв розрізняють різні канали дистрибуції.
Залежно від участі посередників в товаропросуванні розрізняють посередній (якщо виробник сам реалізує вироблений продукт) та безпосередній (коли виробник з метою реалізації продукту використовує окремих осіб чи інстанції) канали дистрибуції. Кількість посередників впливає на величину ринкових контактів та формує різні рівні каналів дистрибуції.
Канал нульового рівня (канал прямого маркетингу) складається з виробника, який самостійно реалізовує свій товар кінцевому споживачеві.
Посередником при однорівневому каналі на ринку споживчих товарів є роздрібний продавець, а на ринку товарів виробничо-технічного та промислового призначення — агент зі збуту або брокер (посередник).
Посередником при дворівневому каналі на ринку споживчих товарів є роздрібний та гуртовий продавець, на ринку товарів виробничо-технічного та промислового призначення дилер (гуртовий або роздрібний продавець) та дистриб'ютор (продавець).
При трирівневому каналі між гуртовим та роздрібним продавцями функціонує дрібногуртовий посередник, який закуповує товари у великих гуртовиків, перепродає їх невеликими партіями підприємствам роздрібної торгівлі.
У практиці серед підприємців вважається, що при наявності мінімальної кількості посередників, витрати на товаропросування є великими. Це зв'язане з необхідністю фірми брати на себе окремі функції посередників, особливо створювати запаси товарів, забезпечувати їх зберігання, обробку, а потім гуртову реалізацію. Разом з тим велика кількість посередників віддаляє службу маркетингу фірми виробника від цільового покупця.
Більшість економічно сильних підприємств розвинутих країн намагаються налагодити міцні довготривалі зв'язки з торгівлею, базою яких є взаємна довіра між виробником та продавцем. Ця співпраця гарантує стабільну надійність та високу якість торговельного обслуговування.
Фірми використовують і двійні канали розподілу. У такому випадку фірма виходить на різноманітні ринкові сегменти або розширює свою діяльність шляхом проникнення, використання двох і більше каналів розподілу. Так, наприклад, фірма «Шервін-Уїльямс», реалізовує свою продукцію через 1600 магазинів фірми, а також через незалежні спеціалізовані магазини, великі гуртові торговельні організації, дистриб'юторські організації.
Згідно з існуючими оцінками, фірми-виробники використовують десятки каналів розподілу, продаючи окремі позиції асортиментних груп через спеціалізовані магазини, гуртову торгівлю, станції технічного обслуговування, тощо. Так, в США нараховується близько 550 тис. торговельних організацій, які реалізують запчастини до різних автомобілів. А от фірма «ІВМ» продала всі власні магазини комп'ютерів у всіх великих містах США, і вирішила реалізовувати свої товари тільки через незалежних учасників каналів збуту і свій торговельний персонал.
Надійний, прибуткове і раціонально функціонуючий канал збуту — це своєрідний додатковий «непомітний» капітал виробника. Організовувати широку мережу багатоканального розподілу доцільно у таких випадках, коли:
- кількість товарів для продажу дуже велика; © кількість споживачів хоча і невелика, але розміщена на невеликій території;
товари вимагають високоспеціалізованого сервісного обслуговування;
обсяг партії товарів заповнює транзитну норму (контейнер вагона);
достатня кількість власних складських приміщень;
ринок збуту розкиданий на великій території; е необхідність термінових поставок невеликих партій товарів.
ПОСЕРЕДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, її РОЛЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ
- Посередництво в товарному обігу — це виконання спеціалізованими підприємствами, організаціями чи окремими особами спеціальних функцій для сприяння налагодженню і реалізації комерційних взаємовідносин виробників і споживачів на товарному ринку.
В умовах ринкових відносин посередники — це суб'єкти незалежного і специфічного бізнесу, які здійснюють свою діяльність на основі наступних принципів:
рівноправність сторін (партнерські взаємовідносини);
підприємливість (господарська кмітливість, винахідливість);
оперативність (мобільність, динамічність, своєчасність);
обслуговування контрагентів (діяльність з надання послуг іншим
агентам);
економічна заінтересованість господарювання;
комерціалізація (ділова активність щодо прибутків);
договірні засади взаємовідносин.
Досвід країн з розвинутими ринковими відносинами свідчить, що у сфері товарного обігу існує велика кількість різноманітних фірм, організацій і підприємств, які виконують посередницькі функції.
Торговими посередниками виступають підприємства і організації різних форм власності і різних організаційних типів: гуртові, гуртово-роздрібні, роздрібні (крупні і дрібнороздрібні), громадського харчування, фірми, кооперативи, торгові доми, товариства з обмеженою відповідальністю, клієнти біржі тощо.
Вони купують і продають, зберігають і транспортують товари, здійснюють сервісні функції і т. д. Всі ці організації можна класифікувати за ознаками. Найважливішою ознакою є ступінь універсалізації (спеціалізації) діяльності.
В залежності від виконуваних функцій і набору послуг посередників поділяють на:
- функціонально-універсальні;
- функціонально-спеціалізовані
До - функціонально-універсальних (дистриб'юторів регулярного виду) належать посередники, які здійснюють увесь комплекс функцій виробничої та комерційної діяльності (торгівлю, транспортування, зберігання, кредитування, авансування постачальників, рекламування, консультативно-інформаційне обслуговування).