Сторінка
5

Політика цін і умов продажу ПриватБанку

Ціни на нові вироби можуть коливатись, але у визначених межах. Якщо дуже мало відмінностей у нових виробах у порівнянні з біль­шістю на конкретному ринку товарів, тим ближче рівень цін на но­ві вироби до «стандартів» цінового лідера. У США таким лідером у створенні комп'ютерів є «IBM». Вона є законодавцем моди у сфері якості, ціни та інших показників конкурентоспроможності.

- Стратегія престижних цін передбачає продаж товарів за ви­сокими цінами і розрахована на сегменти ринку, які звертають особливу увагу на якість товарів і товарну марку. Стратегія престижних цін можлива лише у випадку високої престижності фірми і її товарів в умовах мінімальної конкуренції. Такої стратегії притримуються американські фірми “Дженерал Моторс”, “Проктер енд Гембл” тощо. Пропоновані цими фірмами товари відрізняються за показниками якості, часом доставки, збутовою мережею, темпами оновлення, обслуговуванням та післяпродожним обслуговуванням.

Стратегія стимулювання комплексного продажу або збиткового лідера застосовується при продажі гуртових партій товарів.

Наприклад, фірми, що виготовляють сільськогосподарські машини пропонують у комплексі навісне і причіпне обладнання до тракторів.

Стратегія збиткового лідера є своєрідною ситуацією, коли фірми свідомо знижують ціни на свої товари у великих розмірах. Наприклад, фірма “Форд” виготовила “Мустанг” за ціною лише 2368 доларів, чим викликала гігантський попит. З часом фірма почала додаткові пристрої і тим самим забезпечила додаткові грошові надходження.

Стратегія спадаючої ціни є надійною, якщо фірма міцно захищена від конкуренції. Ціна спадає і піднімається за ціною попиту.

Стратегія переважаючої ціни є продовженням міцного проникнення. Вона застосовується при небезпеці вторгнення конкурентів на свій ринок.

МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Метою встановлення ціни на товар є максимальне задоволення запитів та бажань споживачів при оптимальному використанні цінового механізму ринкової торгівлі. З одного боку ціна повинна створити прибуток, з іншого боку занатто висока ціна може негативно вплинути на попит та обсяг виторгу від реалізації товарів і послуг.

Головним чинником, під яким формується ціна. Є :

1 собі вартість виробленої продукції та затрат на переробку і доведення до товарного вигляду;

2 виняткові якості та відмінні особливості, що приваблюють покупців та споживачів;

3 ринкова ситуація з продажу аналогічних товарів фірм-конкурентів;

4 зовнішні фактори маркетингового середовища функціювання фірми.

В практиці відомими і загальноприйнятими є дві методики ціноутворення:

затратна методика, до якої відносяться два перших чин

розрахунково-ринкова методика, до якої входять два останні чинники.

Суть затратної методики полягає у використанні такого методу ціноутворення,

у визначенні якого приймають участь базові витрати на одиницю товару плюс націнки, які покривають невраховані витрати і певний прибуток.

Основною перевагою цієї методики вважається її простота. Продавець товарів чітко орієнтується в затратах, ніж в характері та середовищі ринкового попиту на свій товар.

Використання затратних методів відображає цінову політику, яка забезпечує середню, ніж максимальну виручку від продажу товарів. В практиці є два основних підходів до використання даної методики: з врахуванням повних і граничних витрат виробництва.

При використанні повних витрат визначаються перемінні та постійні складові витрати. Недоліком цієї методики є довільний характер віднесення на собівартість постійних накладних витрат, які піднімають ціну, яка не буди користуватись попитом покупців.

Методика граничних витрат враховує тільки виробничі витрати. Ця методика дає можливість знижувати ціни, а накладні витрати повинні покриватись із загальної виручки.

Маркетингова цінова політика має досить широкий набір підходів та методів прямого та непрямого розрахунків цін. Слід зауважити, що під час розрахунку ціни можна користуватись одночасно кількома методами.

До методів прямого ціноутворення відносять чинники та методи затратної та розрахунково-ринкової методики.

У методику розрахунково-затратного процесу ціноутворення входять наступні методи:

- середні витрати плюс прибуток;

- аналіз беззбитковості;

- аналіз марженальних витрат.

Метод “середні витрати плюс прибуток” широко використовується,

насамперед, при виконанні державних замовлень, будівництві виробничих комплексів. Цей метод дуже простий та зручний, він влаштовує покупця та продавця. Конкуренція вітчизняних товарів на ринку мінімальна, тому що ціни дуже близькі та однакові.

Метод аналіз беззбитковості – є більш поширеним для заготівельних пунктів, цукрових заводів, заводів переробки м’ясної та молочної продукції. Діяльність цих підприємств обмежується законодавчими актами та важелями форми власності.

Метод беззбитковості дозволяє порівнювати розміри прибутку, одержуваного за різних цін і дозволяє продавати товар за таку ціну, яка дозволяла б досягти максимального виконання мети ціноутворення.

Метод аналізу маржинальних витрат – відрізняється від попередніх тим, що від застосовується не тільки на ринку, де попит є стійким, відомим і гарантованим.

Даний метод використовують як розподільник витрат на окремі затратні елементи. Ціну при цьому встановлюють на основі врахування особливостей окремих статтей затрат, а не повних витрат. Використовуючи цей метод розрахунку ціни, фірми досягають деякого збільшення обсягів продажу, оскільки ціна є дещо нижщою за ту, яка була б у випадку використання повних витрат. Цей метод дозволяє отримувати достатній прибуток і покривати найсуттєвішу частину своїх витрат.

Методика розрахунково-ринкового підходу включає наступні методи розрахунку ціни: