Сторінка
9
• вилучення знань та встановлення різного роду закономірностей (правил) шляхом аналізу кадастрових баз даних (так звані - системи "заготовки" даних);
• автоматичне розпізнавання графічних образів;
• широке застосування засобів дружнього інтерфейсу користувача, в тому числі лінгвістичних процесорів [8];
• перехід від цифрових моделей до інформаційно-логічних моделей, що дасть змогу встановлювати логічні зв'язки між параметрами об'єкту моделювання (окрема земельна ділянка, міські землі, тощо);
• інтеграція в рамках земельних кадастрових систем баз знань та експертних систем;
• запровадження систем з базами знань для інтелектуальної підтримки процесу прийняття управлінських рішень на основі використання кадастрової інформації та інші.