Сторінка
8

Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС

можливість використання готових засобів зчитування вхідної інформ ції, відображення, редагування, конвертації, тощо;

• використання визнаного інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу користувача

• можливість окремого розроблення критичних до. обчислювальних р< сурсів програмних модулів у виконуваному форматі операційної сист( ми, а інших (наприклад, інтерфейсних рішень) програмних модулів - ні вбудованій стандартизованій мові УВА.

2.5. Перспективи застосування технологій розпізнавання графічних образів при веденні земельного кадастру

Передбачається, що у програмних комплексах введення первинної інформації в АС ДЗК базового рівня застосовуватимуться механізми преселекції. Об числення різних інтегральних параметрів дозволить прискорити заповненні КБД та знизити ймовірність помилок при її заповненні. Пропонується використання модулю преселекції в інтерактивному або в автоматичному режимі (пішії калібрації) з метою формування множин зацікавленості в окремих прошарках та фільтрації шумових об'єктів (мал. 2). Завдяки можливості декомпозиції мо­дулю преселекції на складові з точністю до окремої функції обчислення того чи іншого інтегрального параметру, розроблення та розвиток цього модулю почи­нається від початку створення АС ДЗКУ і

продовжується залежно від результа­тів досліджень застосування нових параметрів. Початкові стадії розроблення •' модулю преселекції спрощуються наявністю вбудованих функцій обчислення , простих інтегральних параметрів (наприклад, площі, периметру) у програмному забезпеченні ГІС, що використовуються в АС ДЗКУ.

Наступним етапом удосконалення технології ведення земельного кадастру стає впровадження автоматичної векторизації з попередньою обробкою растрів. Використання модулю векторизації в якості інструменту здатне суттєво приско­рити процес первинного наповнення КБД та оновлення графічної інформації.

Впровадження програм кінцевого розпізнавання графічних образів на вхід­них растрових зображеннях в АС ДЗКУ відбувається в останню чергу - після накопичення та аналізу досвіду автоматизованого введення графічної кадастро­вої інформації з використанням автоматичної векторизації та преселекції. Впродовж цього часу розроблюються і апробуються нові та адаптовані алгори­тми розпізнавання графічних образів.

Область застосування розпізнавання графічних образів при веденні земе­льного кадастру в перспективі не обмежується етапом введення первинної гра­фічної інформації.

Накопичення великих обсягів просторової інформації, як це відбувається в АС ДЗК регіонального та національного рівнів, ускладнює процеси ведення КБД та інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів системи. Ви­користання обчислювальних ресурсів може сягнути таких показників, коли час оброблення системою запитів зростає неприпустимо для обслуговування пото­чної кількості користувачів в режимі реального часу. До того ж, при зростанні часу оброблення запитів навіть при невеликій кількості користувачів можуть знизитися до неприпустимих значень показники ергономічності. Для розв'язання цієї проблеми доцільно використовування технології розпізнавання графічних образів для побудови спеціальних просторових індексів, які скоро­тять час

оброблення запитів.

Підвищення ефективності оброблення складних аналітичних запитів є од­нією з цілей створення сховищ даних. Дані заносяться до них спеціальним чи­ном залежно від задач, на розв'язання яких налаштовуються ці сховища. При застосуванні технології розпізнавання графічних образів стають можливими нові схеми збереження даних, які націлені на розв'язання більш складних ана­літичних задач з використанням просторової інформації. При цьому аналіз форми об'єктів може використовуватися при побудові спеціальних просторовиі запитів.

При автоматизованих технологіях ведення земельного кадастру виникає ще декілька проблем пов'язаних з розпізнаванням, які в даній роботі детально не розглядаються.

При роботі з картографічними матеріалами виникають ситуації, коли векторний об'єкт відображає реальний об'єкт, який має форму близьку до прави­льної (прямокутники, кола та ін.). Або складові частини реальних об'єктів ма­ють форму, близьку до правильної (прямі сторони полігональних об'єктів, шо­се, межі полів та земельних ділянок та ін.) В цьому випадку необхідно розпі­знати такі об'єкти та замінити їх аналогічними правильної форми, тобто вико­нати автоматичну корекцію векторних об'єктів в процесі редагування вектор­них картографічних матеріалів. Такий процес називають також гомогенізацією (від латинського слова Ното - людина) [6] - перетворенням об'єктів у форму, зручну для сприйняття людиною.

Формування графічної частини звітів та розміщення надписів на картографічних матеріалах пов'язані з такою проблемою, як оптимальна компоновка. При достатньо великій кількості графічних та текстових компонентів цей про­цес підлягає автоматизації. Розпізнавання графічних образів необхідно прово­дити у тих випадках, коли треба розмістити надписи для об'єктів певного типу. Задача ускладнюється тим, що для виконання оптимальної компоновки необ­хідно проводити аналіз взаємного розміщення об'єктів (аналіз сцен).

Застосування аналпу конфігурації об'єктів актуально в такій суміжній з веденням земельного кадастру області, як грошова оцінка земель. Конфігурація земельної ділянки є фактором, який впливає на результати оцінки.

Впровадження засобів розпізнавання графічних образів в технологію ведення земельного кадастру сприяє інтелектуалізації автоматизованих земель­них кадастрових систем, яка здійснюється за наступними напрямками [7]: