Сторінка
5

Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС

• ОРЗ-технології;

• вимірювання з застосуванням електронно-оптичних приладів;

- • дистанційне зондування Землі (ДЗЗ);

• аерофотознімання. \ Перші дві технології належать до цифрових. ДЗЗ та аерофотознімання про­ водяться для територій, які не забезпечені сучасними топографічними картами крупних масштабів. Першим кроком перетворення даних ДЗЗ та аерофотозйом- ки у цифрову форму може бути також сканування, або дані відразу постачають­ ся у вигляді цифрових растрових зображень території. ' ^ ••" '

Основні методи перетворення растрових зображень у векторний формат, в якому зберігаються географічні дані в КБД, наступні:

• цифрування дігітайзером;

• напівавтоматична векторизація;

• автоматична векторизація.

Таким чином, при веденні земельного кадастру існує декілька критичних процесій Найбільш актуальним та критичним з точки зору трудових витрат та часу проведення є процес перетворення графічної інформації з паперових носіїв або вихідних даних аерофотозйомки та ДЗЗ у цифровий векторний формат та подальшого заповнення отриманою інформацією КБД. Об'єкти на цих зобра­женнях при заповненні КБД підлягають, по-перше, контролю коректності геометричних та топологічних параметрів, по-друге - чіткій класифікації на типи. До цих типів відносяться, наприклад: межі полів, межі земельних ділянок, до­роги, будівля та споруди, водоймища, лісосмуги, шумові об'єкти та інші. Необхідно скоротити трудові витрати та час виконання операцій при перетворенні графічної інформації у цифровий векторний формат та заповненні КБД.

Щодо заповнення інформацією КБД при цифруванні дігітайзером або на­півавтоматичній векторизації, то тип об'єкту встановлюється оператором та заноситься до КБД після або до перетворення чергового об'єкту у векторний формат, або система заздалегідь налаштовується на групу однотипних об'єктів.

Більший виграш часу при перетворенні графічної інформації у векторний формат дає застосування автоматичної векторизації. Але визначення типу об'єкту та сортування об'єктів за типами цілком проводиться оператором програмно-технічного комплексу введення первинної інформації.

Але найбільш актуальним при веденні земельного кадастру є автоматичне (напівавтоматичне) заповнення КБД, оскільки такий підхід разом з використан­ням автоматичної векторизації дозволяє:

• суттєво скоротити час введення та сортування графічної інформації у КБД;

• автоматично проводити контроль геодезичних, геометричних та тополо­гічних параметрів об'єктів;

• проводити актуалізацію карт з певною періодичністю;

• обліковувати більшу кількість типів об'єктів. ) Для реалізації такого способу заповнення бази даних необхідне застосування сучасних моделей та технологій розпізнавання графічних образів.

Методи розпізнавання зображень і образів використовуються у різних галузях. Коло задач, які розв'язуються за допомогою цих методів, останнім часом безупинно зростає. До задач розпізнавання зображень належать, наприклад: задачі представлення зображень та текстів у зручній для людини формі (при введенні у електронну обчислювальну машину тексту, креслень, карт за допомогою сканерів); розпізнавання зображень, що створені механізмами (розпізнавання треків мікрочасток, автоматичний контроль виробів, які створені машинами, за їх зовнішнім виглядом, тощо); розпізнавання зображень, що створені природою або людиною при відсутності точних знань про явища чи закономірності, що лежать в основі їх отримання (ідентифікація відбитків пальців, розпі­знавання в медицині, біології та ін.). Задача розпізнавання образів набагато складніша. Вона виходить за рамки розпізнавання зображень і полягає у необ­хідності класифікації об'єктів на основі, значень різноманітних параметрів об'єктів, що вимірюються у процесі оброблення. Задачі розпізнавання образів розв'язуються у таких галузях, як: дешифрування аерофотознімків, дистанційне зондування поверхні Землі, електронна дефектоскопія, реставрація зашумлених зображень; системи віддаленого контролю, моніторингу, автоматичного картографування; системи автоматизованого проектування, тощо.

В основі більшості застосувань методів та технологій розпізнавання графічних образів є автоматизація різних процесів (проектування, виробництва, ана­лізу, синтезу). Особливої актуальності задачі розпізнавання графічних образів набувають при веденні автоматизованої системи державного земельного кадастру України (АС ДЗКУ).

2. АВТОМАТИЗОВАНА РОЗРОБКА ЦИФРОВИХ КАРТ.

2.1 Порівняння форматів цифрових карт.

Базовими для систем обробки графічної інформації є два основних формати представлення зображень - растровий та векторний. Розглянемо у порівнянні растровий і векторний формати представлення зображень та відповідні особливості при розпізнаванні.

Цифрові зображення у растрових форматах являють собою упорядковану послідовності рядків, які в свою чергу є упорядкованими послідовностями пік селів. Пікселі характеризуються числом або групою чисел - значень пікселів Таким чином, кожний піксель характеризується значенням та координатами номером рядку та своїм номером у цьому рядку. Будь-який фізичний об'єкт І. растровому зображенні природного походження відображається у вигляді множини точок цього растру. Оскільки пікселі не містять інформації про свою належність до певного об'єкту, під час розпізнавання доводиться обробляти певний об'єм даних растру. Це призводить до великого зростання часу обробки. Розпізнавання по растру пов'язане також з тим, що побудувати ознаки об'єктів, які б були стійкими до афінних перетворень зображення, надзвичайно складно. Основою векторних зображень є векторні об'єкти. Кожний векторний об'єкт характеризується власними числовими, специфічними геометричними, метричними, топологічними та іншими властивостями. Це, наприклад, конфігурація, структура, місцезнаходження на зображенні, орієнтація, тощо. адекватного використання в геоінформаційних системах векторні об'єкти повинні мати метричні характеристики, що досягається встановленням об'єктів певної системи координат. Оскільки всі об'єкти пов'язані між собою одним зображенням, до якого вони належать, то система координат стає загальною характеристикою цього зображення. Крім згаданих властивостей, з векторними об'єктами можуть асоціюватися дані будь-якої природи - числові, текстові та ін. Ця властивість векторних об'єктів обумовлює можливість створені таблиць та баз даних для об'єктів, що формують зображення. Зображення у векторному представленні мають ряд інших переваг у порівнянні з зображеннями у растровому форматі: