Сторінка
8

Задачі і методи аналізу забруднень в ГІС

Чому вибрали саме Maplnfo ? В перших було вирішено зупинитися на "фірмовій" системі, через надійність, повної сумісності із сучасними операційними системами й іншими розповсюдженими програмними комплексами, можливості використання різноманітного світового досвіду інших користувачів, одержання необхідних консультацій. Серед таких ГІС визнаними лідерами є Maplnfo (найпоширеніша ГІС у світі) і Arc/Info. Порівняння цих двох систем показує, що незважаючи на істотно більш низьку ціну і більш скромні вимоги до технічних ресурсів комп'ютера Maplnfo забезпечує рішення всіх задач, зв'язаних з міським зонуванням. Більш того вона традиційно більш підходить для роботи з міськими картами, має убудовану підтримку адресної схеми. Найважливішою якістю Maplnfo також є простота і природність інтерфейсу з кінцевим користувачем, що дозволяє не витрачати зайвого часу на навчання. Система не має зайвої строгості: вона не проводити перевірку топологічної коректності і дозволяє вводити і коректувати будь-яку графічну і табличну інформацію. Ця система цілком русифікована. Протягом часу використання вийшло кілька нових версій, що зробили систему ще більш зручної і розвили засобу обміну з іншими системами. До недоліків графіки можна віднести відсутність згладжених кривих (сплайнів), що зв'язано зі специфікою векторизації карти і традиційно для ГІС поряд з обмеженнями на можливість повороту таблиці і карти. Досвід показав, що дана система цілком задовольняє всім існуючим вимогам і має гарні перспективи використання надалі. В усіх вищезгаданих містах, за винятком Новгорода, проекти зонування велися на Mapinfo.

Комп'ютерне забезпечення проекту правового зонування в 1996 році істотно відрізнялося від сучасного стану справ. За минуле час не тільки виросли обчислювальні ресурси ПК, але і змінився підхід до інформаційної підтримки. Насамперед це стосується електронних карт. Із самого початку впровадження ГІС для ведення проекту зонування (міста Самара і Хабаровськ у 1999 році) або використовуються плануються до використання більш детальні карти: на них показані вдома, а ця принципова відмінність, число шарів значно виросло. ГІС технології більш не є чимось новим, невідомим; стало очевидно, що для автоматизованого рішення задач проекту зонування альтернативи їм немає. Відзначимо, що в обох містах проект послужив каталізатором або покупки передачі електронної карти в міську адміністрацію. Слід зазначити ще одну цікаву тенденцію: карти створюються не тільки на рівні міста, але і незалежно, силами відділу районного архітектора, на рівні району. Відсутність загальноміської карти приводить до необхідності створення карт фрагментів міста. Це робиться при рішенні районних задач: прокладання комунікацій, створення зелених насаджень, проектів планувань і аж до окремих проектних робіт. Технологія таких робіт очевидна: робиться геодезична зйомка на місцевості, що звичайно входить у проектні роботи, і здійснюється прив'язка до міських координат. У вільний час уводиться додаткова сполучна різні об'єкти інформація. Поступово районна карта здобуває більш-менш повний вид. Така карта характеризується неоднорідністю в змісті детальності (насиченості) і в змісті точності. Єдиний масштаб відсутній. Таку карту неможливо сертифікувати. Для задач зонування такої карти було б цілком достатньо, але нереально чекати синхронної появи таких карт для всіх районів міста. Для деяких районів зі складною системою зонування такі карти можна використовувати на міському рівні як додаткові до загальноміського.

Поки мова йшла тільки про складання карти зон і нанесенні їх на міську карту. Робити цю роботу на комп'ютері зручніше, надалі легко користатися результатами цієї роботи. Але головні переваги ГІС технологій розкриваються тільки при використанні спеціального апарата створення тематичних карт, створенні тематичних карт на основі вибірок з таблиць, рішенні різноманітних аналітичних задач. В інформаційному відношенні найбільш важливим є використання різноманітних міських реляційних БД. ГІС дозволяє відображати вибірки з цих БД на карті міста, для обґрунтованого ухвалення рішення по різноманітних міських задачах. Весь цей аналітичний потенціал можна реалізувати тільки за умови грамотного введення границь зон (без перетинань і "дірок"), достатнього заповнення табличної інформації, наявності адресної схеми і підготовки відповідних програм. Помітимо, що цілком уникнути помилок і пробілів при заповненні великої кількості таблиць практично не можна, але це не принципово при рішенні задач зонування, можна допустити до 10% помилкових рядків, просто варто розуміти це і враховувати; при можливості варто виправляти помилки програмним способом.

Рішення аналітичних задач зонування в рамках ГІС варто віднести до другого етапу освоєння ГІС технологій, коли вже існує електронна карта і на неї нанесені границі зон. Як приклад такої роботи розглянемо стандартну задачу відображення вибірки з існуючої реляційної БД на карті міста і складання відповідної тематичної карти. Така процедура може служити для рішення різних задач інтерпретації існуючої інформації і задач керування містом. Однієї з таких задач у рамках проекту зонування є задача моніторингу міських територій.

Для додання процесу правового зонування більшій об'єктивності й ефективності варто спиратися на різноманітну інформацію якої володіють міські служби, у першу чергу це інформація про міську нерухомість. Обробка відповідних паперових архівів занадто трудомістка справа. Але в даний час велика кількість даних переводиться в комп'ютерний вид і зберігається у виді таблиць у базах даних. Вибірки з таких БД здатні багато чого прояснити в процесах що йдуть на загальноміському рівні. Але локальні відхилення практично неможливо зрозуміти без відображення даних з бази на карті міста. Це відображення називається процесом геокодування.

Що із себе представляє типова міська база даних? Це реляційна база даних, вхідною інформацією для який служать спеціальні бланки заповнювані при реєстрації угод, актів про вступ у права власності, реєстрації заявок на оренду і т.п. Така база даних представляє із себе зв'язані таблиці утримуючі вищезгадані зведення; причому дані повинні бути розумно стиснуті, доступні для контролю коректності і знаходитися під керуванням сучасної СУБД.