Сторінка
16

Задачі і методи аналізу забруднень в ГІС

Найбільш популярним програмним продуктом, використовуваним у лавиноведення є пакет Arclnfo, обладнаний могутніми модулями розширення (10, 11, 12, 14, 20, 21). Ряд задач зважується з застосуванням більш простих і дешевих програм, до приклада Mapinfo (13) і Idrisi (J5, 19). Елементи ГІС-технологій, робота з цифровою моделлю рельєфу використовуються в спеціалізованому програмному забезпеченні ELSA, створеному французькими лавинщиками для моделювання й аналізу лавинних вогнищ (18).

Сніжні лавини можуть бути безпосереднім об'єктом дослідження проекту ГІС. Базовою основою таких проектів служать, як правило, великомасштабні карти. Вони охоплюють невеликі по площі території: лавинонебезпечний схил (19), долину (21), окремий гірський хребет (10).

Окремим шаром (блоком) лавини входять до складу комплексних ГІС, що описують природні умови регіонів і створених для вивчення самих явищ, їхніх взаємозв'язків і їхнього впливу на процеси і явища (8). Для створення картографічної основи використовуються карти і знімки середнього масштабу.

Мети створення ГІС - проектів, що включають лавинну тематику, зводяться до визначення стану досліджуваної території на предмет виникнення лавинної небезпеки. Це:

- забезпечення планувальних, проектних, контролюючих організацій зведеннями про поширення природних небезпек, створення земельного кадастру, вибір оптимальних місць під будівництво лінійних і майданних об'єктів (Росія, США, Швейцарія, Австрія й ін.);

- екологічний контроль регіону - вплив лавин на динаміку ландшафтів, характер і границі рослинних співтовариств (8);

- вибір безпечних шляхів пересування туристських груп (15);

- вивчення взаємозв'язків небезпечних природних і антропогенних явищ (Росія, США).

Перспективним напрямком для застосування ГІС-технологій представляється довгостроковий прогноз лавинної активності в зв'язку з глобальною зміною клімату, розроблювальна в НІЛ сніжних лавин і селів МГУ (13). Рішення даної задачі здійснюється в дрібному масштабі. Також дрібномасштабними є робочі проекти «Лавини Росії» і «Небезпечні гляціально-нивальні процеси». В основу останнього покладена база даних про катастрофічні лавини в усьому світі.

Література

1. Атлас сніжно-льодових ресурсів світу. М.,1997.

2. Географія лавин. М.: Изд-во МГУ, 1992,, 334 с.

3. Кадастр лавин СРСР. 1984-1991. Л., Т.1-20, ГИМИЗ.

4. Кравцова В.И., Канаев Л.А. ГІС «Гляціологія»: підсистема «Лавини». - МГИ, 1990, В.70, с.150-152.

5. Купцова A.B., Перехрест В.В Створено і працює ГІС Кабардино-Балкарської республіки. Інформаційний бюлетень ГІС-ассоціації. М., 1996, № 3(5), с.24-25.

6. Трошкина Е.С. Лавинний режим гірських територій СРСР. М: Изд-во ВИНИТИ, 1992, 196 с.

7. Chernouss, P.A. and Yu.V.Fedorenko. Avalanche forecasting and hazard estimating in Khibini Mountainës. International Conference "Avalanches and related subjects". Proceedings. "APATIT" JSC, Kirovsk, Russia, 1996, p. 154-160.

8. Fagre, D. Global change research program. Glacier national park. URL: http://www.mesc.usgs.gov /glacier/global.htm.

9. Fuchs, H. and H.Zehetbauer. Benchmark - digitaler Wildbach- und Lawinenkataster Benchmark - digitaler Wildbach- und Lawinenkataster. URL: http://bzgserver.boku.ac.at/forschung.htm

10. Furdada, G. 1996. Estudi de les allaus al Pirineu Occidental de Catalunya: prediccio espacial і aplicacions de la cartografia. Logrona, Geoforma ediciones. 316 p.

11. Furdada, G. and J.M.Vilaplana. 1998. Statistical prediction of maximum avalanche run-out distances from topographic data in the western Catalan Pyrenees (northeast Spain). Annals of Glaciology, 26, 285-288.

12. Gardiner, M.J., Ellis-Evans, J.C., Anderson, M.G. and M.Tranter. 1998. Snowmelt modelling on Signy Island, South Orkney Islands. Annals of Glaciology, 26, 161-166.

13. Glazovskaya T.G. 1998. Global distribution of snow avalanches and changing activity in the Northern Hemisphere due to climate change. Annals of Glaciology, 26, 337-342.

14. Gruber, U., Bartelt, P. and H.Haefner. 1998. Avalanche hazard mapping using numerical Voellmy-fluid models. NGI, Oslo, pub. Nr.203, 117-121.

15. Joseph, A. British Columbia backcountry database: A recreational GIS project. URL: http://www.ubc.ca.

16. Leuthold, H., Allgower, B. and R.Meister. 1997. Visualization and analysis of the Swiss avalanche bulletin using GIS. Proceedings of the International Snow Science Workshop 1996, Banff, Canada. 35-40

17. Lied, K. and R.Toppe. 1989. Calculation of maximum snow-avalanche run-out distance by use of digital terrain models. Annals of Glaciology, 13, 164-169.

18. Mases, M., Buisson, L., Frey, W. and G.Marti. 1998. Empirical model for snowdrift distribution in avalanche-starting zones. Annals of Glaciology, 26, 237-241.

19. Pertziger, F. 1998. Using of GIS technology for avalanche hazard mapping, scale 1:10 000. NGI, Oslo, pub. Nr.203, 210-214.

20. Purves, R'.S., Barton, J.S., Mackaness, W.A. and D.E.Sugden. 1998. The development of a rule-based spatial model of wind transport and deposition of snow. Annals of Glaciology, 26, 197-202.

21. Stoffel, A., Meister, R. and J.Schweizer. 1998. Spatial characteristics of avalanche activity in an Alpine valley. Annals of Glaciology, 26, 329-336.

22. Toppe, R. 1987. Terrain models: a tool for natural hazard mapping. Avalanche formation, Movement and Effects. Davos. IAHS, 162, 629-638.

23. Weetman, G. Avalanche hazard modelling using GIS. URL: http://www.geog.ubc.ca/courses/klink/g472/class96/gweetman/project.html.

Курсові: