Сторінка
5

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Житомирському об’єкті

Рис. 2

Створення висотної основи.

Проект висотної основи топографічного знімання. Оцінка точності.

На нівелірні роботи, метою яких є створення висотних геодезичних мереж державного призначення, складаються технічні проекти.

Технічний проект — це документів якому встановлюють обсяги робіт, технологію їх виконання, матеріально-технічну забезпеченість і кошторисну вартість. Складанню технічного проекту передує топографо-геодезична вивченість району робіт, збір і аналіз матеріалів раніше виконаних нівелірних робіт в цьому районі.

Одним з найважливіших елементів технічного проекту є проект ліній нівелювання на карті. Виконують проектування найдосвідченіші спеціалісти геодезичного виробництва.

Складають проект нівелірних ліній на картах масштабів 1:200000, 1:100000, 1:50000 і більших. На карту наносять усі пункти ДГМ, нівелювання яких було виконано раніше і які знаходяться від ліній, які проектуються, на віддалі до 3 км.

Лінії нівелювання І і II класів проектують переважно вздовж автомобільних доріг та залізниць, а при їх відсутності — вздовж ґрунтових доріг, стежок, берегів річок, тобто вздовж найбільш сприятливих для даного району ґрунтовими умовами трас з найменш складним рельєфом.

При проектуванні нівелірних ліній необхідно враховувати норми щільності пунктів та реперів ДГМ, які регламентуються "Основними положеннями ." 1998 р. [4], а саме:

для знімань в масштабі 1:25000 і 1:10000 — 1 репер на трапецію масштабу 1:10000;

для знімань в масштабі 1:5000 — 1 репер на 10-15 км2;

для знімань в масштабі 1:2000 і більших — 1 репер на 5-7 км2.

Для забезпечення об'єктів, що підлягають топографічному зніманню, необхідною щільністю пунктів висотної ДГМ, крім запроектованих на цих об'єктах реперів нівелювання усіх класів, до висотних мереж І, II, III і IV класів включають частину існуючих, або запроектованих пунктів планової ДГМ 2 і З класів і пунктів планових мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розрядів, якщо вони закріплені або на яких запроектоване закріплення центрами, які відповідають вимогам, що ставляться до нівелірних знаків (типів У10П, У20П, УЗОП, 140П, 160 тощо ). Причому класи планових І висотних мереж можуть не співпадати. Наприклад, пункт тріангуляції 2 класу може бути одночасно пунктом висотної мережі III класу, І навпаки, пункт тріангуляції 3 класу може бути одночасно пунктом висотної мережі II класу.

Які ж пункти планових ДГМ і мереж згущення включають у висотні ДГМ? В основному, ті пункти, які знаходяться на віддалях до кількасот метрів від ліній нівелювання і до яких-є зручний підхід та можливість прокладання ходів на щільних ґрунтах.

Решту пунктів планових ДГМ і мереж згущення, які не включені у висотні ДГМ, але також повинні мати висоти у Балтійській системі висот, включають у висотні мережі згущення, що створюють методами технічного або тригонометричного нівелювання, які розглядуються в розділі 6.

Якщо при проектуванні нівелірних ліній виникає питання про їх відповідність необхідним технічним вимогам, обчислюється очікувана середня квадратична помилка відмітки точки, що знаходиться в найбільш слабкому місці нівелірної лінії. Встановлено, що найбільш слабке місце знаходиться на середині нівелірної лінії. Очікувана середня квадратична помилка Мт відмітки точки, що знаходиться посередині нівелірної лінії III чи IV класу може бути

обчислена за формулою

де

mвих: – середня квадратична помилка відмітки вихідних реперів, між якими запроектовано хід;

– випадкова середня квадратична помилка одного кілометра нівелювання;

L – довжина ходу нівелювання [S];

К — віддаль від репера до ближчого пункту;

K=L/2.

Очікуване значення МL/2 порівнюють з допустимим значенням, яке

залежить від технічних вимог до робіт, для яких запроектовані нівелірні пункти служитимуть висотною основою.

На території Житомирського об'єкту необхідно запроектувати висотну основу зйомки технічного нівелювання.

Нівелірна сітка технічного нівелювання створюється в вигляді окремих ходів, систем ходів і полігонів з вузловими точками. Кожний нівелірний хід повинен опиратися обома кінцями. на репери нівелювання вищих класів або на вузлові точки. В необхідних випадках допускаються висячі ходи, які прокладаються в прямому і зворотному напрямках.

Технічне нівелювання виконується методом геометричного і тригонометричного нівелювання. Нівелірні ходи прокладають тільки в одному напрямку. Спостереження на станціях виконують по двох сторонах рейок при одному горизонті, або по одній стороні рейки при двох горизонтах

Технічне нівелювання виконається з точністю яка забезпечує отримання неув'язки в ході чи полігоні величиною не більше 50мм л/L, де L — довжина ходу в км.

При проектування висотної основи всі пункти полігонометрії вважаються реперами. Для закріплення „ пунктів нівелювання " на місцевості використовуються ґрунтові і стінні репери.

На території Житомирського об’єкту запроектовано висотну основу топографічного знімання методом технічного нівелювання, а саме три нівелірні ходи:

1. Rp Коритне, IV кл—Rp Плоска,IV кл, який проходить по пунктах полігонометрії 4 класу із півдня на північ, довжина якого 8,95 км;

2. П.п 3 , IV кл—Rp Плоска,IV кл, який проходить по пунктах полігонометрії 1 розряду в північно-західній частині об’єкта, довжина якого-7,15 км;

3. П.п 2 , IV кл—п.п 5,IV кл, який проходить по пунктах полігонометрії 1 розряду в південно-східній частині об’єкта, довжина якого-5,4 км.

Характеристика нівелірних ходів

Таблиця 1.3