Сторінка
2

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Житомирському об’єкті

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 221 річка завдовжки понад 10 км кожна. Всі вони належать до басейну Дніпра — Тетерів з Гнилоп’яттю, Гуйвою та Іршею; Ірпінь і Здвиж (верхні течії), притоки Прип’яті — Уборть, Словечна та Уж з Жеревом і Норсеном, притока Горині — Случ. Пересічна густота річкової сітки 0,36 км/км. кв., у лісостеповій частині 0,20-0,26 км/км. кв. Для річок області характерне мішане живлення з переважанням снігового. Понад 50% річкового стоку припадає на талі снігові води. Багато озер (найбільше Кам’яне), збудовано 16 водосховищ (загальна площа понад 2,9 тис. га); найбільші: Іранське, Малинське, Житомирське і Лісне.

Серед зональних типів грунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4% площі області). В балках, долинах річок переважно дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» формуються ясно-сірі лесові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів мало гумусних глибоких і неглибоких вилугуваних (35% площі області).

Житомирська область лежить у межах Захіно-Української геоботанічної провінції. Лісами вкрито 1 млн. га (28% площі області). Завдяки сприятливим грунтово кліматичним умовам тут росте понад 100 різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, дуб, береза, вільха. У Тригірському і Корабельному лісництвах, що біля Житомира є старезні 300-500 річні велетні-дуби, які охороняються як пам’ятки природи. Господарське значення мають також ялина, граб, ясен, осика, клен, тополя. Культивуються сосна кримська, сосна банська, модрина, дуб червоний, акація біла, бархат амурський. В Олевському, Лучинському, Городницькому, Ємільчинському, Білокоровинецькому і частково Овруцькому лісництвах росте релікт третинної флори України поліська лісова красуня — азалія понтійська.

Окремі лісові урочища мають велику наукову цінність. До них належить Корабельний ліс, розташований за 8-24 км на захід від Житомира, відома унікальна заповідна посадка модрини поліської в Дзержинському лісництві Городницького лісгоспзагу. У віці 140 років вона сягає заввишки 50 м, в діаметрі — 70 см. Запас деревини на одному гектарі становить 1200 куб. метрів, що вдвічі-втричі перевищує запаси деревини в кращих соснових і дубових насадженнях.

Привертають до себе увагу вчених-ботаніків, лісників дендропарки в Депешах, Новій Чорториї, Верхівні, Суховіллі, Володарсько-Волинському, Малині, Городниці, Коростишеві.

Для охорони та вивчення незайманого рослинного і тваринного світу на території понад 20 тис. га Олевського та Овруцького районів створено Поліський заповідник; Ушомирський, Березівський та Омелянівський заповідники організовані для відтворення й збагачення фауни області.

Різноманітний тваринний світ Житомирщини. В лісах живуть лосі, олені, дикі свині, кози лисиці, зайці, білки, куниці, бобри, з птахів — дикі качки, куріпки, тетеруки, рябчики, фазани і глухарі. У водоймах області водяться щуки, окуні, соми, карасі тощо.

Основна частина трудових ресурсів зайнята в галузях матеріального виробництва (55,3%) з них 35,7% — у промисловості.

Вивченість об’єкта в топографо-геодезичному відношенні.

Для виконання даного курсового проекту викладачем видана учбова карта масштабу 1:50000. Номенклатура карти N-34-37-В. Система координат 1942 року. Система висот балтійська. Висота січення рельєфу 10 метрів. Суцільні горизонталі проведено через 10 метрів. Схилення на 2002р. східне 6 ° 15'. Середнє зближення меридіанів західне 2 ° 21'. При прикладанні бусолі (компаса) до вертикальних ліній координатної сітки середнє відхилення магнітної стрілки східне 8°36'. Річна зміна схилення східна 0°02'. Поправка в дирекційний кут при переході до магнітного Азимуту мінус 8°36'.

Згідно завдання на Житомирському об'єкті знаходяться вихідні планово-висотні пункти: в північній частині — п. тр. Плоска, 3 кл.; в південній частині — п. тр. Коритне, 3 кл., вони є одночасно реперами нівелювання IV кл.

1 Технічна частина

1.1 Вихідні дані до проекту

Відповідно до завдання на курсове проектування, використовується карта масштабу 1:50000, на якій розташовані два пункти тріангуляції 3 кл Коритне і Плоска.

Для Житомирського об’єкта здійснено проектування планово-висотної основи топографічного знімання у масштабі 1:2000. Проектування виконано у відповідності до вимог “Інструкції” [1]

Проектування полігонометричного ходу 4 класу. Оцінка точності.

Згідно з програмою і завданням необхідно запроектувати один полігонометричний хід 4 класу.

Полігонометричні мережі 4 класу створюють для згущення державних планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо для виконання топографічних знімань.

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розряду для територій поза населеними пунктами проектують на топографічних картах, як правило, масштабів 1:25000—1:10000, а для територій, що знаходяться в населених пунктах або на будівельних майданчиках — на планах масштабів 1:5000 та 1:2000.

Полігонометричні мережі проектують у вигляді окремих ходів або систем з однією або кількома вузловими точками.

Основні вимоги щодо проектування мережі 4 класу представлені в табл.1. Проектується прив'язка полігонометричних ходів 4 класу, до пунктів державної геодезичної мережі. Висячі ходи не допускаються.

Віддалі між пунктами паралельних ходів полігонометрії одного і того ж класу чи розряду повинні бути не меншими у полігонометрії 4 класу—2.5 км.

При менших віддалях найближчі пункти паралельних ходів повинні бути зв'язані ходами відповідного класу чи розряду.

Таблиця 1

Технічні характеристики мереж полігонометрії