Сторінка
7

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Житомирському об’єкті

Комбінована зйомка включає наступні види робіт: маркірування; аерофотознімання; упорядкування проекту розміщення пізнавальних знаків на накидному монтажі; планово-висотна прив’язка пізнавальних знаків; дешифрування; камеральні роботи. Маркірування робиться безпосередньо перед зйомкою. Пізнавальні знаки не повинні закриватись високими об’єктами і їхніми тінями. На світлому тлі необхідний темний пізнавальний знак, на світлому — темний. Марки мають форму хреста, як правило, на кожний знак складається картка, у якій відбивається предмет маркірування, абрис, розміри і форма знака, маркірувальний матеріал.

Звичайно аерофотознімання виконується за договором із підприємством авіації. У договорі відбиваються межі ділянки, масштаб, терміни і витрати на роботи. Лабораторії спеціальних партій цивільної авіації обладнані спеціальними літаками і мають прилади для опрацювання негативів, виготовлення контактних відбитків, репродукцій, накладного монтажу.

У підготовчий період перед зйомкою виконують наступне.

1. Одержують від підприємства завдання, технічне розпорядження, із указанням відомостей про замовника, порядку оплати, умовах виробництва робіт, термінів.

2. Вибирають аеродром для базування. Організують базу. Організують переліт літаків і екіпажу на обрану площадку.

3. Укомплектовують партію особовим складом.

4. Вибирають і перевозять на місце робіт прилади, спорядження, фотоматеріали.

Аерофотознімання переважно роблять у годину з розсіяним освітленням, у ранкові години, коли тіні найбільш прозорі.

Прив’язку пізнавальних знаків виконують різними методами прямими, зворотними або лінійними засічками, побудовою полігонометрії 1-2-го розрядів, теодолітними ходами. При зворотній кутовій засічці точки зйомок піднімають на металевих штативах, телескопічних вишках, на вершини дерев до висоти 5-6м.

Для висотної прив’язки використовують ходи геометричного і в окремих випадках тригонометричного нівелювання. Бригаду з прив’язки очолює топограф або старший технік. Кількість робітників приймають у залежності від складності району.

Для проведення дешифрування до початку польових робіт вибирають маршрути при проектуванні планово-висотної прив’язки пізнавальних знаків.

Розрізняють суцільне, маршрутне і камеральне дешифрування в залежності від складності контурів. Суцільне виконується в населених пунктах, на промислових, транспортних, гідротехнічних підприємствах. Маршрутне виконують у межах смуги 0,25 км у лісі, а на відкритій місцевості 0,5-1,0 км. На кожній станції з’являється фото зображення території з місцевістю, вивчається рослинний покрив, форми рельєфу, назви об’єктів, їхні характеристики. Всі назви завіряють у раді народних депутатів.

Камеральне дешифрування виконують на ділянках між маршрутами. Роблять його також топографи, що виконували маршрутне дешифрування. Для цього використовують стереометри, стереоскопи, лупи, лінійки та ін.

При комбінованій зйомці креслення рельєфу і дешифрування роблять безпосередньо в польових умовах. При цій зйомці велике значення має наявність грамотного старшого робітника і гарних речників, оскільки необхідно вибирати характерні точки рельєфу місцевості.

1.2.3 Розрахунок основних даних для аерофотознімання

Розрахунок основних даних виконується з метою складання технічного завдання на виконання аерофотознімання. Вибір масштабу фотографування, фокусної віддалі АФА, типу приладу для обробки, встановлення мінімального повздовжнього та поперечного перекриття знімків здійснюється згідно “ Інструкцією “[1] пп. 7.1.6-7.1.8, в залежності від масштабу створюваної карти, характеру рельєфу, забудови території та інше.

У пункті 7.1.6. вказано, що під час розробки робочого проекту слід враховувати характер місцевості (рельєф, контурність) і забудови, якість проведеного аерофотознімання, густоту і розташування пунктів геодезичної мережі і знімальної основи, оснащеність фотограмметричними приладами і методи, які буде застосовано при проведенні просторової фото-тріангуляції.

Робочий проект розробляють згідно з технічним проектом, відповідно до вимог нормативних документів з фотограмметричних робіт при створенні топографічних карт і планів та даної інструкції.

У пункті 7.1.8. «Інструкції» вказано, що точки планової і висотної основи, в першу чергу використовують пункти державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення.

Отже, вибір масштабу фотографування (типи аерофотоапаратів) для виготовлення фото планів і стерео рисування рельєфу залежить від наявного фотограмметричного і стереофотографічного обладнання, характеру забудови, рельєфу місцевості, а також вимог, які висуваються до точності відображення контурів і рельєфу на топографічних планах.

Приклад розрахунку основних даних для аерофотознімання приведено нижче в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

тут : W-швидкість руху літака, яку можна прирівняти рівною 200 км/год

1.2.4. Проект розміщення планових розпізнавальних знаків

Проект розміщення розпізнавальних знаків виконують на кальці суміщеній з картою, на яку попередньо наносять:

- чорним кольором границі об¢єкту знімання;

- номенклатурну розграфку планів-синім кольором;

- всі пункти тріангуляції, полігонометрії і репери нівелювання-чорним кольором;

- напрям осей запроектованих маршрутів аерознімання-зеленим кольором;

- перший маршрут суміщають з північною або південною границею об¢єкта або трохи на північ чи на південь від цієї границі;

- наносять центри всіх аерознімків, центри крайніх знімків розміщують за східною і західною границями об¢єкту на віддалі 1-2 базисів фотографування;

- згідно з розрахунковою величиною поперечного перекриття маршрутів, зафарбовують їх жовтим кольором;

Для нанесення на карту зон поперечного перекриття необхідно від верхнього маршруту вниз, а від нижнього маршруту вверх відкладати відрізок L', який рівний:

L'=L*,

де

m - масштаб фотографування;

M – масштаб карти;

L – розмір знімка (18 см).