Сторінка
16

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Житомирському об’єкті

Перед початком інвентаризації органи адміністративно-територіальної влади затверджують порядок, обсяги, черговість і строки проведення робіт з інвентаризації. Фінансування робіт з інвентаризації земель здійснюються відповідно до чинного законодавства. Замовниками робіт з інвентаризації земель є власники земель, виконавчі органи міських, селищних рад. Виконавцями робіт з інвентаризації земель є госпрозрахункові підрозділи при міських управліннях та районних відділах земельних ресурсів або інші підрядні організації, які мають дозволи (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та землевпорядних робіт.

Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на 3 етапи:

— підготовчий;

— виробничий;

— камеральні роботи.

Підготовчі роботи

Підготовчі роботи полягають в наступному:

— збирання, вивчення й оцінка топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалами району робіт;

— аналіз технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт з інвентаризації земель;

— підготовка висновків про необхідність обстеження планово-висотної основи та виготовлення планово-топографічної основи;

— розробка технічного завдання;

— аналіз наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографо-геодезичних робіт, що виконувались на даній території;

— аналіз наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, виконання державних будівельних норм;

— аналіз технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;

— аналіз матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування;

— підготовка робочого інвентаризаційного плану; — складання схем розробки площ на структурні підрозділи.

Вивченню і аналізу підлягають:

— облікові карти (паспорти) земельних ділянок;

— документи і матеріали про відведення земельних ділянок;

— матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (поновлення) і визначення меж земельних ділянок та меж міста, селища або сукупного власника;

— матеріали обстеження бюро технічної інвентаризації будівель та споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови;

— інформація про землекористувачів та землевласників, матеріали про підприємства і організації, що мають кадастровий зміст в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо;

— затверджена містобудівна та проектна документація.

На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання та проводяться роботи по інвентаризації.

Виробничий етап

Виробничий етап виконується підрядником і включає:

— складання списку власників землі, від яких надходить інформація про фактичне користування ділянкою, нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право користування землею, право власності на землю. Складається акт обстеження наявності і стану межових знаків.

— польове обстеження об’єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань, яке складається з пошуку, виявлення та розпізнавання поворотних точок і ліній меж землекористувань. Проводиться тимчасове закріплення поворотних точок меж, ведеться абрис земельної ділянки, за даними якого ці точки наносяться на план. При необхідності коригування плану в районі робіт для до зйомки прокладається теодолітний хід. В усіх випадках необхідне обов’язкове коригування меж кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Камеральні роботи

Камеральні роботи складаються з опрацювання результатів натурних топографо-геодезичних та землевпорядних робіт і формування документації і виконуються підрядником.

До складу документації входять наступні документи:

— пояснювальна записка;

— технічне завданням з робочим інвентаризаційним планом та нанесеними межами землекористувань;

— список (реєстр) землекористувачів (власників землі) із зазначенням площі їх ділянок за формою реєстрації земельно-кадастрової книги;

— список землекористувачів, що не мають документів на право користування або право власності на землю; — перелік земель, що не використовуються або використовується не за цільовим призначенням;

— перелік самовільно захоплених земельних ділянок;

— перелік земель, що зазнали негативного впливу антропогенних процесів;

— експлікація всіх земель та розподіл їх за землекористувачами (власниками землі) та угіддями за встановленою формою;

— зведений план розміщення землекористувань у масштабі 1:2000;

— каталог координат кутів повороту меж кварталів;

— акти встановлення і погодження меж землекористувань (землеволодінь);

— абриси меж земельних ділянок;

— каталог координат кутів повороту зовнішніх меж землекористувань;

— план встановлення меж землекористування в масштабах 1:500, 1:2000;

— схема прив’язки кутів поворотів землекористувань (землеволодінь);

— схема планової основи;

— відомість врівноваження теодолітних ходів.

На підставі погодженої з вищою організацією документації підрядник складає зведений звіт.

Після припинення рішення відповідною радою звіт на паперовій основі і магнітних носіях передається на постійне зберігання у відповідну раду, а узагальнені матеріали — у вищі органи.

Висновки

В данному курсовому проекті слід звернути увагу на вибір схеми робіт, технічних характеристик запроектованих мереж (кількість пунктів, довжини ходів, очікувані СКП в координатах і висотах найбільш слабких пунктів та інше).

Тут особлива увага приділяється складанню технологічної схеми обсягів робіт в трудових показниках, складання кошторису на виконання робіт та на планування строків виконаних робіт на об’єкті.

Згідно із завданням на технічне проектування, для топографічного знімання пропонується прийняти комбінований метод. Комбінована зйомка включає наступні види робіт: маркірування; аерофотознімання; упорядкування проекту розміщення пізнавальних знаків на накидному монтажі; планово-висотна прив’язка пізнавальних знаків; дешифрування; камеральні роботи. Комбінований метод має дві технологічні схеми.

Перший варіант передбачає виготовлення фотопланів із наступною мензульною зйомкою на них рельєфу і дешифрування контурів на місцевості. Робочий варіант карти створюється на полі.

Другий варіант комбінованої зйомки здійснюється при скороченому терміні польового сезону. Мензульну зйомку і дешифрування роблять на фотосхемах і фотознімках. Потім контурну частину і рельєф у камеральних умовах переносять на фотоплан на універсальних стереофототопографічних приладах, тобто оригінал карти створюють у камеральних умовах.

Для даного курсового проекту я вибрала перший варіант комбінованої зйомки.

Курсовий проект є дуже важливим етапом у вивченні матеріалу. Тут зосереджені всі роботи, які виконує підприємство. Завдяки цьому я відчула себе справжнім фахівцем розраховуючи графік робіт, кошторис та інші важливі документи. Це дає змогу закріпити теоретичні знання, спробувати себе у ролі начальника, від якого залежить хід роботи. Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1 :2000 на Житомирському об’єкті є дуже відповідальною роботою від якої залежить кінцевий результат роботи.