Сторінка
4

Документальні перевірки правильності розрахунків платників з бюджетом

Додатково до зазначених витрат можуть входити не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (сум добових витрат), а також пов'язані з відрядженням, у межах граничних норм, установлених Кабінетом Міністрів України. Податковий інспектор повинен перевірити відповідність віднесених на валові витрати сум добових установленим нормам, а також упевнитися в наявності відміток сторони, яка відряджає, та сторони, яка приймає, на посвідченні про відрядження, форма якого затверджується центральним податковим органом (при відрядженнях у межах України та країн, з якими не встановлено повного прикордонного контролю). За відсутності зазначених відміток сума добових не може включатися до валових витрат платника податку.

До складу витрат на харчування не входять вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли такі «чайові» включаються до рахунка згідно з законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.

Під час перевірки правильності віднесення на валові витрати орендної плати необхідно мати на увазі, що розмір орендної плати, яку можна відносити на валові витрати, залежить від форми власності майна, яке орендується. Так, у випадку оренди майна комунальної форми власності суму орендної плати можна відносити на валові витрати лише в межах установлених нормативів. Якщо орендується державне майно, то сума орендної плати у складі валових витрат не повинна перевищувати 10% вартості орендованого майна. У разі оренди майна комерційних підприємств дозволяється відносити на валові витрати всю суму орендної плати, яка складається з суми амортизаційних відрахувань і винагороди за оренду. Для перевірки використовуються договори оренди, а також розрахунки сум орендної плати.

Метою перевірки правильності віднесення на валові витрати витрат на утримання об'єктів соціально-культурної сфери є виявлення фактів відображення у складі валових таких видів витрат, які повинні фінансуватися за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств. Для цього необхідно керуватися тим, що на валові витрати можна відносити витрати на утримання об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі підприємства на момент набрання чинності Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме:

—дитячих ясел або садків;

—закладів середньої та середньої професійно-технічної освіти та закладів підвищення кваліфікації працівників певного підприємства;

—дитячих музичних та художніх шкіл, шкіл мистецтв, у разі якщо вони не надають платних послуг та не ведуть іншої комерційної діяльності;

—закладів охорони здоров'я, пунктів безоплатного медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам;

— спортивних залів і майданчиків, що використовуються безоплатно для фізичного оздоровлення, клубів і будинків культури, у разі якщо вони не використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної діяльності;

— приміщень, що використовуються підприємством для організації харчування своїх працівників;

— пунктів медичного огляду найманих робітників;

— багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожитки, одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об'єктів житлово-комунального господарства, що перебувають на балансі підприємства, щодо яких прийнято документально оформлене рішення про передання на баланси місцевих рад. В інших випадках витрати на утримання та експлуатацію житлового фонду не можуть включитися до складу валових витрат.

Під час перевірки слід упевнитися, що в складі валових витрат не значаться витрати на утримання будинків відпочинку, туристичних баз, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку або інших цілей. Ці витрати мають фінансуватися за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Інші витрати підприємства стосуються охорони підприємства і пожежної безпеки, телефонних переговорів та обслуговування ліній зв'язку, підготовки кадрів тощо.

На валові витрати можна віднести лише витрати на обслуговування (наприклад, на ремонт, лагодження) засобів охоронної та пожежної безпеки, ліній зв'язку або оплату послуг з охорони підприємства, якщо такі послуги здійснює стороння організація. Що ж стосується придбання охоронної та пожежної сигналізацій та телефонних апаратів, то ці витрати мають фінансуватися за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств. Підтвердними документами можуть слугувати договори (контракти) на виконання послуг (робіт), акти виконаних робіт, платіжні документи, кошториси витрат.

Перевіряючи витрати на телефонні переговори(йдеться переважно про міжнародні та міжміські розмови), необхідно встановити зв'язок таких переговорів з основною діяльністю підприємства, хоча в багатьох випадках зробити це досить важко або взагалі неможливо.

Витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкоюза профілем підприємства фізичних осіб також можна відносити на валові витрати. Але під час перевірки важливо встановити, чи перебуває така особа у трудових відносинах з підприємством і чи не пов'язана1 вона з даним платником податку. Крім того, слід упевнитися, що навчання відбувалося або відбувається в українських закладах освіти.

Перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати зборів у державні цільові фонди передбачає:

—установлення достовірності об'єкта нарахування зборів;

—здійснення арифметичних підрахунків з одночасною перевіркою правильності застосування ставок зборів;

— перевірку строків перерахування зборів до цільових фондів.

Перевіряючи правильність визначення об'єкта нарахування зборів, слід звернути увагу на те, що до нього не повинні входити виплати, на які зазначені збори не нараховуються. До них відносять доходи, які не підлягають оподаткуванню податком з доходів громадян.