Сторінка
5

Документальні перевірки правильності розрахунків платників з бюджетом

Згідно з чинним законодавством «пов'язана особа» — це особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

— юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку або контролюється таким платником, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

— фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини));

— посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на становлення, зміну, зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Здійснюючи арифметичні підрахунки, слід брати до уваги, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 32 % вартості обчисленого об'єкта, на обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності — 2,9%, на випадок безробіття — 1,9%.

Своєчасність і повнота перерахування зборів до цільових державних фондів перевіряється за допомогою платіжних документів, у яких указуються строк і розмір сплаченої суми.

Перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати в бюджет податку на додану вартістьохоплює кілька питань. По-перше, необхідно встановити повноту включення до складу податкових зобов'язань реалізованих товароматеріальних цінностей, продукції, робіт, послуг. Для цього звіряються дані бухгалтерського обліку за рахунками 301, 311, 701, 702, 703 і відомості 16 із книгою продажу. Використовуються також платіжні документи. Далі з'ясовується, чи не було випадків продажу з частковою оплатою, безоплатного передання товарів або бартерного обміну. У разі виявлення таких випадків потрібно упевнитись у правильності застосування цін під час обчислення бази оподаткування. Вони мають включати фактичну собівартість і прибуток.

Перевірці підлягає також включення до бази оподаткування оборотів з продажу товарів своїм робітникам і службовцям та оборотів у вигляді натуральної оплати праці. У цих випадках база оподаткування має визначатись виходячи з фактичної ціни товарів, але не нижче звичайної ціни. Під час перевірки слід з'ясувати, чи не було випадків передання товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання. При цьому також слід звернути увагу на правильність визначення бази оподаткування. Вона має визначатись виходячи або з ціни реалізації товарів на сторону, або з фактичної собівартості виконаних робіт, послуг.

Уважно слід перевіряти суми, які надійшли на розрахунковий рахунок або спеціальний позичковий рахунок від покупців, але не віднесені на рахунок 701 «Реалізація», а враховані на рахунках 361, 371, 377, 480. Це можуть бути кошти, що надійшли на підприємство у вигляді фінансової допомоги, на формування фондів спецпризначення або на збільшення прибутку. Такі суми обов'язково мають входити до об'єкта оподаткування.

Важливою складовою перевірки цього питання є з'ясування достовірності суми податкового кредиту. Насамперед необхідно перевірити дату виникнення права на податковий кредит. Це має бути дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в сплату товарів (робіт, послуг). Усі суми, що входять до податкового кредиту, мають бути підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, платіжними документами.

У разі здійснення платником податку операцій з продажу товарів, звільнених від оподаткування, слід упевнитись, щоб у складі податкового кредиту не значилися суми ПДВ з придбаних сировини та матеріалів для виробництва цих товарів. Суми ПДВ тут мають входити до складу валових витрат виробництва (обігу). Якщо придбані сировина, матеріали, товари частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, то необхідно перевірити, щоб до податкового кредиту були включені лише ті суми ПДВ, які відповідають частці використаних товарів в оподатковуваних операціях. У разі виявлення випадків використання придбаних товарів на невиробничі потреби слід упевнитись, що суми ПДВ за цими товарами не значаться у складі податкового кредиту, а віднесені на рахунок джерел придбання цих товарів.

Під час перевірки також треба встановити відповідність суми ПДВ, відображеної у книзі придбання товарів, та суми податкового кредиту, відображеної в декларації, і, крім того, зіставити суму ПДВ, відображену в журналі-ордері №8 за кредитом рахунка 641, з відповідною сумою, наведеною у декларації, — вони мають збігатися.

Перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати в бюджет акцизного зборупередбачає насамперед установлення достовірності оборотів за кредитом 641 рахунка (субрахунок «Розрахунки за акцизним збором»). Для цього перевіряється повнота включення до об'єкта оподаткування оборотів з реалізації підакцизних товарів, безоплатного передання, реалізації з частковою оплатою або в обмін на інші товари, а також оборотів з реалізації підакцизних товарів своїм працівникам і службовцям як оплати праці. Під час перевірки оподатковуваного обороту слід враховувати, що він обчислюється за формулою:

ОО = С + П,

де ОО — оподатковуваний оборот;

С — собівартість продукції;

П — прибуток.

Якщо підприємство користується пільгами, то слід упевнитись в їх обґрунтованості.

За дебетом рахунка 641 за допомогою платіжних документів перевіряється своєчасність розрахунків з бюджетом.

Під час перевірки правильності відображення у звітності кредиторської та дебіторської заборгованості необхідно:

1) установити факти кредиторської та дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, тобто три роки після її виникнення. Для цього використовуються журнали-ордери 6, 7, відомості 7 або 8;

2) у разі встановлення простроченої кредиторської заборгованості між підприємствами державної форми власності або у випадку, коли одне з підприємств, між якими має місце прострочена кредиторська заборгованість, є державним, слід упевнитись, що вся сума заборгованості перерахована в бюджет не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем закінчення терміну позовної давності. Для цього перевіряється наявність платіжних доручень, що підтверджують перерахування кредиторської заборгованості в бюджет;

3) у разі виявлення простроченої кредиторської заборгованості між недержавними підприємствами слід упевнитись, що сума заборгованості приєднана до оподатковуваного прибутку за той звітний період, у якому закінчився строк позовної давності і на неї нараховано податок на прибуток;