Сторінка
1
Форвардна валютна операція
1. Сутність форвардної валютної угоди.
2. Методи котирувань форвардного курсу
3. Розрахунок теоретичного форвардного курсу.
4. Форвардний дилінг: переваги і недоліки.
5. Практика визначення дати форвард.
6. Закриття форвардного валютного контракту.
7. Правила випуску форвардних валютних контрактів в Україні.
8. Правила обігу форвардних контрактів в Україні.
1. Сутність форвардної валютної угоди.
Строкові угоди, або угоди на термін (форвардні, ф’ючерсні) – це угоди, за якими сторони домовляються про купівлю або продаж певного фінансового активу у визначений угодою строк за ціною, зафіксованою на момент її укладення.
Стандартними термінами виконання строкових угод є, як правило, 1, 3, 6, 9 і 12 місяців.
Форвардні валютні операції — це угоди з обміну валют, які відбуватимуться у майбутньому, але за курсом, зафіксованим на поточну дату.
Укладаються, як правило, на строк до одного року, проте в окремих випадках, коли йдеться про ринок стабільних валют (наприклад, долар США відносно англійського фунта стерлінгів, євро чи японської ієни), можливе оформлення угод на п'ять або більше років наперед.
Ринок форвардних операцій терміном до 6 міс, як правило, досить стабільний, а на довший термін — нестійкий. При цьому окремі операції можуть викликати сильні коливання обмінних курсів.
Головними особливостями фінансових операцій на термін є такі:
• Валютний курс фіксується в момент укладення контракту;
• Як правило, валютний курс не збігається із курсом спот;
• Виконання контракту (поставка валюти) здійснюється або на певну дату в майбутньому, або між двома певними датами;
• Не існує стандартизації форвардних контрактів.
Угоди з іноземною валютою на термін укладаються з метою:
- конверсії валют у комерційних цілях,
- страхування портфельних чи прямих капіталовкладень за кордоном
- отримання спекулятивного прибутку за рахунок курсової різниці.
Схема 1.
МЕХАНІЗМ УКЛАДЕННЯ ФОРВАРДНИХ ВАЛЮТНИХ КОНТРАКТІВ
| Дата укладення угоди | Дата валютування | |
| ↓ | ↓ | |
| ←Термін форвардного контракту (наприклад, 3 місяці)→ | ←2 робочі дні→ | час→ |
| 3 січня | 3 квітня | 5 квітня |
У момент укладання цих угод фіксуються курс і сума, але до настання терміну розрахунки за зазначеними сумами не здійснюються. Обсяги форвардної угоди не обмежуються, і їх забезпечення не вимагається. Як правило, часові інтервали, що передбачаються форвардними угодами, становлять від одного до двох тижнів та від одного до 12 місяців.
Форвардний контракт — це тверда угода, тобто угода, обов'язкова для виконання.
Особа, яка зобов’язується поставити валюту за контрактом, відкриває коротку позицію, тобто продає форвардний контракт.
Особа, яка одержує валюту за контрактом, відкриває довгу позицію, тобто купує контракт.
Укладення контракту не вимагає від контрагентів яких-небудь витрат (якщо не брати до уваги можливі накладні витрати, пов’язані з укладенням угоди).
Форварди можуть передбачати штрафні санкції за їх невиконання.
Форвардний контракт - це контракт, що укладається поза біржею. Оскільки, як правило, дана угода припускає дійсну поставку або купівлю відповідного активу, то контрагенти погоджують зручні для них умови. Тому форвардний контракт не є стандартним контрактом. У зв'язку з цим вторинний ринок для нього або дуже вузький, або взагалі відсутній, оскільки важко знайти яку-небудь третю особу, інтересам якої точно б відповідали умови форвардного контракту, укладеного виходячи з інтересів двох сторін. Таким чином, ліквідувати свою позицію за контрактом один із учасників, як правило, зможе лише за згоди свого контрагента (недолік форвардного контракту).
До позитивних моментів проведення форвардних валютних операцій можна віднести те, що вони надають більше можливостей для маневру. Тоді як операція "спот" має бути виконана або відкладена практично негайно, форвардні контракти залишають час для здійснення аналізу, контролю і проведення необхідного коригування.
Однак слід мати на увазі той факт, що при укладанні форвардного контракту валютний ризик значно зростає, оскільки збільшується ймовірність непередбачуваної зміни курсу валюти на дату поставки, а також ризик щодо неплатоспроможності партнера. Тому під час укладання форвардної операції клієнт обов'язково повинен мати відповідні кошти — залишок на рахунку чи кредитну лінію — для покриття цього ризику.
2. Методи котирувань форвардного курсу
До таких методів належать:
2) метод «аутрайт» (угоди аутрайт). За котирування методом «аутрайт» банк вказує для клієнтів як повний спот-курс, так і повний форвардний курс, а також термін та суму поставки валюти.
Операція аутрайт означає, що продавець зобов’язується продати, а покупець – купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед курсом
3) метод своп-ставок (угоди своп). У більшості випадків на міжбанківському ринку форвардний курс котирується за допомогою своп-ставок.
Форвардні валютні премії та дисконти розраховуються таким чином:
Де FD (pm, dis) – форвардний диференціал (премія або дисконт);
FR – форвардний курс;
SR – спот-курс;
t – строк дії форвардного контракту, днів
Завантажити реферат