Сторінка
8

Міжбюджетні відносини: стан і проблеми удосконалення. Порядок касового виконання бюджетів за доходами

Касове виконання дохідної частини бюджету здійснювалося шляхом перерахування коштів платниками податків, зборів та інших обов'язкових платежів зі своїх розрахункових рахунків на відповідний рахунок бюджету. Для цього установи комерційних банків відкривали відповідним фінансовим органам (районним, міським) рахунки для обліку доходів Державного бюджету на балансовому рахунку № 100 «Доходи Державного бюджету» за підрозділами бюджетної класифікації і символами щомісячного звіту Національного банку про виконання Державного бюджету України.

Для обліку загальнодержавних податків і зборів (податок на додану вартість, акцизний збір та прибутковий податок з громадян), які розподіляються між Державним бюджетом України і бюджетом Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, був відкритий балансовий рахунок № 080 «Доходи, що розподіляються між бюджетами». Суми надходжень на вказаний рахунок розподілялися між бюджетами за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, не пізніше наступного робочого дня. З метою забезпечення контролю за надходженням доходів Державного бюджету, своєчасним їх перерахуванням Міністерству фінансів України в установах комерційних банків був відкритий окремий, особовий активний рахунок на балансовому рахунку № 100 «Кошти Державного бюджету України, що перераховані Міністерству фінансів України», на якому відображалась сума щоденних перерахувань.

Суми доходів, що надійшли на дохідні рахунки, відкриті на балансовому рахунку № 100, переказувалися комерційними банками обласним управлінням Національного банку на відкриті в них транзитні рахунки на балансовому рахунку № 100 «Кошти Державного бюджету України».

З метою забезпечення контролю за своєчасним і повним перерахуванням доходів Державного бюджету в Управлінні Національного банку реєструвались дати і номери повідомлень (авізо), що надійшли з комерційних банків.

Управління Національного банку щоденно переказували регіональні залишки транзитних рахунків на централізований рахунок Міністерства фінансів України, що був відкритий в операційному управлінні Національного банку на балансовому рахунку № 100 «Кошти Державного бюджету України». Операційне управління Національного банку щоденно видавало Міністерству фінансів виписки з централізованого рахунка, з додаванням копій повідомлень, одержаних від регіональних управлінь Національного банку.

Касове виконання дохідної частини місцевих бюджетів здійснювалося перерахуванням коштів з розрахункових рахунків платників податків і зборів, інших уповноважених на те органів або безпосередньо громадян на основні поточні бюджетні рахунки, які відкривалися відповідним (районним, міським, обласним) фінансовим органам.

По сільських і селищних бюджетах відкриття рахунків здійснювалося відповідно для сільської і селищної Рад, на які зараховуються всі внески до бюджету.

На вказані рахунки зараховувались і суми відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, а також дотації, субвенції і бюджетні позички.

Касове виконання видаткової частини бюджетів здійснювалося шляхом перерахування коштів з відповідних бюджетних рахунків на поточні бюджетні рахунки головних розпорядників коштів по відповідних бюджетах.

Міністерство фінансів України здійснювало фінансування видатків з Державного бюджету України в межах доходів бюджету шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями на відкриті міністерствам, відомствам, підприємствам, організаціям, установам і фінансовим органам бюджетні поточні рахунки в установах банків.

Для фінансування витрат за рахунок Державного бюджету Міністерству фінансів України відкривався в операційному управлінні Національного банку на балансовому рахунку № 124 «Видатки Державного бюджету України» — централізований рахунок за видатками Державного бюджету.

Перерахування коштів Державного бюджету на розрахункові рахунки підприємств, установ і організацій заборонялося.

Міністерствам і відомствам, іншим розпорядникам коштів в установах банків з фінансування видатків на економічну діяльність держави та на капітальні вкладення відкривалися поточні бюджетні рахунки відповідно до розділів, глав і статей бюджетної класифікації та символів звітності. Для фінансування видатків на соціально-культурні заходи та на утримання органів управління і влади, міністерствам і відомствам та іншим розпорядникам коштів у банку відкриваються поточні бюджетні рахунки згідно з бюджетною класифікацією. Головним розпорядникам коштів відкривались два бюджетні поточні рахунки: на видатки установи і для переказування підвідомчим установам та на централізовані видатки. Розпорядникам коштів в установі банку відкривається бюджетний поточний рахунок на видатки установи. Головним розпорядникам коштів поточні бюджетні рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення Міністерства фінансів України, а розпорядникам коштів другого і третього ступенів — на підставі платіжного доручення головного розпорядника коштів.

Фінансування міністерств і відомств (головних розпорядників коштів) здійснюється Міністерством фінансів України через операційні управління Національного банку України, Промінвест-банку, банку «Україна» та Укрсоцбанку. Фінансування здійснюється в межах квартальних асигнувань, а в разі недоодержання доходів, асигнування з бюджету відповідно коригуються.

Така система касового виконання бюджету має низку недоліків:

1. Указана схема передбачає постійний зустрічний рух доходів і видатків «по вертикалі». Як наслідок, значні суми коштів протягом тривалого проміжку часу перебувають «у дорозі», значна частка бюджетних коштів відволікається у взаєморозрахунки.

2. Розподіл загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів здійснювали установи комерційних банків. Вони порушували встановлені нормативи відрахувань та терміни їх перерахування. Унаслідок цього Державний бюджет недоотримував належних йому коштів.

3. Наявність великої кількості поточних бюджетних рахунків не давала змоги застосувати механізм попереднього контролю за їх використанням. Кошти бюджету були розосереджені на багатьох рахунках міністерств, відомств, які використовувалися неефективно.

4. Звітність Національного банку Міністерству фінансів була єдиним джерелом даних, які давали змогу контролювати процес виконання бюджету. Міністерство фінансів не мало повноважень та реальних важелів управління коштами.

Зазначені недоліки діючої на той час системи касового виконання бюджету не давали змоги забезпечити вирішення нагальних питань, які виникли з переходом до фінансування видатків Державного бюджету України в межах його доходів. Насамперед це стосувалося забезпечення системного контролю як за проходженням коштів бюджету через банківську систему, так і за ефективним використанням коштів розпорядниками. Зазначені питання можна було вирішити через перехід до казначейської системи касового виконання Державного бюджету України. З цією метою при Міністерстві фінансів України в 1995 р. було утворене Головне управління Державного казначейства України, на яке покладалася функція касового виконання Державного бюджету.