Сторінка
12
Питання, пов’язані зі стабілізацією нашої економіки, повинні розв’язуватись із урахуванням діючих фінансових механізмів, одним з яких є механізм міжбюджетних відносин.
Механізм міжбюджетних відносин є певною системою принципів, інструментів та методів управління господарськими зв’язками, в які вступають суб’єкти цих відносин.До структури такої системи входять три блоки:
¾ принципи управління, які визначають певну ідеологію підходу до міжбюджетних відносин. Розрізняють два головних принципи міжбюджетного співробітництва: централізм та повна фіскальна децентралізація. В реальному житті ці принципи частіше застосовуються зараз у комбінованому вигляді, включаючому окремі елементи першого та другого підходів;
¾ сукупність конкретних методів та інструментів регулювання. До цього блоку належать, наприклад, дотації, субвенції, бюджетні позички тощо;
¾ інституційно-правові структури. Цю підсистему механізму складають різні правові норми, правила й угоди, які регламентують порядок здійснення міжбюджетного співробітництва.
В умовах, коли закріплених і регульованих доходів недостатньо, збалансування міжбюджетних відносин проводиться за допомогою трансфертів. В Україні законодавством передбачається застосування трьох видів трансфертів: дотацій, субсидій та субвенцій. Перевага серед видів трансфертних ресурсів останнім часом надається дотаціям, покликаним збалансувати дохідні і витратні частини місцевих бюджетів. Зростання питомої ваги трансфертів у дохідних джерелах місцевих бюджетів зокрема обумовлене тенденцією зростання числа дотаційних областей. У 2003 році дотуванню підлягають усі регіони України. За такими кроками центрального уряду простежується його намагання до вилучення і централізованого розподілу ресурсів.
Диференціація регіонів України обумовлена їх різним рівнем економічного розвитку, передусім у промисловому плані. Більшість першої групи – менш дотаційних областей -- складають адміністративно-територіальні одиниці Сходу України. На Східний економічний макрорайон припадає 65 % виробництва промислової та 33 % сільськогосподарської продукції, 51,8 % експорту України.
Таким чином, загальний висновок нашого дослідження такий: проблему міжбюджетних відносин слід розглядати з точки зору окремого фінансового механізму, що має власні принципи, інструменти, методи, правові нормативні акти, що регулюють його діяльність. Це забезпечить систематизоване бачення внутрішніх проблем бюджетної системи, що виникатимуть при її побудові, і надасть необхідні рекомендації щодо їх вирішення. В свою чергу, впорядкування процесу міжбюджетного регулювання сприятиме досягненню стану макроекономічної стабілізації і поступовому переходу національної економіки у фазу економічного зростання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бюджетний кодекс України. – К.: “АрТек”,2001.
2. Бюджетний і податковий огляд. Четвертий квартал 2004 р. Річний звіт 2004 Аналітичні статті, коментарі, таблиці. – К., 2005. – С. 69 – 78.
3. Василенко О.Д. Державні фінанси України К., Вища школа 1997р.
4. Василик О. «Проблеми вдосконалення бюджетної та банківської систем Україні». «Банківська справа». №3,1998. С.44-50
5. Горленко І. О., Тарангул Л. Л. Економічні райони України: Посібн. – К., 1999. – С. 60.
6. Демченков В. С. Регулирование местных бюджетов: распределение доходов между бюджетами. – М.: Финансы, 1975. – С. 19—21, 28.
7. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. «Основи економіки». Київ, 1997. - 543 с.
8. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. – К.: Наукова думка, 1997.
9. Кравченко В. І. Місцеві фінанси Украни: Навч. посіб. – К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. – С. 249 – 254.
10. Кравченко В. І. Місцеві фінанси Украни: Навч. посіб. – К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. – С. 266 – 269.
11. Крупка М.І. “Фінанси і підприємництво в Україні на межі тисячоліть”. Діалог, 1998.
12. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. – К.: НІОС, 1998.
13. Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навчальний посібник. – Черкаси: Відлуння. – 1999.
14. Юрій С.І. Бюджетна система України.: навчальний посібник. – К.: НІОС, 2000.