Сторінка
7
Упровадження зазначених вище заходів дозволить посилити фінансову самостійність місцевих бюджетів, зміцнити економічне становище регіонів, сприятиме подальшому зростанню регіональних економік, дозволить задовольняти потреби громадян у кожній місцевості на високому рівні у відповідності із загальнодержавними стандартами.
Реалізація запропонованих шляхів подальшого нарощування і підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу регіонів України та удосконалення міжбюджетних відносин покликана зміцнити ресурсне забезпечення соціально-економічних перетворень в державі. Все це сприятиме зменшенню соціально-економічних диспропорцій регіонального розвитку, створить передумови для запровадження інноваційної моделі розвитку регіонів та підвищення конкурентоспроможності регіональних економік на внутрішньому і зовнішньому ринках.
2. Проаналізувати діючий порядок касового виконання бюджетів
за доходами
У процесі виконання бюджету як державного, так і місцевого рівнів у самостійну сферу виділяється касове його виконання.
Під касовим виконанням бюджету слід розуміти організацію і здійснення розрахунково-касових операцій (приймання, зберігання і видання бюджетних коштів) щодо виконання бюджету відповідного рівня. Це одна з найскладніших сфер виконання бюджету в цілому.
Відомо три системи касового виконання бюджету:
1) банківська,
2) казначейська,
3) змішана.
За банківської системи рахунки для виконання бюджету відкриваються в установах банківської системи. Казначейська система касового виконання бюджету передбачає відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету через спеціалізовану структуру — Державне казначейство. Змішана система передбачає можливість відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету як в установах банківської системи, так і в Державному казначействі.
За банківської системи касового виконання бюджету установи банків здійснюють такі операції:
— приймають кошти в доходи кожного з бюджетів, які входять у бюджетну систему, і зараховують їх на рахунки відповідних бюджетів;
— розподіляють в установлених розмірах (у законі про Державний бюджет, у постановах місцевих органів влади про затвердження бюджетів) загальнодержавні податки і доходи між усіма бюджетами бюджетної системи країни;
— видають кошти міністерствам, відомствам, галузевим управлінням (відділам) виконавчих комітетів місцевих органів влади, підприємствам, організаціям і установам;
— ведуть облік доходів і видатків бюджетів і складають звітність про їх касове виконання;
— контролюють своєчасність подання підприємствами, організаціями й установами доручень в установи банків на перерахування в бюджет податків, стягнених із заробітної плати, і внесків із загальнообов'язкового державного соціального страхування та ряд інших операцій.
Коли Українська РСР входила до складу СРСР, Державний бюджет СРСР об'єднував союзний бюджет і державні бюджети союзних республік, а порядок касового виконання Державного бюджету СРСР установлювався Державним банком СРСР за погодженням з Міністерством фінансів СРСР. Контори Держбанку СРСР організовували і контролювали, забезпечували касове виконання Державного бюджету СРСР у міських (операційних) управліннях (відділах) контор і в підпорядкованих установах Держбанку СРСР. Держбанк Української РСР був підпорядкований Держбанку СРСР, а Міністерство фінансів Української РСР виконувало всі вказівки і розпорядження Міністерства фінансів СРСР. Тривалий час, а саме в умовах командно-адміністративної системи СРСР, діяла єдина централізована банківська система в особі одного банку — Держбанку СРСР, яка здійснювала касове виконання Державного бюджету СРСР.
У зв'язку з розпадом СРСР і проголошенням України як незалежної держави зі своїми органами законодавчої і виконавчої влади, своїм фінансовим планом з'явилася потреба у новій системі касового виконання бюджету. Проте тривалий час касове виконання бюджету в Україні, по суті, не змінювалося, як і в колишньому СРСР воно включало дві схеми фінансування видатків:
— виконання місцевих бюджетів здійснювалось у межах доходів, які реально надійшли;
— виконання Державного бюджету України базувалося на принципі авансування видатків на кредитній основі.
Доходи, які надходили в державний бюджет, акумулювались на окремих рахунках в установах комерційних банків.
Комерційні банки, де відкривалися рахунки організацій і установ, які фінансувалися з бюджету, повинні були спрямовувати свої кредитні ресурси на оплату видатків відповідно до одержаних від Міністерства фінансів України бюджетних доручень. По суті, бюджетні рахунки цих організацій і установ були активними рахунками, за якими здійснювалось авансування видатків Державного бюджету за рахунок кредитних ресурсів комерційних банків. Такий порядок виконання Державного бюджету був розрахований на систему єдиного Державного банку і підривав основи ліквідності банківської системи України: комерційні банки не мали у своєму розпорядженні достатньої суми ресурсів для авансування видатків Державного бюджету в умовах постійного зростання бюджетного дефіциту і здійснювали, по суті, необгрунтовану емісію грошової маси.
У 1993 р. у зв'язку з прийняттям низки нормативних актів, зокрема Указу Президента України від 18 червня 1993 р. «Про порядок виконання Державного бюджету України» та Тимчасових методичних вказівок «Про порядок касового виконання Державного бюджету України по доходах та видатках», затверджених Міністерством фінансів України і НБУ від 28 червня 1993 р., касове виконання бюджету зазнало суттєвих змін. З 1 липня 1993 р. касове виконання Державного бюджету почало здійснюватись Національним банком України через його регіональні управління та за його дорученням, погодженим з Міністерством фінансів України — через Укрсоцбанк, банк «Україна», Промінвестбанк та інші комерційні банки. Новий порядок касового обслуговування означав, що фінансування повинно було здійснюватися в межах доходів, які реально надійшли, а також одержаних кредитів банку. Державний бюджет України почав виконуватися за схемою, аналогічною місцевим бюджетам.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Суть та структура світового ринку праці
Оподаткування прибутку підприємств
Валютно – курсова політика України: правові засади, валютний контроль та проблеми валютних відносин
Формувавання дохідної частини Державного бюджету України в умовах утвердження економіки ринкового типу
Оцінка фінансового стану підприємства