Сторінка
3
Аналіз наведених даних дозволяє зробити такі висновки.
2001 рік був роком підйому інвестиційної активності, однак навіть цьогорічний рівень валових інвестицій у відсотках до ВВП не наблизився до оптимальної величини 25%, яка дозволяє забезпечити відтворення основного капіталу та стабільне економічне зростання.
Фінансова криза 2002 року негативно вплинула на інвестиційний процес як у реальному, так і в фінансовому секторі. У 2003 році всі показники інвестицій суттєво знизилися.
Протягом двох останніх років спостерігалася відчутна активізація інвестиційного процесу. Приріст інвестицій в основний капітал істотно перевищував темпи зростання ВВП. У 2004 року він сягнув 6,5%, у 2005-му – 17,2%. Як і в попередні роки, основним джерелом інвестицій в основний капітал залишалися власні кошти підприємств (66,3%). За рахунок коштів Державного бюджету освоєно 1,7 млрд. грн., або 6,4% від загального обсягу інвестицій, місцевих бюджетів – 1,1 млрд. грн. (4,2% освоєних обсягів). Незначна частка інвестицій в основний капітал освоєна за рахунок кредитів банків та інших позик – 2,7% від усіх капіталовкладень3.
З 2003 року спостерігається значне зростання прямих іноземних інвестицій в Україну за наявності у світі загальної тенденції до зменшення експорту капіталів. Однак усім зрозуміло, що інвестиції з Кіпру, Віргінських островів, Ліхтенштейну, а також із певних регіонів США та Великобританії є реінвестуванням вивезеного з України капіталу.
2005 рік характеризується втечею з України портфельних інвесторів, які тільки в 2001 році вклали в українські цінні папери 1,6 млрд. дол., що дорівнювало майже третині ВВП.
Оцінки експертів
23 травня 2005 року Український незалежний центр політичних досліджень разом із Інститутом конкурентного суспільства за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва (Сіре) здійснив у рамках проекту Інформація для реформ фокус-групове дослідження на тему: «Інвестиційний клімат в Україні: проблеми та перспективи розвитку». І хоча це дослідження базувалося на аналізі припливу в Україну прямих іноземних інвестицій протягом 2000 – 2005 років, його узагальнені висновки зводяться до того, що:
· протягом 2000 – 2005 років в Україні спостерігалося перманентне погіршення інвестиційного клімату як комплексу умов для підприємницької діяльності за одночасного зростання потреби в залученні капіталів для компенсації дефіциту національного капіталу;
· було відсутнє належне ринкове середовище, яке заохочувало б добросовісну підприємницьку діяльність та унеможливлювало б застосування спекулятивних схем;
· недостатній інституціональний розвиток держави не дозволяв чітко стежити за дотриманням чинного законодавства.
Політична обстановка. Політична система України після виборів 2006 року стала нестабільною. Це пов'язано з об'єктивним поділом політичних сил, представлених у парламенті, на пропрезидентські і антипрезидентські. Такий хиткий баланс не дозволяє забезпечити формування стійкого уряду, саме від якого залежить ефективна інвестиційна політика. А в таких умовах поняття влада і опозиція втрачають сенс. Політичні конфлікти та скандали створюють атмосферу невпевненості в завтрашньому дні, що вкрай негативно впливає на поведінку індивідуальних, корпоративних та інституціональних інвесторів. Низька довіра до влади загалом спонукає національних інвесторів до приховування та вивезення капіталу, а іноземних – схиляє до вибору країн із стабільною політичною обстановкою. Приклад Китаю свідчить, що для іноземних інвесторів стабільність важливіша за демократичність політичного режиму (чистий приплив іноземних інвестицій у Китаї складає $40 млрд. щорічно, а їх обсяг на душу населення дорівнює $230).
Прогноз. У разі розв'язання політичного конфлікту в парламенті на користь пропрезидентських партій інвестиційний клімат покращиться, в іншому випадку — погіршиться.
1.3. Нормативно-правове регулювання капітального інвестування.
Нестабільність законодавства пов'язана з частим внесенням змін до чинних (Про внесення змін до Закону України «Про підприємства в Україні» №72/98 ВР від 4 лютого 1998) законів під тиском лобістських груп у парламенті та уряді. Як не парадоксально, але в 2004 році законодавство було стабільним, бо парламент не займався законотворчою діяльністю. Стабільність же законодавства доконечно залежить від остаточного ухвалення Цивільного кодексу (Закон України Про інвестиційну діяльність від 18 вересня 1991 ). Для покращення інвестиційного клімату насамперед потрібні закони, що випливають із Земельного кодексу; новий закон, який стимулював би розвиток акціонерної форми власності та зростання вартості акціонерного капіталу; вдосконалений закон про емісійні цінні папери та фондовий ринок, котрий забезпечив би створення надійної системи виконання угод та обліку прав власності на акції; ліквідація необґрунтованого поділу акцій на випущені в документарній і бездокументарній формах; функціонування одного центрального депозитарію корпоративних цінних паперів; закон про реєстрацію прав власності на нерухомість; закон про недержавне пенсійне забезпечення та інше. Ефективна судова система неможлива без забезпечення фінансової основи для її утримання та розвитку, бо інакше судді й надалі будуть приймати ухвали залежно від платоспроможності сторін.
Прогноз. Більш високий фаховий рівень депутатів Верховної України V скликання та ідеологічна незаангажованість більшості з них дають надію на покращення інвестиційного клімат за рахунок стабілізації законодавства.
Податкове оточення. Результатом податкової політики в Україні стала неспроможність банківсько-кредитної системи акумулювати достатньо високий інвестиційний потенціал домашніх господарств, а також низький рівень капіталізації прибутків фірм через відсутність податкових стимулів для його зростання. Пріоритетом податкової політики є забезпечення поточних податкових надходжень до бюджетів (фіскальний підхід), що негативно впливає на інвестиційний процес, мотиви і поведінку національних та іноземних інвесторів. На жаль, немає підстав вважати, що така податкова політика зміниться, хоча вона повинна одночасно забезпечувати нинішні та майбутні податкові грошові потоки як основу доходів державного бюджету (стимулюючий підхід). У проектах законів України повинні бути інвестиційні стимули, має проводитись оцінка їхнього впливу на покращення (погіршення) інвестиційного клімату. До числа найважливіших із цього погляду законопроектів відносяться зокрема Податковий кодекс, проекти законів про внесення змін до законів України Про оподаткування прибутку підприємств, Про податок на доходи фізичних осіб, Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, Про єдиний соціальний податок тощо, а також законопроекти, що передбачають надання чи скасування галузевих та зональних податкових пільг.
Завантажити реферат