Сторінка
2

Капітальні інвестиції підприємства

Перебільшення ролі іноземного інвестування. Згадка про поганий інвестиційний клімат виникає, як правило, тоді, коли Україна намагається залучити прямі та портфельні іноземні інвестиції. Загальновизнано, що іноземні інвестиції можуть розглядатися тільки як додаток до національних, а інвестиційний клімат має бути однаковий як для перших, так і для других. Оскільки інвестиції тісно пов'язані з перерозподілом власності, що, в свою чергу, впливає на розподіл влади, надмірне іноземне інвестування стає питанням національної безпеки. Однак галасливі заяви на зразок Нам потрібні іноземні інвестиції! з одночасним прихованим саботажем спроб західних іноземних інвесторів вийти на український ринок капіталів створюють атмосферу нещирості та недовіри, що в інвестиційному процесі є одним із найважливіших факторів.

Ототожнення підприємницької і інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність для домашніх господарств та держави не є підприємницькою, а для фірм інвестиційна діяльність є тільки складовою підприємницької. У своїх поточних та інвестиційних витратах фірми завжди стикаються з проблемою вибору, зокрема й інвестиційних стратегій, налаштованих у тому числі і на вирішення цієї проблеми. І навіть при бумі розвитку підприємництва інвестиції можуть бути пригніченими (наприклад, в Україні таке відбувалось у 1992 – 1995 роках).

Спроба охопити всі складові інвестиційного клімату. Така спроба ірраціональна, бо не всі умови інвестиційного процесу піддаються впливу. Наприклад, природні фактори розміщення нового виробництва можуть суттєво вплинути на мотивацію інвестора, але змінити їх неможливо. Культурне середовище може виявитися консервативним і непридатним для впровадження інновацій чи міжнародного досвіду інвестування. Суспільна психологія та традиції теж можуть стати нездоланним бар'єром для інвестиційного процесу.

Під поняттям інвестиційний клімат розуміють ступінь сприятливості ситуації, що складається в тій чи іншій країні (регіоні, галузі), для ймовірного надходження інвестицій у цю країну (регіон, галузь). Як синоніми терміна інвестиційний клімат вживаються словосполучення діловий клімат , підприємницький клімат , ділове середовище . Вживання означених словосполучень у ролі синонімів є некоректним, бо, як було вже зазначено, підприємницька (бізнесова) діяльність ширша за інвестиційну.

Щоб дати оцінку інвестиційного клімату, треба охарактеризувати п'ять найбільш важливих складових: політичну обстановку, правове середовище, макроекономічні фактори, податкове оточення, регуляторний вплив.

1. Політична обстановка характеризується такими показниками, як стабільність політичної системи, наявність/відсутність конфліктів між політичними опонентами, частотність зміни урядів, кількість політичних скандалів, ступінь довіри до влади тощо.

2. Правове середовище характеризується наявністю стабільного законодавства, конституційних законів, кодексів, законів, що захищають права власності та права інвесторів, їх несуперечливістю, простотою та чіткістю, що передбачає наявність прямої дії і механізмів виконання, а також ефективністю судової системи.

3. Економічні фактори характеризуються динамікою грошово-кредитної сфери, банківської системи та інших складових інфраструктури економіки, експортно-імпортних операцій, рівнем інфляції, стабільністю національної валюти, станом внутрішнього ринку та його довгостроковим потенціалом, рівнем ресурсної забезпеченості та інвестування, показниками фінансової стабільності, наявністю вільних трудових ресурсів, рівнем їхньої професійної кваліфікації та вартості та іншим.

4. Податкове оточення характеризується розподілом податкового тиску, рівнем податкового навантаження, наявністю податкових стимулів до інвестування.

5. Регуляторний вплив характеризується прозорістю та послідовністю державної політики, здатністю досягати поставлених стратегічних цілей і дотримуватися поточних зобов'язань, рівнем впливу на інвесторів з боку органів державної влади різного рівня у вигляді вимог стосовно реєстрації, ліцензування, сертифікації підприємницької діяльності тощо.

Макроекономічні та фінансові показники інвестицій є індикаторами інвестиційного клімату. Статистичні дані по Україні дають можливість підрахувати валові інвестиції та інвестиції в основний капітал, а також окремо ведеться облік іноземних інвестицій наростаючим підсумком з 1994 року. На жаль, немає розрахунків інвестицій в інтелектуальний капітал, а такого показника, як фінансові інвестиції, й узагалі не існує.

1.2. Аналіз інвестиційної політики України та довгострокові прогнози фахівців.

Періодично Національний банк України робить та публікує розрахунки платіжного балансу, в яких наводяться показники прямих та портфельних інвестицій як індикаторів міждержавного руху капіталів. За методологією НБУ, прямі інвестиції – це категорія міжнародної інвестиційної діяльності, що передбачає встановлення довгострокових відносин між прямим інвестором однієї країни та господарською одиницею – резидентом іншої країни та має стійкий вплив на діяльність господарської одиниці шляхом участі в її капіталі 1. Для відокремлення прямих інвестицій від портфельних прийнятий 10% критерій володіння акціями. До числа портфельних інвестицій входять операції з цінними паперами та борговими зобов'язаннями у формі цінних паперів. Інші інвестиції охоплюють такі категорії активів та зобов'язань: усі види кредитів – довгострокові (гарантовані і негарантовані), короткострокові, торговельні, приріст (зменшення) залишків валюти на кореспондентських рахунках та депозитах, інші активи й зобов'язання.

Статистика малює таку динаміку інвестицій (табл. 1).

Таблиця 1. Основні показники інвестиційної діяльності в Україні