Сторінка
2
На вищому рівні державного фінансового контролю основні контролюючі функції здійснюються вищими органами законодавчої влади. В Україні у відповідності зі ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить:
- затвердження Державного бюджету України і внесення змін у нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, ухвалення рішення щодо звіту про його виконання;
- заслуховування щорічних і позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє положення України;
- здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до положень Конституції;
- затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їхнім використанням;
- призначення на посаду і зняття з посади Голови й інших членів Рахункової палати;
- призначення на посаду і зняття з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
- призначення і звільнення половини складу Ради Національного банку України;
- здійснення парламентського контролю в межах, визначених Конституцією; призначення на посаду і звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України і структури її апарата.
Відповідно до ст. 98 Конституції України контроль за використанням засобів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата.
У відповідності зі ст. 1. Закону України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 року Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, що утворюється Верховною Радою України, підпорядкована і підзвітна їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.
Рахункова палата є юридичною особою, має свою печатку зі своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України. Задачами Рахункової палати є:
- організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витратою бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою і їхнім цільовим призначенням;
- здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності і доцільності витрат державних коштів, валютних і кредитно-фінансових ресурсів;
- контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища;
- контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;
- контроль за законністю і своєчасністю руху коштів Державного бюджету України і коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України й уповноважених банків;
- аналіз установлених відхилень від показників Державного бюджету України і підготовка пропозицій про їхнє усунення, а також про удосконалювання бюджетного процесу в цілому;
- регулярне інформування Верховної Радою України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України і стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій;
- виконання інших задач, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.
Відповідними функціями в сфері фінансового контролю володіє Президент України, що як глава держави безпосередньо реалізує їх під час підписання законів України про регулювання фінансової діяльності, у ході бюджетного процесу, а також впливає на суспільні відносини шляхом видання указів відповідно до п. 4 розділу 15 Конституції України, а також за допомогою реалізації кадрової політики, іншими засобами.
Визначеними функціями в сфері фінансового контролю володіє Кабінет Міністрів України, що у відповідності зі ст. ст. 116, 117 Конституції України:
- забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики; політики в сферах праці і зайнятості населення, соціальної захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
- розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховної Раді України звіт про його виконання;
- організує і забезпечує здійснення митної справи;
- спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;
- виконує інші функції, визначені Конституцією і законами України, актами Президента України.
Оперативний державний фінансовий контроль здійснюють Міністерство фінансів України (Мінфін), інші державні органи, наділені функціями управління фінансами, а також спеціальні відомства державного фінансового контролю.
У систему Мінфіну України входять спеціальні контрольні служби: Державне казначейство України і Державна контрольно-ревізійна служба в Україні.
Державна контрольно-ревізійна служба утворена відповідно до Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 р. і є системою органів державної виконавчої влади.
Органи Державної контрольно-ревізійної служби мають широкі повноваження в сфері фінансового контролю, що у достатній мірі знайшли своє закріплення в ст. 10 Закону «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Органи Державного казначейства діють на підставі Положення затвердженого постановою КМУ № 590 від 31.07.95 р., у відповідності з якою Державне казначейство створене як система органів державної виконавчої влади і діє при Мінфіні України.
Достатньо широкими правами в сфері фінансового контролю володіють органи державної податкової служби, що діють на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. із наступними змінами і доповненнями.
Окремою ланкою в системі фінансового контролю України виступає аудиторський контроль. Відповідно до Закону «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. аудиторський контроль необхідно визначати, як перевірку бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів і іншої інформації у відношенні фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам.