Сторінка
1

Альтернативна санація

Альтернативна санація поєднує елементи чистої санації (змен­шення статутного фонду) та санації із залученням додаткових вне­сків власників. За такої форми санації перед акціонерами (власни­ками) стоїть проблема вибору: або вони здійснюють цільові внески для погашення балансових збитків підприємства[1] і збері­гають належну їм частку (в абсолютному і відносному розмірах) номінальної вартості статутного фонду, або погоджуються на зниження номінальної вартості, не здійснюючи жодних доплат. Фінансові наслідки обох видів санації для власників корпоратив­них прав підприємства однакові, проте для суб'єкта господарю­вання найліпшим буде здійснення додаткових внесків, оскільки в такому разі залучаються додаткові ліквідні засоби, а отже, поліп­шується платоспроможність підприємства.

Приклад 1.

Визначимо, яким має бути розмір альтернативних цільових внес­ків для покриття балансових збитків за заданої номінальної вартості акцій (НВ) в 50 у.о. (кількість акцій становить 40 шт.) та запланова­ному розмірі валового санаційного прибутку в 1500 у.о. Баланс під­приємства до проведення санації мас такий вигляд:

Балансовий (розрахунковий) курс акцій (БК) становить:

або 23у.о. (50 x 46%)

У разі чистої санації для одержання запланованого санаційного прибутку статутний капітал слід зменшити на 1500 у.о. (до 500 у.о.).

Співвідношення, за яким зменшуватиметься статутний фонд, становитиме 4 : 1 (). Це означає, що кожен акціонер із кожних чотирьох належних йому акцій три віддає для анулювання. Урахо­вуючи існуючий балансовий курс акцій, збиток акціонера за повер­нення ним трьох акцій становитиме 69 у.о. (23 х 3). Акціонер, який робить додаткові внески, буде в такій самій ситуації: для одержання однієї повноцінної акції після санації він має зробити доплату в роз­мірі 69 у.о.

Розрахункова вартість однієї акції після санації дорівнює сумі номінальної вартості акції та чистого санаційного прибутку (ЧСП), який припадає на 1 акцію.

Валовий санаційний прибуток — це різниця між розміром стату­тного фонду до і після санації. Балансовий курс акції після санації (БКС) становитиме:

Баланс підприємства після проведення санації матиме такий вигляд:

Балансовий курс однієї акції після санацій становитиме 184 %

. Це означає, що держатель однієї акції після санації одержав приріст вартості в розмірі 69 у.о. Отже, збиток, який мав акціонер на кожні чотири старі акції, компенсується приростом вар­тості однієї акції. Фінансовий стан акціонера, який віддав свої акції для анулювання до і після санації, не змінився. Такий самий резуль­тат і для акціонера, який робить доплати.

Цільові внески акціонерів на покриття збитків можуть здійсню­ватися тільки на добровільній основі. Навіть рішення зборів акціо­нерів не може зобов'язати окремого співвласника подати безпово­ротну фінансову допомогу підприємству. Рішення акціонера на користь доплати чи анулювання акцій залежить від того, як він оці­нює перспективи розвитку даного підприємства, зокрема майбутню динаміку біржового курсу його акцій.

Крім названих форм фінансової участі власників у санації під­приємства, слід згадати також надання фінансових ресурсів на умовах позики. Ідеться як про безпосереднє кредитування власни­ками свого підприємства, так і про надання ними гарантій та пору­чительств (інших видів кредитного забезпечення). Надання позик власниками перед загрозою можливого банкрутства підприємства пов'язане з надзвичайним ризиком.