Сторінка
1
1. Зміст ф'ючерсної торгівлі.
Еволюція біржової торгівлі реальним товаром обумовила можливість та потребу у використанні угод без поставки реального товару, основними видами яких є ф'ючерсні контракти та опціони.
Ф'ючерсний контракт - це стандартний біржовий договір на поставку товару у вказаний в договорі термін за ціною, що визначена сторонами при укладенні угоди.
Ф'ючерсні угоди, на відміну від угод на реальний біржовий товар, не передбачають зобов'язання сторін поставити або прийняти реальний товар у строк, обумовлений контрактом. Це взаємопередача (купівля-продаж) прав на стандартизований контракт поставки певного біржового товару.
Ф'ючерсні угоди укладаються не з метою купівлі-продажу реального товару, а для його страхування від можливих несприятливих змін цін. Такі угоди укладаються за стандартизованими умовами на основі біржових типових контрактів по кожному виду товару.
Об'єктом ф'ючерсної угоди може бути тільки один вид продукції визначеної якісної характеристики. Ф'ючерсні угоди укладаються не на обсяги товару, а тільки на певну кількість контрактів. Сумарні обсяги певного виду товару по ф'ючерсних угодах визначаються кількістю контрактів, а обсяги певного виду товару в кожному контракті стандартизовані.
Основними ознаками ф'ючерсної торгівлі є: * фіктивний характер угод; * зв'язок з ринком реального товару через страхування (хеджування), а не через поставку товару; * заздалегідь чітко визначена й уніфікована, позбавлена будь-яких індивідуальних особливостей споживча вартість товару, узгоджена кількість якого міститься в біржовому контракті, який стає об'єктом торгівлі і являє собою право на товар; * повна уніфікація умов поставки товару; * знеособленість угод і замінність їх контрагентів, що забезпечується Розрахунковою палатою біржі.
Отже, ф'ючерсний контракт, будучи максимально стандартизованим, відображає конкретні вимоги продавців і покупців до товару.
Крім цього, у ф'ючерсному контракті всі параметри стандартизовані і регламентуються Правилами біржової торгівлі. Погоджуються в контракті тільки дві умови: ціна і позиція, тобто строк поставки товару. Однак на товарних біржах, як правило, позиція (строк поставки) по основному асортименту біржового товару також регламентована, тому практично у типовому контракті погоджується тільки ціна.
Стандартизація ф'ючерсного контракту включає уніфікацію таких основних показників: споживча вартість товару, його кількість і ринкові умови обігу, вид товару, його базисна кількість і розміри доплат за відхилення від нього, розміри партії товару, умови і терміни поставки, форма сплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу тощо.
У ф'ючерсній торгівлі мають значення лише вид товару, на який укладається контракт, кількість таких контрактів, місяць поставки і, головне, ціна даного товару, що визначається контрактом.
Важливою особливістю ф'ючерсної торгівлі, що витікає з її стандартизації, як уже зазначалося, є знеособленість контракту. Сторонами у ф'ючерсному контракті виступають не продавець і покупець, а продавець і Розрахункова палата або покупець і Розрахункова палата біржі. Це дозволяє продавцеві і покупцеві діяти незалежно один від одного, тобто ліквідувати свої зобов'язання за раніше оформленим контрактом шляхом здійснення зворотної операції з Розрахунковою палатою біржі.
Коло об'єктів ф'ючерсної торгівлі дуже широке. Оскільки торгівля ф'ючерсними контрактами - це лише біржова угода з біржовими договорами, а не з самими товарами, то їх основою може бути не тільки товар як деяке матеріальне благо, а взагалі будь-який об'єкт торгівлі, наприклад, цінні папери у всіх своїх різновидах. Але оскільки об'єктом торгівлі є контракти, то можна торгувати і контрактами на контракти, контрактами на групи контрактів і т. д. Однак зазначимо, що природним обмежувачем вказаного процесу є зв'язок з ринком реального товару, реального капіталу і т. д.
2. Еволюційний розвиток ф'ючерсної торгівлі.
Ф'ючерсна торгівля виникла з біржової торгівлі реальним товаром. Спочатку біржа була просто місцем, де укладалися великооптові товарні угоди з реальним біржовим товаром, з поставкою покупцеві негайно або в найближчий термін. Паралельно цьому процесу відбувався розвиток торгівлі товарами або їх зразками, що виставлялися на біржу, з поставкою їх через певний термін. В останньому випадку товар був або вже виготовлений, або його ще тільки необхідно було виготовити. На відміну від торгівлі товаром з негайною поставкою, торгівля з поставкою через певний термін вимагає, щоб сторони вирішили певні питання щодо якості майбутнього товару та розміру партії.
Угоди, укладені з терміном поставки на майбутнє, на відміну від контрактів з негайною поставкою товарів вимагають більш чіткої стандартизації і гарантування їх виконання. Інакше кажучи, з розвитком великої промисловості виникла необхідність розробки відповідної стандартизації товарних угод, з одного боку, і гарантування їх виконання - з іншого. Якщо стандартизація угод полегшує їх укладення, а значить, веде до збільшення торгового обороту, то гарантування вимагає наявності певної організації, яка бере на себе зазначене завдання. Це завдання успішно виконують біржі, які проводять велику роботу щодо стандартизації умов угод, що укладаються, і виступають гарантами їх виконання.
Система гарантування виконання угод розвивалася у двох напрямах. З одного боку, біржі створювали страхові, гарантійні запаси біржових товарів, а з іншого - широкий розвиток отримав механізм перепродажу раніше укладених біржових контрактів, що дозволяв продавцеві або покупцеві замість відмови від виконання біржового договору (внаслідок певних економічних умов) продати своє договірне зобов'язання або купити нове. Остання обставина шляхом еволюції сприяла розробці стандартних біржових договорів з поставкою товару на термін і їх обігом як самостійних об'єктів біржової торгівлі.
Завантажити реферат