Сторінка
1

Інформаційне забезпечення фінансового аналізу

Щоб підвищити ефективність діяльності суб'єктів господарювання, потрібно не лише дотримуватися сучасних вимог до рівня матеріально-технічних, трудових і фінансових ресурсів, а й мати відповідний рівень інформаційного забезпечення. Це стосується як змісту інформації, так і технологій її отримання й обробки. Корисною буде лише вірогідна, значуща, повна, оперативна інформація. Перехід до безпаперової технології в управлінні дає змогу на основі опрацювання науково-технічних, патентних, кон'юнктурних, економічних даних отримати інформацію для вироблення ефективної стратегії управління.

З упровадженням нових інформаційних технологій виникла інформаційна індустрія, а одночасно з нею став розвиватися інформаційний бізнес з продажу: інформації, програмного забезпечення, надання обчислювальних послуг, передавання інформації.

Менеджер кожного рівня має свої потреби в результатах фінансового аналізу. Він повинен оцінити якісний та кількісний аспекти своїх інформаційних потреб, знати інформаційні потреби свого керівництва, суміжників, підлеглих. Вхідні дані треба "фільтрувати", відкидати зайву інформацію й залишати необхідну і водночас достатню для прийняття управлінських рішень.

Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" встановлює основи регулювання правових відносин стосовно захисту інформації в автоматизованих системах за умови дотримання права власності громадян і юридичних осіб на інформацію й права доступу до неї, права власника інформації на її захист і обмеження доступу до неї.

Джерела інформації

Залежно від змісту та задач фінансового аналізу використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову звітність; статистичну звітність; дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку; вибіркові дані; експертні оцінки. Сучасні технології фінансового аналізу потребують суттєвого розширення інформаційної бази. Окрім стандартних форм фінансової та статистичної звітності, використовуються позаоблікові зовнішні щодо підприємства джерела інформації, що характеризують стан зовнішнього економічного середовища: ринків товарів і послуг (періодичні видання прайс-листів), внутрішнього та міжнародного фінансових ринків, систем оподаткування тощо. Створюються комплексні автоматизовані інформаційні системи комерційної інформації з регулярним оновленням даних, використовуються можливості сучасного інформаційного забезпечення, що їх надає Internet.

Інформаційне забезпечення фінансового аналізу є невід'ємною складовою загальної системи інформаційного забезпечення управління підприємством .

Коментар до рис. 1. Показники загальноекономічного розвитку країни (макроекономічні та галузеві) використовуються для обґрунтування стратегії розвитку підприємства, зокрема перспективних напрямків його інвестиційної діяльності, для аналізу фінансового стану конкретного підприємства на базі макроекономічних показників. Джерела інформації — дані Держкомстату України , оперативні огляди Internet (" Ukraine GDP indicator" Economics тощо).

Джерела даних про кон'юнктуру ринку — публікації комерційних періодичних видань, наприклад прайс-листи; електронні джерела інформації (Internet).

Інформацію про контрагентів і конкурентів можна отримати з матеріалів преси (щодо окремих видів підприємництва такі публікації обов'язкові), з оприлюднених рейтингів комерційних банків, страхових компаній; також можна замовити бізнес-довідки окремим фірмам, що надають відповідні дані на комерційних засадах.

Основним інформаційним джерелом даних для фінансового аналізу, його інформаційним фундаментом є фінансовий та управлінський облік і звітність.

Фінансова звітність укрупнено відбиває стан підприємства, достатньо формалізована й використовується для прийняття управлінських рішень щодо діяльності підприємства загалом. Фінансова звітність призначена насамперед для (окрім менеджерів і працівників підприємства) зовнішніх користувачів (інвесторів, кредиторів, постачальників, споживачів, державних і громадських організацій). Згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності її якісні характеристики мають бути такі: цінність інформації для користувача (зрозумілість; своєчасність; доречність з точки зору впливу на економічні рішення користувачів, сьогоденних і майбутніх подій, виправлення помилок у господарській діяльності); прогностична цінність; цінність зворотного зв'язку; можливість порівнювати звіти різних підприємств і за різні періоди часу; надійність (достовірність, можливість бути перевіреною, неупередженість, обачливість, повнота).

Запроваджені з 2000 р. в Україні національні стандарти фінансової звітності здебільшого відповідають міжнародним стандартам: Форма № 1 "Баланс"; Форма № 2 "Звіт про фінансові результати"; Форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів"; Форма № 4 "Звіт про власний капітал"; "Примітки до звітів".

Мета складання фінансової звітності — надати користувачам повну, правдиву, неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Фінансова звітність має забезпечувати такі інформаційні потреби користувачів: регулювання діяльності підприємства (зокрема, щодо усунення негативних наслідків змін, які спостерігалися у звітному періоді); придбання, продаж цінних паперів і володіння ними; участь у капіталі підприємства; оцінювання якості управління; забезпеченість зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; прийняття інших рішень.

Фінансова звітність має задовольнити потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб.

Уніфікованість і стандартизація даних фінансової звітності дають змогу:

• за однаковими формулами визначати сукупність аналітичних фінансових показників конкретного підприємства та іноземних підприємств — бізнесових партнерів;