Сторінка
3

Роль учнівського самоврядування у соціалізації молоді

Значна увага учнівському самоврядування приділяється у Сахнівській загальноосвітній школі Корсунь-Шевченківського району. Учні самостійно вирішують важливі питання організації свого життя в школі й поза її стінами. Будь-яка пропозиція директора чи вчителів обговорюється всіма учнями, доповнюється, змінюється, удосконалюється, а вже потім приймається до дії.

Одним із багатьох питань учнівського самоврядування є чергування. На загальношкільній лінійці проходить передача чергування новому головному черговому. Черговий обіймає офіційну посаду заступника директора й відповідає за організацію шкільного життя. Розпорядження, вказівки, зауваження головного чергового зобов’язані виконувати всі працівники школи та учні.

У наші дні в процесі корінного перетворення роботи освітньої установи учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого розвитку. Ключова проблема – зробити дитину активним учасником, суб’єктом освітнього процесу в школі. Беручи участь в діяльності органів дитячого самоврядування, школярі включаються в різносторонню позаурочну діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі, залучаються до практики громадянської поведінки і соціальної діяльності.

Роль учнівського самоврядування в соціалізації молоді

Соціалізація є надзвичайно важливим процесом як для суспільства, так і для окремих людей зокрема. В процесі соціалізації людина набуває якостей, необхідних їй для життєдіяльності в суспільстві, але й відбувається становлення всього соціального досвіду. Соціалізація забезпечує спадкоємність історичного розвитку.

Соціалізація - це процес та результат входження людини в систему суспільних відносин, регульованих суспільними інститутами, зокрема, інститутами сім'ї, побуту, держави, громадських організації, освіти і виховання тощо.

Варто зазначити, що на соціалізацію особистості впливають три основні чинники:

· особистість;

· культура;

· суспільство.

Взаємодія між ними відбувається не довільно, а в межах соціальних груп, невід'ємною частиною яких є індивід. Саме в ході взаємодії зазначених чинників структурується особистість, інтегруючись за допомогою культури в колектив, групу. Таким чином остаточне входження особистості в суспільне життя, що психологи називають третім етапом соціалізації з 18 років, відрізняється тим, що людина вступає в такі ж відношення з соціальним світом, світом політики, як і старші за віком люди. Тобто молодь стає повноцінним членом суспільства, який є не просто об'єктом, на який здійснюється вплив зі сторони соціуму, але й є суб'єктом впливу, молодь з "майбутнього" країни - перетворюється на її теперішнє. Молоді люди починають відігравати важливу роль, як з точки зору особистості, так і з суспільної точки зору - у становленні держави, здійсненні суспільних перетворень, вирішенні громадських питань. Активна соціалізація, перетворення молоді з пасивних членів суспільства на активних діячів, і творців власного життя і майбутнього свого і країни, відбувається за допомогою засвоєння і відтворення соціальних норм в соціальному житті. Таким чином вплив і пріоритетність певних агентів соціалізації змінюється на даному етапі, сім'я вже не відіграє провідну роль, однак на її місці постає соціум - університет, робота, ширші соціальні контакти, які молодь знаходить в неформальній освіті, участі в громадських організаціях .

Учнівське самоврядування є універсальною формою активності учнів, яку з однаковим успіхом можна вважати як засобом життя учнівського колективу, так і прикладом творчої реалізації особистості. Самоврядування забезпечує участь учнів у різноплановій і глибокозмістовній роботі навчального закладу, залучає їх до управління справами колективу, допомагає їм зрозуміти свої права та обов’язки, формує у них почуття керівника спочатку у групі, а потім у місті, школі, державі.

Навчальним закладам на початку третього тисячоліття було надано можливість самостійного вибору реалізації функцій виховання на засадах демократії та гуманізації освітнього процесу.

Фундаментальним завданням виховання є соціалізація, соціальна адаптація підростаючого покоління, тобто поступове залучення молодої людини до системи суспільних і творчих відносин. Виховання ефективне тоді, коли наставник і учень разом створюють матеріальні та культурні цінності, набувають умінь і навичок у процесі формування стосунків.

Активна соціалізація, перетворення молоді з пасивних членів суспільства на активних діячів, і творців власного життя і майбутнього свого і країни, відбувається за допомогою засвоєння і відтворення соціальних норм в соціальному житті. Таким чином вплив і пріоритетність певних агентів соціалізації змінюється на даному етапі, сім'я вже не відіграє провідну роль, однак на її місці постає соціум - університет, робота, ширші соціальні контакти, які молодь знаходить в неформальній освіті, участі в учнівському самоврядуванні.

1. Питання учнівського самоврядування широко розглядалося як зарубіжними, так і вітчизняними педагогами, зокрема важливий внесок у розвиток цього питання зробили Ян Амос Комнський, Костянтин Дмитрович Ушинський, Антон Семенович Макаренко, Сільва Хосе та ін. Кожний педагог має свою точку зору щодо доцільності та способу організації учнівського самоврядування, але спільним у поглядах багатьох дослідників є ствердження вагомого впливу на розвиток особистості соціальної активності молоді, що значно збільшується із залученням школярів до діяльності учнівських та молодіжних організацій.

2. Роль самоврядування в соціалізації молоді пояснюється реалізацією завдань морального, трудового та правового виховання, що складають невід’ємну складову навчально-виховного процесу у школі. Важливим чинником, що впливає на якість та результативність діяльності учнівського самоврядування є взаємодія педагогів з учнями. Слід зазначити, що вплив учителя поступово має набувати більш опосередкованого характеру для забезпечення більшої самостійності учнів.

3. Учнівське самоврядування є універсальною формою активності учнів, яку можна з успіхом вважати як засобом життя колективу, так і прикладом творчої самореалізації особистості.

Учнівський комітет Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

З метою демократизації управління у Смілянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 створено орган учнівського самоврядування, який є справжньою школою формування соціальної активності та соціальної відповідальності, громадянського виховання школярів, формування ініціативної особистості, здатної приймати нестандартні рішення.

Педагогічний колектив школи розуміє, що участь школярів в учнівському самоврядуванні – це важливий шлях і умови формування в молодого покоління відповідальності, ініціативи, творчості. Особлива увага приділяється можливостям забезпечення кожному учневі престижної позиції, успіху в справах, широких контактів з однолітками.

Учнівський комітет Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 є органом шкільного самоврядування учнів школи. Кожного року проводяться загальні вибори учнівського комітету школи. На загальношкільні збори делегуються учні 7-11 класів. Під час зборів обирається голова учкому, затверджується кількісний і персональний склад. Класні колективи 9-11 класів пропонують свої кандидатури із власними програмами діяльності шкільного учкому. У цьому навчальному році головою учнівського комітету більшістю голосів був обраний Брацюн Владислав (учень 9-А класу). До складу учкому ввійшли по два представники від кожного класу для роботи в комісіях.