Сторінка
10

Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку

На заняттях третьої (контрольної) серії визначалася ефективність проведеного навчання, повнота і точність уявлень і необхідність застосування самоконтроля розумово відсталими дошкільниками в ігрових і пізнавальних ситуаціях. Суть завдань даної серії полягала в тому, що разом з дитиною проводився аналіз невдач героїв цих ситуацій, в зв’язку з їх невмінням контролювати і правильно оцінювати свої дії і вчинки. Продовжувалась робота спрямована на розширення і збагачення життєвих вражень дітей за допомогою моделювання ситуацій, читання спеціально складених розповідей, проведення ігор й занять з елементами самоконтроля. К кінцю останнього заняття експериментатор підводив дитину до висновків, що виконати завдання без перевірки, а також здійснити будь-яку дію або операцію без перевірки неможливо.

Прикладом для усвідомлення розумово відсталими дітьми необхідності перевірки було проведення занять з використанням ситуацій казкового змісту.

Відомо, що при сприйняті казки дитиною вперше з’являється можливість емоційної підтримки та співчуття з героєм літературного твору, але не в плані реальної участі і його діяльності, а у плані уявленні (Д.Б. Ельконін). А емоції у дитини дошкільного віку є основою для виникнення мотивів до засвоєння нових дій, а у аспекті нашого дослідження-дії перевірки. Наприклад, суть казкової ситуації „ Кішкин дом” полягала в з’ясуванні дітьми помилкових дій головного герою-Киці і її наслідків.

На другому-основному етапі формуючого експерименту здійснювалось формування дій самоконтроля у аспекті усвідомлення функцій зразка-еталону результату і зразка-порядку перевірки як засобів самоперевірки розумово відсталих дошкільників.

Засвоєння розумово відсталими дошкільниками дії контроля проходило за допомогою зовнішнього контроля дитини, взаємоконтроля і самоконтроля. При цьому передбачалося, що система корекційної роботи, спрямованої на реалізацію поставленої мети повинна забезпечити сформованість і переніс вмінь і навичок здійснювати дії перевірки з одного виду діяльності дошкільників до другого. Враховуючи те, що виконання контрольної дії з опорою на зразок є першою ланкою у формуванні самоконтроля, пред’явленні досліджуваним зразок-еталон, згідно з яким повинен бути отриманий результат, і зразок-спосіб контрольної дії, послідовність операцій якого забезпечити ефективність здійснення самоконтроля. Отже, у процесі експериментального навчання дошкільники старшої і підготовчої груп спеціального дитячого садка повинні усвідомити, що зразок-еталон являється засобом перевірки, і придбати вміння і навички реалізувати контроль відповідно алгоритму перевірки.

Експериментальне навчання йшло за шляхом виконання дітьми системи, що включає в себе завдання, ігрові вправи, ігри, спрямовані на фіксацію неточностей і помилок з опорою і без на зразок. Система відповідно представляла собою три окремих блока:

У першому блоці пропонувалися такі завдання.

Завдання 1. Досліджувані отримували індивідуальні картки з зображенням різноманітних предметів і давалась інструкція-знайти для кожного зображення зразок. Завдання було простим для шести-семилітніх розумово відсталих дошкільників, так як його виконання забезпечувалося засвоєним ними методом парних картинок.

Завдання 2. Дошкільники отримували картки з вже знайомими зображеннями предметів, в яких художник спеціально допустив помилку. В даному завданні складалась ігрова мотивація-допомогти художнику виправити помилки. Як і в першому завданні, дітям пропонувалось знайти для кожної картинки зразок і, дивлячись на нього, знайти помилки. Основний акцент ставився на тому, що знайти і виправити помилки без зразка неможливо.

Завдання 3. Суть завдання полягала в тому, що треба виправити помилки. Для цього діти отримували кольорові олівці для виправлення помилок (домалювати відсутні елементи у зображеннях предметів).

Завдання 4. Суть завдання на фіксацію та виправлення помилок зберігалася, однак змінився зміст матеріалу і не був наданий зразок.

Завдання 5. Досліджуваним пропонували виправити помилки попередньо відповівши на запитання:

Чому ти не зміг виправити помилки у попередньому завданні?

Для чого потрібен зразок?

Далі дитину включали в гру: „ Гаряче-холодно”, метою якої був пошук конверта із зразками для перевірки. Після виконання дітьми контрольно-корекційних дій проводилась бесіда, спрямована на усвідомлення необхідності застосування зразка у якості засобу перевірки.

Переходячи до наступного блоку вправ, ми спирались на те, що одним з шляхів формування свідомого відношення дошкільника в перевірочній діяльності є словесна регуляція дій методом використання пробуджуючих інструкцій. Пробуджуючі інструкції (вимоги, команди), неодноразово сприймалися дитиною на слух, що стає поступово основою його пасивного словника. Накопичення пасивного дієслівного словника створює передумови як для активності дитини, та і його внутрішньої мови, наступною стадією якої є звернення контрольної дії на внутрішній план. Суть цих вправ полягала :1) у показі контрольних дій експериментатором, 2) застосування зовнішнього контролю, 3) здійснення контрольних дій однієї дитини над іншою (взаємоконтроль), 4) виконання дитиною особистих контрольних дій (самоконтроль).

Вправа 1. Не показуючи зразка, експериментатор пропонує дітям розкласти у рядок три трикутники, два квадрати, одне коло. Після виконання дітьми вправи експериментатор пояснює, що виконати правильно і перевірити його можна лише за наявності зразка, і демонструє, як за допомогою зразка можна перевірити правильність виконання завдання.

В наступних вправах дошкільники тренуються на різноманітного роду матеріалі перевіряти результат виконання власного завдання і завдання іншої дитини. При цьому експериментатор пропонує два шляхи рішення завдань: із зразком або без нього. Дитина повинна здійснити вибір самостійно. У процесі виконання вправ експериментатор непомітно для досліджуваного активував застосування ним у мовленні пар слів: „розкладіть-перевірте”, „відріжте- перевірте”, „наклейте-перевірте”, „побудуйте-перевірте”, „намалюйте- перевірте” та ін

Вправа 2. Експериментатор пропонує дітям виконати завдання за тією ж інструкцією, але при наявності зразка. Розкласти і перевірити, чи правильно поставили у рядку три трикутника, два квадрати, одне коло. Діти починали виконання завдання, почергово порівнюючи свої дії із зразком.

Варіанти вправи 2. Наклеювання смужок паперу, розмалювання ілюстрацій, різання паперу по міркам і т.д.

Після проведенні першої і другої вправи проводиться бесіда на усвідомлення функції зразка як засобу контроля за допомогою наступних питань:

Легше виконати завдання за зразком чи без нього?

Перевірити завдання потрібно по зразку чи без нього?

Що допомагає тобі виконати завдання правильно?

Вправа 3. З використанням самоконтролю. Одна дитина отримує інструкцію розкласти спочатку сині, потім червоні, зелені і жовті прапори. Експериментатор нагадує, що виконуючи завдання, необхідно постійно дивитися на зразок і перевіряти. Друга дитина отримує завдання перевіряти правильність результату виконання.