Сторінка
12

Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку

3. Ігри, що направлені на оцінку своєї і чужої діяльності

„Хто точніший”, „Хто чистіший”, „ Хто кращій”, „Хто вищій”.

„Світлофор”

Мета: навчити дітей давати правильну оцінку і самооцінку чужої і своєї діяльності, намагатися виправити і удосконалювати її.

Обладнання: червоний, жовтий, зелений кружечки.

Дітям пропонується завдання на складання цілого з частинок. Перед началом гри педагог пояснює, що червоний кружечок отримує той, хто виконав завдання без помилок, зелений-з однією помилкою, жовтий-якщо в завдані багато помилок чи воно виконано неправильно.

В першому варіанті гри дитина оцінює себе сама, в другій частині-свого товариша, в третій-назначаються пари і діти оцінюють один одного.

4. Ігри, що направлені на корекцію

„Виправи помилки”, Як правильно?”.

Ціль: вчити виправляти завдання з помилками (свої та товариша).

Обладнання : картки з таблицею, на якій зображені хаотично розмішені геометричні фігури.

В якості зразка може бути словесна інструкція педагога: „Розклади фігури у такому порядку .”

„Виправи, якщо вони розкладені по іншому”. Або зразок дається на карточці, яка убирається після того, як дитина подивиться на неї. В будь-якому випадку дитина повинна вміти використовувати зразок і виконувати по ньому корекцію. Помилки виправляє червоним олівцем, при другому показанні зразка-зеленим.

Освоєння дії самоконтроля розумово відсталими дошкільниками

Проведене дослідження підтвердило наше припущення про можливість формування у розумово відсталих дітей дошкільників нового структурного компоненту діяльності-самоконтроля шляхом створення психологічної готовності до оволодіння перевірочних дій і подальшого освоєння дітьми основних контрольних операцій на основі використання зразка в якості засобу перевірки.

А. Вплив навчання на створення мотиваційно-потребуючій сторони самоконтроля у розумово відсталих дошкільників

Створення мотиваційно-потребуючої сторони самоконтроля у розумово відсталих дошкільників можливо лише в результаті спеціально організованого навчання. Як показали отримані дані, формування у розумово відсталих дітей мотиваційної готовності до здійснення перевірочних дій можливо при умові спеціального включення їх в ситуації, рішення яких найбільш вимагає використання самоконтроля. Усвідомлення дошкільниками необхідності застосування самоконтроля здійснюється за допомогою системи прийомів: а)збагачення життєвих вражень дітей шляхом включення компоненту контролю в ситуації, що знайомі дітям (родина, транспорт, спілкування з дітьми і т.д.); б)власний аналіз ситуацій; в)прийом об’єктивації; г) прогнозування ситуацій.

Формування мотивів до здійснення дітьми перевірки забезпечувалось за допомогою слідуючих прийомів: демонстрація експериментатором різноманітних варіантів рішення ситуації з наявністю чи відсутністю контроля; звертання до дітей з проханням знайти варіанти рішення ситуації-з використанням перевірки чи без неї; стимулювання діяльності дошкільників, що направлена на пояснення змісту контроля, що використовується; оволодіння дошкільниками способами контроля; прийоми посилення соціальних мотивів; оказання допомоги більш слабкій дитині, обмін досвідом, прийом парного контроля; подолання неадекватного мотиву, „уникнення невдачі”.

Так, в результаті застосування прийому а) (збагачення життєвих вражень дітей .) досліджувані отримали уявлення про, те що майже в усіх життєвих ситуаціях виникає необхідність в застосуванні перевірки.

Аналіз бесіди з дітьми показав, що представлення про самоконтроль в реально існуючих ситуаціях значно розширилося. Діти вірно узагальнювали в своєму мовленні майже всі поняття самоконтроля ( „помилка”, „перевірка”, „зразок” і т.д.), могли дати оцінку неправильним діям того чи іншого героя певної ситуації, логічно пов’язати причину і наслідки помилкової дії.

Для подальшої конкретизації представлень розумово відсталими дошкільниками про необхідність самоконтроля найбільш ефективним виявилось застосування прийому б) (совмістний аналіз ситуацій .) засобами системи запитань:

1. При аналізі ситуації.

Про що розповідається?

Що намальовано?

Хто приймає участь в ситуації ( конкретно вказується в якій)?

Що вони роблять?

2. При знаходженні помилок.

Де помилка?

Що невірно?

3. При визначені причин помилок.

Хто винен?

Хто зробив помилку?

Чому так вийшло?

4. При визначенні наслідків помилок.

Що отримали в результаті?

До чого призвела помилка?

5. При визначені дій по корекції помилок.

Чи можна зараз виправити помилку?

Як виправити помилку?

6. При прогнозуванні наслідків ситуації.

Як зробити, щоб не було помилок?

Щоб ти порадив ( герою ситуації) зробити, щоб не допускати помилок?

7. При повторені усіх пунктів орієнтуючих питань і завдань.

Знайди помилку.

Виправи помилку.

Використання таких прийомів як ( звернення до дітей з проханням знайти варіанти рішення ситуації .) і в (стимуляції контрольної діяльності .) забезпечило: по-перше, використання дітьми при аналізі ситуації слів-орієнтирів і словосполучень-орієнтирів, що відображають основні поняття самоконтроля; а по-друге, стимулювання дітей до активного аналізу помилкових дій героїв. Наведемо найбільш характерну відповідь досліджуваних після навчання (з протоколу).

1 варіант

Матеріал: сюжетні картинки різноманітного змісту, поєднанні за смислом.

Експериментатор. Діти, уважно подивіться на картинки, які я роздала вам. (кожна дитина деякий час роздивляється картинки).

Експериментатор ( звертається до дитини).

Кого ти бачиш на цій картинці?

Антон. Діти грають іграшками, а хлопчик забирає в них.

Експериментатор. А як вчинив цей хлопчик?

Антон. Погано.

Експериментатор. Що відбулося потім?

Антон. Діти не стали грати з хлопчиком. Він плаче.

Експериментатор. Що цей хлопчик зробив неправильно?

Антон. Допустив помилку. Поскупився.

Експериментатор. І що трапилося із-за цього?

Антон. Він плаче, а діти з ним не грають.

Експериментатор. Допоможи, Антон, цьому хлопчику.

Антон. Хлопчик повинен виправити помилку, попросити пробачення у дітей за свою жадібність.

ІI варіант

Експериментатор. Подивіться уважно на картинки. Скажіть, що неправильно роблять діти.

Оля. Дівчинка біжить за м’ячем поперед машини. Ще хлопчик з’їжає з гірки прямо під машину. Хлопчик на велосипеді їде поперед машини.

Експериментатор. Що допустили діти?

Оля. Помилок.

Експериментатор. Що може трапитися із-за помилки цих дітей?

Оля. Горе-і мама буде плакати.

Експериментатор. А яке горе?

Оля. На них може наїхати машина.

З наведеного протоколу видно, що розумово відсталі дошкільники у процесі аналізу ситуацій, що мають місце у реальному житті, здібні виділяти помилки, неточності, вербально узагальнювати їх і диференціювати неправильні і правильні дії.

Починати формування перевірочних дій у даної категорії дітей можна з шестилітнього віку.

Наведенні вище приклади відповідей показують, що для розумово відсталих дошкільників експериментальних груп характерне адекватне використання слів-орієнтирів і словосполучень орієнтирів, а також вмінь узагальнювати у мові основні уявлення про самоконтроль.