Сторінка
2
Вимогливість до навколишніх людей і строга самооцінка свідчать про високий рівень самосвідомості старшого школяра, а це, у свою чергу, приводить старшого школяра до самовиховання. На відміну від підлітків у старшокласників виразно виявляється нова особливість — самокритичність, яка допомагає їм строгіше і об'єктивно контролювати свою поведінку. Хлопці і дівчата прагнуть глибоко розібратися в своєму характері, у відчуттях, діях і вчинках, правильно оцінити свої особливості і виробити в собі кращі якості особи, найбільш важливий і цінний з суспільної точки зору.
Отже, старшокласників не може задовольнити просте викладення навчального матеріалу; їм потрібні насичені новітніми інформаціями та технологіями семінарські, дискусійні уроки з використанням інтелектуальних ігор.
Проблеми викладання біології в старших класах
ХХІ століття – це час формування високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення для економічного та соціального поступу країни. Саме тому освіта має базуватись на принципах диференціації навчання, орієнтації на особистість учня, формування його мотиваційної сфери, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей.
На сьогодні актуальною є проблема аналізу стану викладання навчальних дисциплін, визначення позитивних сторін й окреслення кола проблемних питань навчально-виховного процесу. Судячи за результатами успішності учнів, якісного показника вступу випускників до ВНЗ, в загальноосвітніх навчальних закладах області створено умови повноцінного викладання шкільного курсу біології. Запорукою тому є можливості кадрового потенціалу вчителів природничих дисциплін, рівень науково-методичного забезпечення і контролю за станом викладання. Але природно, що маса проблем соціально-економічного плану є причинами ускладнень для реалізації завдань навчального закладу та освітніх функцій вчителя.
Однією з найістотніших причин неефективного проведення уроків є зниження інтересу учнів до навчання. Складно узагальнювати масштаби цієї проблеми, але, як на моє бачення, вона є штучною, а точніше не типовою. Частіше всього так думають вчителі, які мають середній стаж практичної роботи. У людей цієї категорії скоріше спрацьовує фактор пам'яті про власну молодість, притаманний тому віку робочий ентузіазм, і зрозуміло вищу результативність роботи. До того ж, на формування образу учня семидесятих років певний вплив мав авторитарний стиль управлінської діяльності на всіх її рівнях, що часто дозволяв застосування прийомів виховання суперечливих вимогам щодо дотримання прав людини.
Сучасні діти, які виховуються в умовах розвиненого інформаційного середовища, розбудови демократії суспільства, є більш розкомплексованими в поведінці, вимагають вищого рівня ступенів свободи, а значить і ставлять перед вчителем нові вимоги. Життя вимагає від сучасної школи підготовки дітей із сформованими особистісними рисами, високим рівнем соціальної активності, цілісним умінням бачення проблем, готовністю до дій по їх вирішенню. Головною ознакою сучасної педагогіки має бути особистісно-діяльнісний підхід до організації навчання й виховання дітей, як громадян нового суспільства. Навчання повинне базуватись на принципі природовідповідності, в основі якого лежить задоволення потреб дитини в саморозвитку, пізнанні довкілля не через сприйняття догматичних тверджень, а в форматі гри, розв'язання евристичної ситуації, чи навіть шляхом проб і помилок. Вчитель повинен забезпечити умови для реалізації дитиною потреб пізнання світу саме в такому комфортному для розвитку її особистості середовищі. При такому підході по іншому бачаться й риси сучасного учня.
Зменшенню гостроти проблеми сприятиме і усвідомлення того факту, що дитиною легше сприймається матеріал, який для неї здається цікавим або життєво необхідним. То ж без сумніву, розумне впровадження профільності навчання в старших класах є одним із шляхів нівелювання негативного змісту названої вище проблеми. Грубою помилкою, що часто допускається при організації профільних класів, є довільний розподіл адміністрацією школи профілю існуючих. Обов’язково слід оголошувати повноцінний набір учнів до таких класів із запрошенням зацікавлених дітей з усього регіону.
Передувати профілізації навчання може допрофільна підготовка, тобто залучення дітей до роботи гуртків, вивчення факультативних курсів, участь в роботі секцій наукових товариств, клубів.
Передумовою вдалого вибору учнями профілю навчання є ефективна робота по їх ранній професійній орієнтації. За умови, якщо до десятого, а то і восьмого класу дитина вже визначилась з майбутньою професією, навчаючись за програмами профільного чи поглибленого вивчення вона вивчатиме менш цікаві для неї дисципліни за спрощеними програмами, з економією додаткового часу для улюблених предметів. Якщо за таких умов існуючий інтерес до предмета посилити засобами створення проблемної ситуації, застосування прийомів інтерактивного навчання, рівень пізнавальної активності дітей, а рівно і їх знань, має бути високим.
Обов’язковою ознакою сучасного уроку біології є диференціація навчальних підходів до дітей з різними рівнями пізнавальних потреб і природних здібностей. Такий підхід сприятиме вирішенню наступної проблеми, яку називають вчителі біології: це зауваження щодо змісту програм курсу. Досить часто, причини суб'єктивного плану, як то поверхове ознайомлення з матеріалами державних стандартів освіти, вимогами пояснювальної записки до програм, та не залежні від вчителя причини - відсутність затвердженого варіанту концепції біологічної освіти, певна неоднозначність вимог самої програми щодо знань та умінь, породжують різне розуміння глибини висвітлення змісту певних її питань. Існуючі підручники для старших класів створювались під вимоги попереднього варіанту стандартів освіти. То ж надмірна увага деталям досить часто призводить до "відлякування" дітей від предмета, відволікає їх від вивчення інших важливих питань.
Схема розгляду програмного питання на уроці повинна включати в себе етапи:
Пояснення кожного з питань нового матеріалу повинне здійснюватись за принципом концентричності, де є обов'язковими всі три етапи. Етап ознайомлення з позапрограмним матеріалом повинен бути стислим, але головне - реалізуватись в такій формі, щоб зацікавити якомога більшу кількість учнів. Уміле заохочення тих, хто виявляє бажання працювати на цьому рівні призводить до поступового збільшення числа таких дітей. Їх в пересічному класі спочатку може бути один, два, але за умов систематичної роботи число таких дітей зростає до кількості, за якої буде вже достатньо підстав для розмови про відкриття міжкласного факультативу (гуртка) з біології. Надалі на цих дітей можна опиратись як на майбутніх учасників олімпіад, актив кабінету біології.
Аналіз відвіданих в ході тематичних вивчень шкільних занять засвідчує неповноцінне використання багатьма вчителями можливостей ще одного потенційно сильного чинника за контролем уваги дітей - мотивації їх пізнавальної активності, як складової уроку. Вдале створення проблемної ситуації, пов'язаної з матеріалом що вивчається, визначення місця даного матеріалу в системі знань про життя, ролі в довкіллі й значення для людини, спонукає дітей до роботи, загострює увагу, підживлює інтерес до теми.