Сторінка
14
Методика 2 Визначення пізнавальної активності за О.О. Горчинська
Метою була оцінка ступеню виразності пізнавальної активності. Дослідження проводиться за допомогою спеціальних тестових бланків.
Школярам пропонується переглядати анкети та відповісти на тестові запитання. Переважна більшість відповідей «а» свідчить про високий ступінь виразності пізнавальної активності; відповідей «б» - про помірний ступінь; відповіді «в» - про низький ступінь пізнавальної активності.
3.5 Порівняльний аналіз результатів дослідження
На початку педагогічного дослідження ми провели анкетування учнів двох груп з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначили рейтинг предметів у особистій значимості для учнів Нами отримані такі результати:
На рис.1 видно, що 9 із опитаних учнів обрали на 1 місце англійську мову, 4 – на 2 місце біологію. Також на 2 місці географія у 7 учнів. На 3 місці українська мова у 8 дітей та математика у 4 учнів. 4 місце – математика у 5 із опитаних та біологія у 3. На 5 місце 3 учні віднесли біологію.
Рис.1 Контрольний клас
В екпериментальному класі (рис. 2) нами отримані майже такі результаті як і в контрольному класі. 8 із опитаних учнів вибрали на 1 місце англійську мову, 5 – на 2 місце біологію. Також на 3 місці географія у 6 дітей. На 3 місці українська мова у 8 учнів та математика у 5 учнів. 4 місце – математика у 4 із опитаних та біологія у 3. На 5 місце 2 учнів віднесли біологію.
Рис.2 Експериментальний клас
Порівняємо отримані результати на рис.3.
Рис. 3 Порівняльна гістограма контрольного та експериментального класу
Порівнюючи результати тестування (рис. 3), нами встановлено, що результати повторного опитування в експериментальному класі значно відрізняються від результатів контрольного класу. За результатами проведеного анкетування з приводу зацікавленості учнів у здобутті біологічної інформації та визначення рейтингу предметів, рейтинг біології піднявся на 2 та на 4 місце.
На кінець нашого експерименту в двох групах провели повторні тестування. Результати повторного тестування дали наступні результати.
Рис.4 Рейтинг шкільного предмету у контрольному класі
У контрольному класі показники опитування дещо змінилися від початку експерименту (рис. 4). За біологію, як шкільну дисципліну віддало перевагу на одного учня менше порівняно з експериментальним класом. Також рейтинг біології покращився з 5-го на 4-е місце. Також нами встановлено, що на одного учня більше обрало географію на 2 місце, та математику на 3 місце.
На рис. 5 ми бачимо як змінилося ставлення до біології в експериментальному класі.
Рис.5 Рейтинг шкільного предмету в експериментальному класі
Отриманий нами розподіл рейтингу шкільної біології свідчить про те, що для більшості учнів шкільна біологія є малозначимим предметом, хоча для 9 учнів біологія за особистою значимістю перебуває на другому місці.
На запитання «Що б ви змінили у курсі шкільної біології, якби були директором, чи міністром освіти?» 16 із 20 опитаних учнів відповіли, що взагалі не змінювали б нічого, двоє із 20 опитаних збільшили б кількість уроків з біології, однин учень зазначив, що хотів б більше працювати із таблицями, схемами, із їх використанням матеріал більш зрозуміліший, один учень зазначив, що хотів би більше проводити дослідів на уроках біології.
На запитання: «Які джерела інформації ви використовуєте для підготовки домашніх завдань з біології?» учні відповіли, що здебільшого використовують при підготовці домашніх завдань підручник та інформацію із мережі Інтернет.
Після проведення тестування на оцінку ступеня прояву пізнавальної активності (див. Додаток 2) ми отримали наступні результати:
Нами встановлено (рис. 6), що високий рівень пізнавальної активності у 25% (5 учнів), середній – 55% (11 учнів), низький рівень пізнавальної активності 20% (4 учні).
Рис. 6 Рівень пізнавальної активності у контрольному класі
В експериментальному класі дещо інші результати.
Рис.7 Рівень пізнавальної активності у експериментальному класі
Нами визначено (рис. 7), що 35% (7 учнів) показали високий рівень пізнавальної активності, 50% (10 учнів) середній рівень, та 15% (3 учні) низький рівень пізнавальної активності.
Рис. 8 Порівння рівня пізнавальної активності
Після повторного тестування для визначення рівня активізації пізнавальної діяльності, дані експериментального класу значно відрізняються від показників контрольної.
Рис. 9 Порівняння повторного тестування рівня активізації пізнавальної діяльності
Ми встановили (рис. 9), що в контрольному класі високий рівень пізнавальної активності учнів зменшився на 5 % (1 учень), а середній збільшився на 5%(1 учня), низький залишився без змін. У експериментальному класі покращився високий рівень пізнавальної активності на 25% (5 учнів), та середній рівень на 10% (2 учнів).
Експериментальна частина дипломної роботи виконана на робочому місці вчителя біології середньої загальноосвітньої школи с.Молодіжне, Царичанського району, Дніпропетровської області.
Кабінет біології має довжину 8 м, ширину – 6,7 м, висоту приміщення 3,2 м, його загальна площа складає 53,6 м2, в ньому одночасно можуть навчатись 25-30 осіб. Приміщення класу має три вікна загальною площею 16 м2, що виходять в південно-східному напрямку. Вміщує 12 столів, 24 стільця. До класу підключена каналізація та водопровід, біля виходу знаходиться раковина з теплою та холодною водою. В кабінеті є електричні прилади, такі як телевізор та комп’ютер, макет з наочними матеріалами, шафи для збереження мікроскопів та дидактичного матеріалу, що розраховані на кожного учня.
Приміщення кабінету біології повині відповідати будівельним та санітарним нормам. Розміщення меблів і обладнання в кабінеті має забезпечувати зручність і безпеку роботи.
Кімнатні рослини в кабінеті повині бути розміщені на спеціальних підставках. Утримання рослин на вікнах кабінету не дозволяється. У кабінеті біології не повинно бути рослин, що містять отруйні речовини. У кабінеті біології забороняється використання інсектицидів для боротьби з комахами-шкідниками кімнатних рослин. Допускається обробка рослин мильним розчином, тютюновим настоєм, 5% розчином сечовини.