Сторінка
9

Засоби активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології в школі

Предмет дослідження – пізнавальна діяльность учнів на уроках біології.

Мета дослідження: з`ясування особливосей пізнавальної активності на уроці біології та використання різних методів та засобів для здійснення активізації пізнавального процесу.

Гіпотеза дослідження: якщо у навчальному процесі використовувати комп’ютерні технології, а саме презентації, то буде здійснюватися активізація пізнавальної діяльності учнів.

Завдання:

- з`ясувати особливості педагогічного керування та виховання для активізації пізнавального процесу;

- використання різних засобів та методів активізації пізнавальної діяльності на уроках біології;

- розглянути перспективи використання презентацій з метою активізації пізнавального процесу.

Для вирішення поставлених завдань наукової роботи були використані наступні методи дослідження:

Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел.

Спостереження.

Педагогічне тестування.

Анкетування.

Проблему активізації навчання розробляли психологи й педагоги, філософи й соціологи на всіх етапах розвитку школи. Зокрема це – А. Занков (розвиток мисленнєвої діяльності і практичних дій), Д. Ельконін (засвоєння системи наукових понять залежно від мисленнєвих процесів), І. Єрмакова (діяльність і пізнання), Л. Виготський (єдність навчання і розумового розвитку), П. Блонський (залежність розвитку мислення учнів, його способів і форм від змісту шкільного навчання), В.Давидов (розумовий розвиток та шкільне навчання), В. Петровський (розвиток особистості у навчанні), Т. Шамова (активізація спілкування), Є. Рогов (процеси пізнання) тощо.

Поряд із загальнотеоретичними розробками здійснювався пошук форм, засобів, методів організації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення шкільного курсу біології. Багато уваги приділяється обґрунтування самостійної роботи як засобу пізнавальної діяльності школярів (Є.П.Бруновт, Б.І.Коротяєв, А.І.Нікішов, П.І.Підкасистий).Творчо опрацьовується методика проведення практичних і лабораторних робіт з біології, які значною мірою активізують пізнавальну діяльність учнів (Н.В. Добрєцова, В.О. Кулєв, П.О. Оржеховський, Ю.І. Тіторов). В останній час доробки теоретиків і практиків стосуються формуванню певних груп пізнавальних вмінь і навичок учнів, що оптимізують їх пізнавальну діяльність (Р.В. Черепова, С.М. Шевченко).

Використовувалися джерела науково-методичної літератури, серед яких монографії, підручники і навчальні посібники, статті з журналів та наукових збірників.

Науково-методична та спеціальна література з проблеми розвитку пізнавальної діяльності учнів аналізувалась на початку та впродовж всієї дослідницької роботи, що дозволило сформулювати проблему, визначити її актуальність, та напрямки роботи; теоретично обґрунтувати об’єкт, предмет, мету і завдання роботи; визначити шляхи їх вирішення; розробити структуру педагогічного експерименту.

Для визначення розвитку пізнавальної діяльності учнів 9 класів проводився констатуючий експеримент. В експерименті взяло участь 40 учнів девятого класу середньої загальноосвітньої школи с. Молодіжне. Їх було розділено на дві групи: експериментальну та контрольну (по 20 учнів в кожній). Учні експериментальної групи навчалися за експериментальною програмою, контрольної - за стандартною програмою. Експеримент проводився в період з жовтня 2013 року до квітня 2014 року.

Дослідження проводилося у три етапи:

Перший етап (жовтень 2013р) був присвячений теоретичному дослідженню проблеми, вивченню і узагальненню наукової літератури.

Другий етап (листопад 2013р. - березень 2014р) передбачав проведення констатуючого педагогічного експерименту для визначення рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів середніх класів.

Третій етап (березень 2014р - травень 2014р) включав обробку та аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи.

На початку педагогічної практики ми спостерігали за вчителем класу, щоб з’ясувати чи розвиває вона у дітей пізнавальну активність. На своїх уроках вона запроваджувала проблемне навчання:

на уроках вчитель використовувала проблемні завдання під час пояснення нової теми. Вона ставила перед учнями проблему: з поданих способів вирішення знайти той, який буде найзручніший. Діти всі разом вирішували цю проблему тобто виявлялася їх активність на уроці;

після ознайомлення з текстом вчителька ставила такі питання, на які немає відповіді в підручнику. Відповідь формують самі учні в результаті аналізування прочитаного твору, тобто у дітей розвивається мислення, вони висловлюють свою думку. А це є складовою пізнавальної активності.

використовувала багато ігрових моментів, які дуже зацікавлювали учнів і спонукали до активної діяльності на уроці.

На уроках застосовувався метод бесіди, ставились питання на розвиток логічного мислення, розвивалися вміння застосовувати вже набуті знання. Тобто бесіда дуже активізувала діяльності учнів на уроці, кожен учень прагнув висловити свою думку.

Отже, в результаті спостереження за вчителем класу ми виявили, що протягом кожного уроку вона застосовувала проблемне навчання , яке розвивало пізнавальну активність учнів.

Дана тема педагогічного дослідження вибрана нами через те, що саме від позиції вчителя в навчальному процесі залежить не тільки успішність навчання, а й ставлення до предмету, особиста значущість предмета для особистості.

Обраний нами контингент учнів вибраний через те, що в учнів цього віку вже сформовані пізнавальні інтереси, вони вже більш-менш свідомі та самостійні. Для їх повноцінного розвитку та ефективного навчання необхідний не стільки всеосяжний контроль, який заснований на наказах, вказівках, інструкціях дій, скільки активна співпраця суб’єктів навчання, заснована на довірі.

Після цього ми провели експеримент, спрямований на з’ясування ефективності перевірки знань за допомогою проблемних запитань і завдань.

Педагогічний експеримент стосувався провадження в систему уроків з біології методів та прийомів, розробки уроків з презентаціями для з'ясування впливу на успішність навчання учнів на уроках біології, на їх активність у здобутті знань з біології, на рейтинг значимості біологічної інформації у системі навчальних предметів школи для учнів 9-А класу.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності - процес, направлений на мобілізацію викладачем (за допомогою спеціальних заходів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібності подолати труднощі, активну самостійну роботу. Крім того, активізацію навчально-пізнавальної діяльності не можна розглядати в сучасних умовах тільки як процес керування активностю учнів. Вона одночасно є процесом і результатом стимулювання активності учнів.

Основна мета роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує викладач, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення.