Сторінка
3
Практичне навчання, а точніше, його зміст і форми організації залежать від характеру трудового процесу, що лежить в основі обраної професії. При цьому тип трудового процесу залежить від ряду причин:
- можливості вичленовування в трудовому процесі, з метою навчання, окремих його частин (операцій, прийомів, дій);
- можливості групування різновиду окремих операцій, прийомів, дій, виділюваних комплексів у раціональній послідовності з обліком технологічної й дидактичної доцільності;
- повторюваності операцій у трудовому процесі.
Відповідно до цього всі трудові процеси класифікують залежно від їхнього відношення до процесу навчання по трьох типах.
Перевага в діяльності фахівця технологічних дій вимагає визначення групи його трудових процесів, що дозволить надалі більш точно вибрати систему виробничого навчання. Характеристики кожної із трьох груп трудових процесів представлені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 - Характеристики груп трудових процесів
Групи трудових процесів |
Типи трудових процесів |
Основна учбово-виробнича характеристика |
Основні особливості процесу виробничого навчання |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 група ТП, основні частини яких можуть бути самостійними частинами процесу навчання. |
Аналіз і контроль технологічних операцій. Підготовка сировини до подальшої роботи з нею. |
Більша повторюваність операцій при невеликій їхній варіативності на різних виробах. Можливість обчислення, частішання і варіювання операцій у виробничих умовах. Наявність комплексів операцій. |
Повна можливість організації професійного навчання при виконанні типових виробничих робіт. Необхідність введення навчальних об’єктів для відпрацьовування деяких первісних прийомів обробки. |
2 група ТП, основні частини яких не можуть бути самостійними частинами процесу навчання. |
Обслуговування основних процесів хімічного виробництва (апаратник, технолог). Обслуговування автоматичних верстатів і технологічних ліній (наладчик, оператор). |
Найбільша повторюваність операцій при значній варіативності у зв'язку із ситуацією. Неможливість або значні труднощі вичленовування і частішання операцій у виробничих умовах. Відсутність комплексів операцій. |
Вивчення основ професії із застосуванням технологічних карт, таблиць, алгоритмів, рецептур, рішення технологічних ситуаційних завдань, виконання робіт з учбово-виробничими алгоритмами. |
3 група ТП, що займають проміжне значення між 1 і 2 групами. |
Обслуговування різних апаратів і агрегатів. Розробка планів діяльності підприємства. Розрахунково-аналітичні роботи. |
Більша повторюваність операцій при труднощах їхнього обчислення у виробничих умовах. Відсутність комплексів операцій. |
Сполучення навчання на основі продуктивної праці за професією з виконанням лабораторно-практичних робіт у лабораторіях. |
Апаратник широкого профілю відноситься до першої групи. Так як основні частини трудових процесів можуть бути самостійними частинами процесу навчання.
Проектування кваліфікаційної характеристики спеціаліста
Професія апаратника широкого профілю розповсюджена на підприємствах хімічної промисловості. Ця професія набуває актуальності завдяки науковим досягненням в технологічних областях. За допомогою новітнього обладнання та нових підходів у технологічних процесах поліпшується смак, збільшуються терміни придатності, покращується загальна робота на підприємстві. Завдяки новим відкриттям, з’явилася змога поширити та вдосконалити асортимент виробляємої продукції.
Апаратник широкого профілю може працювати на хімічних заводах , а також на санепідемстанціях, підприємствах управління якістю, котрольно-відпускних підприємствах.
Таблиця 1.3 - Професіональне призначення та умови використання апаратника широкого профілю
Трудові процеси, які виконує |
Мета використання спеціаліста |
Організаційний |
- Технологічне відділення підприємства. - Організація робочого місця - Керування обладнанням - Регулювання технологічного процесу - Перевірка і оцінка ходу технологічного процесу |
Технологічний | |
Контрольний |
Побудова функціональної структури діяльності фахівця (постанова стратегічної мети навчання)
Аналіз професійної діяльності фахівця є першим етапом роботи інженера-педагога над проектом навчання.
Як відомо, створення всякого проекту, у тому числі і дидактичного, починається з аналізу вихідних даних. У результаті такого аналізу створюється повне уявлення про ту інформацію, що повинна лягти в основу проекту, а також вимальовується образ кінцевого продукту, створюваного в ході проектування, установлюються умови, необхідні для умови завдань навчання. Все це визначає важливість цього етапу, від якого надалі залежить результат проектування.
Розглянута діяльність має структуру, властиву будь-якій діяльності і для її опису використовують комплексне застосування наук - психології, педагогіки, технології. Комплексна (організаційно-психологічна) структура діяльності в цьому випадку буде включати організаційні (суб'єкт, процес, предмет, умови, продукт) і психологічні елементи (мету, мотиви, засоби, способи).
При цьому:
Суб'єкт діяльності - група (індивід), яка (ий) цілеспрямовано діє для задоволення своїх потреб.
Ціль є системоутворюючим фактором діяльності і може бути виражена у формі її результату і продукту.
Результат діяльності - психологічне збільшення досвіду особистості, що він здобуває при досягненні мети.
Продукт діяльності - матеріальне уявлення того, що виходить при здійсненні діяльності.
Предмет діяльності - це те, що має суб'єкт на початку діяльності, і те, що в остаточному підсумку перетвориться в продукт.
Процес діяльності - це сукупність цілеспрямованих дій викладача по застосуванню предмета діяльності відповідно до заданої мети.
Спосіб діяльності характеризується підготовленістю суб'єкта до тієї або іншої роботи і може бути розкритий через засоби здійснення із заданою метою.
Засоби - це або досвід суб'єкта, що може бути виражений через сукупність професійно-методичних завдань, або всі допоміжні об'єкти, за допомогою яких здійснюється діяльність.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Експериментальне дослідження розробленої соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку
Реформаторська педагогіка зарубіжних країн кінця XIX — XX ст.
Я - вчитель сільської школи
Використання демонстраційного досліду як засобу вивчення функціонування рослинного організму в розділі "Рослини"
В.О. Сухомлинський про значення початкової школи в системі освіти