Сторінка
6

Формування у молодших школярів уміння розв'язувати текстові задачі

І - ознайомлення із змістом задачі;

ІІ - шукання розв'язання задачі;

ІІІ - розв'язання задачі;

ІV - перевірка розв'язку задачі і формулювання відповіді.

Ці етапи органічно пов'язані між собою, і роботою на кожному з них на цьому ступені керує переважно вчитель.

Розглянемо докладніше методику роботи на кожному етапі.

І). Ознайомлення із змістом задачі.

Усвідомлення змісту задачі - необхідна умова її розв'язання. "Учень не повинен приступати до розв'язування задачі, не зрозумівши її умови. Тому ознайомлення із змістом задачі містить власне опанування її змісту і перевірку усвідомлення його дітьми.

Учень ознайомиться із задачею з слів учителя або самостійно. Ступінь самостійності учнів залежить від рівня їхньої підготовленості і мети розв'язання задачі. Приступаючи до розв'язування задачі, важливо сприйняти її в цілому, а потім вже розбивати на окремі частини.

При фронтальному ознайомленні вчитель читає або переказує задачу двічі. Першого разу читають з метою ознайомлення з її змістом у цілому. Другого разу задачу читають частинами і так, щоб кожна частина містила певну смислову "одиницю" тексту. Поділ задачі па частини здебільшого передбачає виділення окремих числових даних. Під час другого читання нових задач доцільно на дошці записувати умову.

Читаючи задачу, вчитель паузами та інтонацією виділяє числові дані, слова, що визначають вибір дії та запитання задачі. Емоційне забарвлення голосу допомагає учням уявити ту життєву ситуацію, про яку йдеться в задачі. Тому, слухаючи задачу, дітям не варто стежити очима за текстом підручника. Якщо в задачі є мало відомі дітям терміни, то їх слід пояснити заздалегідь, застосовуючи при цьому предмети ілюстрування або рисунки.

Щоб перевірити, як учні усвідомили умову задачі, вчитель задає учням запитання (за змістом окремих частин) або пропонує переказати всю задачу.

З метою активізації контрольного повторення задачі слід іноді наперед поставити перед учнями те або інше завдання.

Наприклад.

"Послухайте задачу, повторіть вголос її запитання .

Прочитайте задачу самостійно і скажіть, що нам відомо про ."

Розглянуті вимоги стосуються і самостійного читання задач учнями. Діти повинні засвоїти, що в процесі читання треба запам'ятати або виписати числові дані, виділити запитання задачі і найбільш важливі слова, які стосуються даних і шуканого числа, а також з'ясувати незрозумілі слова.

Для сприймання задачі в процесі читання важливу роль відіграє правильна постановка логічного наголосу, особливо в запитанні задачі. Виділення різних слів веде до зміни характеристики заданої ситуації. Гак запитання: "Скільки червоних кружечків вирізав Андрійко?" можна прочитати з чотирма відтінками:

Скільки червоних .? (а не іншого кольору)

Скільки . кружечків .? (а не інших фігур)

Скільки . вирізав .? (а не накреслив)

Скільки . Андрійко? (а не хтось інший)

Якщо характеристика ситуації, визначена запитанням, збігається з тією, яка є в умові, то таке читання сприяє кращому розумінню задачі.

Розвитку вміння правильно ставити логічний наголос допомагають завдання на зразок такого:

прочитай запитання по-різному;

першого разу виділи таке слово, щоб запитання відповідало першій умові;

другого разу виділи слово, щоб запитання відповідало другій умові і т, д.

1. Умова

Оля вирізала 8 зелених кружечків, а Наталя на 2 більше.

Запитання

Скільки зелених кружечків вирізала Наталя?

2. Умова

Миколка вирізав 5 трикутників, 3 квадрати, а зелених кружечків стільки, скільки трикутників і квадратів разом

Запитання

Скільки зелених кружечків вирізав Миколка?

Скільки трикутників і квадратів вирізав Миколка?

3. Умова

Оленка вирізала 10 зелених і синіх кружечків. Синіх кружечків вона вирізала 6.

Запитання

Скільки зелених кружечків вирізала Оленка?

4. Умова

Вітя накреслив і зафарбував на аркуші 8 зелених кружечків. Кілька кружечків він вирізав для аплікації. На аркуші залишилося 3 кружечки.

Запитання

Скільки кружечків вирізав Вітя для аплікації?

В учнів слід поступово виховувати таку навичку:

при першому читанні задачі треба уяснити ситуацію, яка в ній описується, і обов'язково виділити запитання;

при другому читанні намагатися виділити в умові те, що відповідає запитанню.

2). Аналіз задачі і складання плану її розв'язання.

Учень може успішно розв'язати задачу, якщо розумітиме значення слів і виразів, з яких їх побудовано. На початку навчання і при розгляді нових задач усвідомлення значення слів та зв'язків між величинами досягається через відтворення тієї реальної проблемної ситуації, моделлю якої є задача. Дедалі частіше застосовується вербальний (словесний) аналіз задачі.

Для з'ясування життєвого змісту задачі використовується предметне моделювання, інсценування, практичне виконання дій, наочні посібники. Моделюванням є мислене відтворення ситуацій.

Розглянемо на прикладі предметне моделювання.

Задача

Хлопчик спіймав 6 рибок.2 найменші рибки він випустив у річку. Скільки рибок залишилося у хлопчика?

Обладнання: відерце і зображення рибок, вирізане з наперу.

Учитель: У задачі сказано, що хлопчик впіймав 6 рибок. Покладемо їх у відерце. (Показує 6 рибок і кладе у відерце). Далі сказано, що дві найменші рибини він випустив у річку. (Вчитель виймає з відерця 2 рибки). Що треба взнати? (Відповідь). Яку треба виконати дію, щоб взнати скільки рибин залишилося у відерці?

Моделювання привело до виконання операцій над предметною множиною, проте остачу визначають не безпосередньо перелічуванням предметів, а за допомогою дії віднімання.

Вербальний аналіз в широкому розумінні містить семантичний аналіз і знаходження способу розв'язування задачі. Суть семантичного аналізу полягає в тому, що на основі аналізу тексту задачі визначають окремі значення величин, а також відношення, які їх зв'язують. Таким аналізом передбачається:

поділ задачі на частини, кожна з яких є словесним завданням певного елемента задачі;

визначення слів-ознак, що характеризують відношення між величинами, а отже і відповідну арифметичну дію.

Під час аналізу треба з'ясувати, скільки величин розглядається в задачі та які вони мають значення. Задавання кожного значення величини складається з трьох частин:

назви величини;

зазначення особливості певного значення;

числового значення, якщо воно відоме.

Якщо числове значення не задано, то воно є невідомим, і якщо, крім того, до завдання цього невідомого значення входить запитання "Скільки?" чи вимога "Знайти", то це значення шукане.

Задача

Бригада буровиків за перше півріччя пробурила свердловин загальною довжиною 4900 м, а за друге - 3850 м. Скільки всього метрів свердловин пробурила бригада за рік?

У задачі йдеться про три значення величини., а саме довжини свердловин. Вона, відповідно, поділяється на три групи слів, кожна з яких є словесним завданням окремого значення величини.