Сторінка
15

Формування у молодших школярів уміння розв'язувати текстові задачі

Також робота із даним видом задач мас сприяти розвиваючому навчанню, оптимальному розвитку кожної дитини зокрема, забезпечувати зростання самостійності учнів, позитивно впливати на уміння розв'язувати задачі. Задачі повинні бути викладені у послідовності, певній кількості, являтися доступними та зрозумілими по змісту, бути зручними для роботи вчителя.

Нами було вивчено роботу із простими задачами на знаходження невідомих компонентів дій додавання та віднімання на різних етапах уроку. Із цього можна зробити висновок, що такі можливості є практично на всіх етапах уроку і в позаурочний час. Найкращими, на нашу думку, було опрацювання задач цих видів безпосередньо під час їх вивчення, а також при усній лічбі, у заключній частині уроку, коли є деякий час для повтору, узагальнення.

Було випробувано різні форми роботи над простими задачами на знаходження невідомого компонента дій додавання та віднімання. Зокрема, було з'ясовано, у яких випадках доцільне використання кожної із форм, описано організації усіх форм роботи на уроці, сформульовано вимоги до них, способи надання допомоги під час індивідуальної роботи.

На початку формуючого експерименту часто учні вгадували дію, якою розв’язувалась задача на знаходження невідомого зменшуваного, від'ємника. В процесі формуючого експерименту проводилася робота в результаті якої учні аналізували зв'язки між даними величинами і шуканою, і на основі цих зв’язків вибирали дію. В кінці експерименту більшість учнів вже могли обґрунтувати чому задача розв'язується власне такою дією, а не вгадували. Для цього впродовж експерименту учням пропонувалися відповідні завдання з кожного виду задач (див. додаток 2,3).

У процесі проведення експерименту вчителі отримали чіткі вказівки щодо роботи над цією групою простих задач, картки з допомогою, інструкції щодо їх використання. Окрім того, було з'ясовано, що під час посиленого опрацювання простих задач рівень знань в експериментальній групі значно покращився. Це пояснюється тим, що ми постійно закріплювали прості задачі даного виду за допомогою повторення, уподібнення. Комплексний підхід до занять з розв'язування простих задач, проведення експерименту дозволили визначити ефективність навчання.

Результати експерименту показали, що реалізація нашої системи допомагає:

підвищити загальний рівень знань з математики;

створити основу для оволодіння вміннями розв'язувані прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання та віднімання;

розвивати в учнів інтерес до математики;

активізувати пізнавальну діяльність школярів;

формувати вміння міркувати у процесі роботи над простою задачею.

Навчання учнів розв'язуванню простих задач дозволяє підвищити рівень

знань не лише сильних учнів, але і середніх і слабших.

В підсумку можемо відзначити, що поставлена мета у проведених теоретичних і експериментальних дослідженнях досягнена. Але проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми.

Подальшій розробці підлягають такі питання:

поглиблення вивчення диференційованого підходу до учнів;

приділення особливої уваги на засоби стимулювання математичного розвитку слабких учнів;

внесення змін у підручники з математики для початкових класів з метою більш впорядкованого вивчення цих видів простих задач.

Додаток 1

Творча робота над задачею. Повторне розв'язування задач.

Якщо задача повторно розв'язується відразу після запису останньої дії і відповіді, то це буде момент первинного закріплення. Мається на увазі повторне розв'язування через деякий час, через декілька днів, тижнів. Такий прийом відіграє важливу роль у формуванні і закріпленні вмінь розв'язувати задачі.

Зустрічаючись із задачею вдруге, учень краще усвідомлює зв'язки між величинами, алгоритм її розв'язання. Якщо при цьому він розв'яже її самостійно, то це вже стане його "власною" роботою над розв'язком.

Повторне розв'язування задач можна практикувати під час усної лічби, під час опитування. Один раз на місяць доцільно пропонувати учням для домашньої роботи повторно розв'язати кілька задач: одну письмово, а решту - усно.

Наприклад: за підручником всі ознайомлюються з текстом задачі. Потім один із учнів пояснює хід розв'язування. Обчислення виконувати не обов'язково, але в багатьох випадках досить пояснити зв'язки між величинами, визначити дію. Якщо ж задача важлива для подальшого вивчення, то вчитель пропонує розв'язати її, але з іншими числами всім учням класу.

1. Зміна елементів задачі.

Пропонується розв'язати задачу, аналогічну розв'язаним на уроці чи на попередніх уроках, але з іншими числовими даними. Здебільшого змінюють одне із них.

Задача

У Віти було 8 цукерок. Коли декілька цукерка вона віддала подрузі, то в неї залишилося ше 5 цукерок. Скільки цукерок було у Віти спочатку?

Варіанти завдань:

а) розв'язати задачу, але число 8 замінити іншим;

б) розв'язати задачу, але числові дані змінити так, щоб шукане число збільшилось.

Виконуючи завдання, учні впевнюються, що задача розв'язується тими самими діями, що й попередня. Відбувається процес узагальнення способу розв'язування. Це і є головна мета прийому зміни числових даних.

Застосування прийому розвиває в учнів уміння правильно відображати реальні життєві ситуації і може бути використане для елементарного дослідження задачі.

2. Зміна числових даних.

Задача

У дівчинки було декілька гривень. Коли 2 гривні вона потратила на покупки, у неї залишилося ще 5 гривень. Скільки грошей було у дівчинки спочатку

Задача

У дівчинки було декілька гривень. Коли вона купила книжку за 4 гривні, то у неї залишилося ще 3 гривні. Скільки грошей було у дівчинки спочатку?

3. Складання обернених задач.

Він допомагає засвоєнню зв'язків між даними і шуканим.

Задача

У хлопчика були марки. Коли 3 марки він віддав другу, у нього залишилося ще 2 марки. Скільки марок було у хлопчика спочатку?

Задача

У хлопчика було 5 марок. Декілька марок він віддав другові і у нього залишилося 2 марки. Скільки марок хлопчик віддав другові?

4. Складання задач за ілюстрацією.

Такий напрям роботи допомагає дітям побачити задачу в певній конкретній ситуації.

Наприклад:

Задача

У двох ящиках були яблука. У першому - 10 кг яблук і у другому декілька. Всього 18 кг. Скільки яблук було у другому ящику?

Задача

У коробці лежало 18 олівців.10 зелених і декілька синіх. Скільки синіх олівців було в коробці?

5. Складання задач певного виду.

Діти не лише розв'язують подані у підручниках задачі на вивчену тему, але і самі складають їх. Цей прийом призначений для закріплення вмінь розв'язувати задачі та їх перевірки.

Можна навести такі зразки постановки завдань:

а) скласти задачу на знаходження невідомого зменшуваного, від'ємника;

б) скласти задачу на знаходження одного із доданків;