Сторінка
9
Система диференційованих навчальних завдань будується за принципом поступового зростання складності, сприяє загальному розвитку учнів, що мають завдання трьох рівней, які відповідають розробленим в психології та методиці навчання математики рекомендаціям відповідної складності і ступеня проблемності, а також відомим в дидактиці рівням засвоєння знань і способів дій.
Важливо також педагогу пам’ятати, що він має визначити, знати, враховувати не тільки індивідуальні особливості своїх учнів, їхній фізичний розвиток, а й темперамент, характер, волю, мислення, почуття, інтереси, щоб спираючись на позитивне, усувати негативне в їхній діяльності і поведінці. Тільки за цієї умови можливе виховання цілісної, гармонійно розвиненої індивідуальності та повноцінної особистості.
А для успішного проведення диференційованого навчання вчителю необхідно: вивчити індивідуальні особливості та навчальні можливості учнів, використовувати й удосконалювати здібності і навички учнів у груповій та індивідуальній роботі,систематично й об’єктивно аналізувати роботу учнів, відмовлятися від малоефективних прийомів організації навчання, заміняючи їх раціональнішими за даних умов, вміло використовувати засоби заохочення.
Результати дослідної роботи показали зміни в навчанні школярів (навчання підвищилося), у розвитку їхніх інтересів і підвищенні мотивації.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Формування інформаційного пакету спеціальності "Облік і аудит"
Громадянська освіта та формування національної свідомості на уроках історії України
Компетентнісно орієнтований підхід до навчання
Розробка схем простих демонстраційних експериментів для шкільного курсу оптики
Збагачення словникового запасу першокласників на уроках розвитку мовлення