Сторінка
4

Використання інноваційних методик у викладанні предметів морально-духовного спрямування

Аналіз парадоксальних явищ можна виділити окремим методом, що має свої особливості і переваги. До них належить пошук так-званих «філософських дитячих питань», що складаються в багаж знань.

Ці всі методи є прекрасним зародком, який може розкритись тільки в поєднанні їх найкращих проявів в новому методологічному застосуванні. Складення програми викладання філософії на основі цих методів – основне завдання мислячої частини населення прогресивних країн світу.

Перша і найактивніша країна, що стала світилом в впровадженні і викладанні філософії не тільки на академічних лавах, але й поза межами університетів Франція. Наріжний Ю. А., в свою чергу зазначає, що зараз у Франції відбувається цілий філософський бум: «Його найпомітніші складові – розповсюдження філософії і філософів в медіа-сфері (радіо, журнали, сцени театрів), вихід філософії за кордони університетських стін, величезні тиражі філософської літератури і, одночасно, критика з сторони «пуристів». Автор визначає таке поширення філософських знань не перекручуванням і простою популяризацією, а потребою і зацікавленістю самого суспільства в таких методиках навчання.

Ж.-П. Сартр і М. Фуко розширили сферу філософії до межі, що змусила філософське знання перетнути кордони політики. «Філософська хвороба», яка стала епідемією на території Франції і захопила суспільство цієї країни повністю, розпочалася з виходу філософського роману «Світ Софії» Ю. Гордера, що вийшов у друк 1995 року, і відразу ставши світовим бестселером. Ця книжка захопила уми простих пересічних людей, які познайомились з основами історії філософії в ігровій формі, подорожуючи з головною героїнею цього роману і відкриваючи для себе нові грані древньої мудрості.

Коли відбувається активне проникнення філософії в людське повсякдення, відділяюча грань, що глибоко розділяла мудрість і життя поступово розчиняється. Доступним стає те, за чим доводилося йти до психологів, а саме – об’єктивна оцінка складних ситуацій та критичне осмислення варіантів виходу з них. Якщо психологія ставить питання таким чином: «як вирішити проблему?», то філософія занурюється до причини її появи та визначає з історичного досвіду філософські системи, що пояснюють структуру самого формування ситуації, та процеси, що стали каталізаторами у загостренні. Подивитись на ситуацію з іншого боку, розширити світогляд – ось рішення, з точки зору філософії. Часто при зміні світогляду чи його розширення більшість проблем перестають виступати для нас в статусі «проблеми».

Дуже яскравим прикладом того, що суспільство зацікавлене в філософії є показник попиту на філософську літературу. Розширення старих та поява нових літературних ринків є справедливим наслідком такого зацікавлення. «Елементом філософського книжкового ринку є всі можливі серії «філософії для дітей» чи «філософії для чайників»: «Філософські підвечірки», «Філо-діти», «Філо-Байки» і т. ін ». Наріжний Ю. А. зазначає, що ця популяризація зачепила всі верстви населення, і, що захоплює той факт, що цією літературою цікавляться люди незалежно від віку і статусу.

В США методологія викладання філософії за новітніми розробками почала своє формування і розвиток в Інституті по розвитку «Філософії для дітей» при Монтклер Стейт Коледж. Створена група, з професором Метью Ліпманом на чолі, почала роботу з розробки спецкурсу, щодо викладання філософії для дітей дошкільного і шкільного віку, задля вироблення у них навичок критичного, креативного та піклуючого мислення, формування розуміння свого громадянського статусу та розвиток демократичних відносин між ними.

Норвегія стала тією країною, в якій автор Юстен Гордер втілив ідею провести тернистими і цікавими шляхами філософії дівчинку, яка в ігровій формі засвоювала складний матеріал. Книга схожа за своїм сюжетом з «Алісою в задзеркаллі». Таким чином був створений новий жанр – пригодницький роман з історії філософії. Наріжний Ю. А. зазначає: «Нарис історії філософії Ю. Гордера заслуговує самої високої оцінки і може бути рекомендований не тільки для читання супер-просунутим школярам, але і в якості посібника для студентів і викладачів ВУЗів» . Автор аргументує цю думку тим, що проблема пояснення складних філософських істин, полягає в першу чергу у відсутності текстів. Філософські першоджерела є занадто складними для сприйняття непідготовленому читачеві. Тому, розклавши «Світ Софії» на глави, є можливість включення цих окремих частин, як першоджерел, які потрібно проаналізувати, ставши співучасником подорожі у філософський світ знань.

В Ізраїлі почали втілювати в життя декілька проектів, які повинні реформувати бачення на освіту і на викладання філософії загалом. На чолі цих програм законне місце посідає «Філософія для дітей». Книги, що входять до цього курсу перекладені з французької мови. Їх автор – Оскар Боніф’є. Основною ідеєю книг є ведення діалогу у вигляді «питання в питанні» в формі сократівських діалогів.

Кожна книга несе с собі одну конкретну тему, наприклад: «Що таке життя?», чи « Що таке емоції?». Ці книги стали актуальними, та отримали високу оцінку від діячів культури і просвітництва. Переклад на 17 мов світу та всесвітнє визнання приніс автору цей цикл. Адаптації чи перекладу на російську і російську мову ще й досі не має, але в перспективі ми повинні розвивати цю програму і у вітчизняній інноваційній педагогіці.

Німеччина також не відстає від світових реформ і новинок в сфері філософії. Тут існують фонди, які мають на меті підтримувати розробки і підготовку навчальних посібників і програм, проведення різного роду дискусій на філософські теми. Після Другої світової війни, Німеччина пережила низку змін в усіх державних сферах, особливо в освітній і культурній. Виступи впливових культурних і мистецьких діячів, представників політичної верхівки закликали до етичних змін в настроях суспільства, виховання толерантності, людинолюбства і гуманних настроїв в суспільстві. В філософській етиці науковці знайшли ті важелі, які допомагають сформувати новий тип мислення в масах, та реабілітувати зганьблену національну свідомість. «Так, в 1999 році в Мюнхені при підтримці фонду Ганса Зайделя для семінарів з етики був випущений спеціальний посібник «Етика», який дає можливість всім зацікавленим особам швидко отримати стартові знання, а також підготуватися до більш глибокого вивчення предмету», – зазначає Наріжний Ю. А Він стверджує, що завдяки таким можливостям, що стали доступними простим громадянам, рівень свідомості нації загалом став змінюватись.

Росія, як країна, яка теж намагається встановити для філософії статус загальнодоступної дисципліни, веде політику впровадження в трьох напрямах. Зокрема психологи намагаються ввести в школі спеціальну дисципліну, яка б допомогла б у формуванні критичного мислення та «релевантної інформативності (життєвої компетентності)». Як відомо, в США та європейських країнах введення психології для вивчення в 1-11 класах в середній школі не отримала підтримки ні збоку викладачів, ні з боку батьків. Нажаль, навіть введення «Соціальних основ життя» в російських школах також поки залишається безрезультатним заняттям. Перспективи розвитку філософії в школах все ж є. Адже другий напрям введення в освітній процес нових педагогічних розробок є форма впровадження «Філософії для дітей» М. Ліпмана, розробленої при Монтклер Стейт Коледж. Такий план розвитку отримав підтримку в Міністерстві освіти Російської Федерації, Психологічному Інституті Російської Академії Освіти, Московському міському психолого-педагогічному інституті. Ці державні утворення сприяють впровадженню новітньої методологічної програми М. Ліпмана «Філософія для дітей» в середній школі.