Сторінка
1
Суспільство європейських країн переживає постійні зміни, які чергуються з кризами. Громадяни не завжди готові до нововведень, свідомість не в силах адаптуватись без змін стратегії впливу в різних сферах життя людини. Звичайно, що найголовнішим є виведення нових методик, що допомогли б змінити освітній процес на користь демократичних реформ. Більшість філософських течій стояли на засадах толерантності та терпимості, роботи в напрямку доведення до ідеалу проблемних сфер діяльності людини. Поява нових методик застосування філософії в навчанні і в повсякденному житті звичайних людей, стала причиною руху назустріч змінам в Україні і в розвинутих країнах світу загалом. Зокрема, поширення «Філософії для дітей» за авторством Метью Ліпмана при Монтклер Стейт Коледж перевернуло уявлення педагогів і суспільства загалом щодо викладання філософії. Пройшовши етапи у своєму розвитку та становленні, ця методика наразі може застосовуватись у викладанні інших предметів. Зокрема її використання у модернізації викладанні предметів морально-духовного спрямування є прикладом пристосування навчального процесу до демократичних змін в суспільстві, мультикультуралізму та глобалізації. Ця тема постає актуальною і в Україні, адже викладання за новітніми методиками зараз знаходиться на процесі впровадження, ознайомлення та пристосування до національних особливостей, освітньої, культурної і релігійної політики в країні.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є новітні методики викладання, досвід їх впровадження в різних країнах світу та отримані результати.
Предмет дослідження. Впровадження новітніх методик викладання, зокрема «Філософії для дітей» М. Ліпмана в процес викладання предметів морально-духовного спрямування. Застосування досвіду європейських країн, Росії та США в педагогічному процесі навчальних закладів України. Досвід роботи експериментальної філософської та релігієзнавчої літньої школи та використання її результатів задля впровадження в навчальні заклади предметів морально-духовного спрямування, що будуть викладатись за допомогою новітніх методик.
Мета роботи –
Завдання дослідження. Реалізація поставленої мети передбачає постановку наступних дослідницьких завдань:
Дослідити феномен покоління-NEXT в епоху постмодернізму та роль філософії у його вихованні. Проаналізувати проблеми, що виникають у процесі формування особистості представників покоління-NEXT, виявити їх причини та шляхи можливого вирішення. Виявити завдання, які допоможе вирішити філософія.
Розкрити місце філософських дисциплін в сучасній освіті; висвітлити важливість і значення критичного мислення при отриманні якісної, конкурентоспроможної, сучасної освіти.
Проаналізувати новітні методики викладання, зокрема філософії і предметів морально-духовного спрямування та їх впровадження в педагогічний процес начальних закладів США та Європи.
Дослідити український досвід впровадження інноваційних методик викладання при вивченні філософсько-релігієзнавчих дисциплін (на прикладі матеріалів роботи першої Всеукраїнської літньої школи з теології, релігієзнавства та історії релігії).
Окреслити перспективи впровадження викладання таких предметів як християнська етика, естетика, теологія, релігієзнавство за допомогою новітніх методик викладання.
Методи дослідження. Теоретико-методологічна основа дослідження визначається завданням бакалаврської роботи. Спільними основами є методи аналізу та синтезу, індукції, дедукції, що будуть використані у дослідженні досвіду використання методик за кордоном. Для збору інформації щодо впровадження, та результатів використання новітніх методик викладання при читанні предметів морально-духовного спрямування в Україні використано методи контент-аналізу (при вивченні роботи учасників школи) та інтерв’ювання (інтерв’ю проводилися з викладачами-модераторами та учасниками школи).
В якості методологічної основи дослідження феномену покоління-NEXT та впровадження новітніх методик філософії в навчальному процесі, задля формування демократичних і толерантних особистостей, використовуються роботи Гуревича П. С., Наріжного Ю. А.
Для детальнішого розгляду методики викладання «Філософії для дітей» М. Ліпмана використаємо матеріали з офіційного сайту при Монтклер Стейт Коледж та роботи Н. С. Юліної за цією тематикою.
Основні характеристики покоління епохи постмодернізму
Ми живемо в епоху активних змін, основною характеристикою якої є оновлення ціннісних орієнтирів у підростаючого покоління. Класичні погляди на викладання гуманітарних наук, у тому числі і філософських доволі сильно видозмінились. Відповідно до науково-технічного прогресу та панування мультикультуралізму в умовах глобалізації відбувається активна еволюція поглядів на те, яким саме чином повинен проходити навчальний процес.
Аналізуючи ті технології, які почали впроваджуватись в освітньому просторі, можемо визначити, що вони є результатом зміни ціннісних і світоглядних орієнтирів. Неодмінним складником і наслідком глобалізації є соціальна мобільність населення, що зробила зустріч різних національностей, релігій та культур невідворотною. Відповідно, зіткнення світоглядних орієнтирів учнів, що приймають участь у навчальному процесі, створює нові труднощі і бар’єри в пошуку підходів і методик викладання гуманітарних дисциплін.
На думку деяких дослідників, зокрема Наріжного Ю. А., сучасне покоління є заангажоване зайвою інформацією, яка постійно і безперервно надходить до кожного учасника комунікаційного простору. Відмова від попередніх авторитетів в усіх напрямках творчої і наукової діяльності призвела до фрагментарності в думках та роботах, що створюються. Хаос, відсутність системи та відмова від правил – ось основні орієнтири теперішнього покоління.
Автор вважає, що та епоха, в якій ми зараз існуємо і творимо є перехідним етапом між «кінцем епохи Просвітництва» і «початком епохи Постмодернізму». Ми повинні зазначити основні характеристики, що домінують:
Переосмислення ролі християнських цінностей та суперечливий і непередбачуваний розвиток процесів секуляризації;
відмова від авторитетів та правил;
зіткнення універсалізму, що є одним з головних ознак глобалізації, з загостренням етнічної ідентичності.
орієнтація на особистісні та індивідуально визначені цінності;
неконкурентноспроможність класичних освітніх систем. тотальний прагматизм, який захопив свідомість молодого покоління.
Сучасна молодь ставить перед собою дещо інші завдання ніж її попередники. Нові методи в освіті та її реформа можуть стати одним з реальних засобів досягнення поставлених життєвих цілей
Коротко цей процес можна схарактеризувати такою тезою: «Світоглядний каркас цієї епохи попирається не тільки елітарними мислителями, як це було в першій половині ХХ століття, «як мертву собаку» ( вислів Г. Гегеля) сцієнтизм і прогресизм сьогодні третують маси». Якщо звести до загального висновку сказане автором, то виявиться, що відсутність людей, що повинні стати молодому поколінню орієнтирами в освітньому просторі, ставить перед нами основне завдання: впровадження нових методик викладання шкільних, усім добре знайомих предметів, та навчання спеціалістів, що і стануть цими орієнтирами.