Сторінка
2

Використання інноваційних методик у викладанні предметів морально-духовного спрямування

Покоління, що не в змозі відсіювати інформацію, залишаючи головне та орієнтуватись на неї, повинне навчатись цьому з школи. ЗМІ та інтернет – простір формують нові міфологічні уявлення про явища навколишньої дійсності та події, які є визначними у державотворчих процесах. Тобто, неможливість критичної оцінки подій веде до масовості та стадності в поглядах на світ, людину та її роль в ньому. Наріжний Ю. А. пише: «Все більше людей живуть, не помічаючи того, в жорстких рамках СВІПтальної реальності (символічної, вигаданої, імітаційної, показної, театралізованої)». Тобто, людина живе в ілюзорному світі, що створений за допомогою синтезу випадкових, хаотичних, несистематизованих знань, нав’язаних ЗМІ та піар-менеджерами, які є асами своєї справи.

Якщо оцінити ту особистість, яка є результатом такого впливу, то отримаємо людину, яка є піддатливою до зовнішніх впливів, управління та підкорення; вона занадто емоційна, егоцентрична та орієнтована на розваги; з прагматичним підходом до вирішення життєвих (духовних і матеріальних) проблем. Така зміна орієнтирів несе за собою життєву недалекоглядність, скептицизм і цинізм.

Ю. А. Наріжний дає особливу назву молодим людям цієї епохи – «покоління – Next». Нівелювання духовними цінностями у них веде до помилкових рішень, які часто стають фатальними не тільки в житті окремого індивіда, але й нації загалом. Той факт, що зараз наявний хиткий політичний і економічний стан сучасних європейських країн, веде до наслідків, що є руйнуючими для свідомості молодого покоління. Фатальна недовіра до державних інститутів. Це знижує шанси працівників освіти отримати підтримку у вигляді довіри до педагогів, що займаються вихованням нових громадян.

Відсутність довіри до педагога та небажання бачити у ньому приклад, веде до відсутності інтересу до навчання. Тотальна лінь та надія на щасливий випадок, величезна кількість джерел інформації та невміння ними користуватись несе за собою, як наслідок виховання непрофесійного майбутнього працівника та спеціаліста. Покоління-Next бажає вчити і займатись тільки тим, що подобається і приносить хороший заробіток. Дуже добре, коли ці два поняття об’єднуються. Такий першопочатковий настрій є хорошим стартом в кар’єру. Але. Для того, щоб займатись тим, до чого є тяга, потрібно навчатись, і не тільки тим предметам, які є основним напрямком твого профілю. Орієнтація тільки на роботу з тими предметами, з яких в майбутньому буде іспит є не бажаною. Корпус гуманітарних дисциплін, що направлені на формування свідомості та духовних цінностей, такі як філософія (людина і світ), етика (християнська етика), релігієзнавство (історія релігій) є необхідними, і з деяких пір обов’язковими до вивчення у середніх та вищих навчальних закладах. Вони закладають фундамент, який є наріжним каменем будь-якої дисципліни і світоглядних систем, на які буде зорієнтована молодь.

Частим недоліком педагога є відсутність оригінальності у викладанні свого предмету. Результатом постає незацікавленість учнів навчальним процесом, та несерйозність у виконанні поставлених викладачем завдань. « Ще в XVIII столітті І. Г. Песталоцці розвивав думку про те, що знання неможливо передати, можна тільки пробудити людину до розмислів та пізнання, тому, що учень – не посудина, ззовні наповнюється вологою пізнання, а вогнище думки, яке потрібно вміло розпалити». Методика викладання філософських дисциплін та її впровадження в навчальних закладах повинна стати головним орієнтиром сучасного освітнього процесу, адже саме на філософських засадах повинен діяти кожний педагог, якщо хоче отримати позитивні результати.

Для профанного світу європейський університет, як цілісна структура, поставав нагромадженням наук навколо центру – філософських дисциплін. «Це вже зараз ми маємо «класичні» університети без філософських факультетів. Хоча філософія тепер дещо інше, ніж в ту далеку епоху, що призивала до життя університети, але вона була дечим більшим, ніж одна із наук». Тобто, відмежувавшись від філософії, інші науки стали розвиватись самостійно і досить успішно. Такий розвиток призвів до стрімкого науково-технічного прогресу. Але без фундаторських філософських попереджувальних розмислів і передбачень розвитку подій, він став некерованим. Тепер, саме, філософські знання потрібно використовувати для врегулювання тих процесів, що стали неминучими в сучасному суспільстві. Але класичні філософські системи будуть безсилими. В такому випадку повинні бути запропоновані нові підходи і форми подачі застарілих, але дуже актуальних в новому переосмисленні, філософських тем.

«Традиційно вважалось, що фундаментальні і прикладні науки – це різні типи дослідницької діяльності». Ця теза, що була запропонована в контексті потрібності зв’язку новітніх технологій і фундаментальних наук, є актуальною і для встановлення взаємозв’язків філософських дисциплін з новітніми технічними засобами, та використання їх в навчальному процесі.

Філософія, як прикладна дисципліна не тільки може, але й повинна працювати на користь суспільству і підростаючому поколінню. Покоління – Next є продуктом своєї епохи. Баланс економічного, політичного і культурного простору в державі, яка називає себе демократичною, повинен надавати навчальний ґрунт для формування майбутнього громадянина держави. Гуревич П. С. пише: «З прогресом цивілізації, відбувається наростаючий діалектичний рух від всеохоплюючого домінування економіки до встановлення в суспільстві більш збалансованого, гармонічного співвідношення економіки і культури, економіки і моралі».

Спрямування мислення на вирішення складних суспільних проблем повинно відбуватись в форматі прививання звички критично переосмислювати ту інформацію, що оточує нас в комунікативному просторі. Демократія вважається територією ризику для молодого покоління, адже, як стверджував М. Фуко, «в демократичному суспільстві кожен може жити за порогом освоєній ним моральності». Фрагментація демократичного суспільства є пагубною для незрілої свідомості. Актуалізація нових релігійних течій та психологічних практик вважаються загрозливими. Деякі науковці, що дотримуються традиційних уявлень «доби Просвітництва», такі як Наріжний Ю. А., вважають, що з такими темпами розвитку технологій впливу на свідомість, скоро потрібно буде вводити щось подібне до клятви Гіппократа для недолугих психотерапевтів. Адже за те, що роблять з нашою свідомістю потрібно нести відповідальність.

При вивченні тих ознак, які набуло покоління – Next, було б справедливим визначити роль демократичних змін в державах Європи, які спровокували молодь до пристосування, задля життя в оновленому суспільстві. Світовий досвід показує, що демократія не вирішує ніяких економічних, політичних, соціальних та освітніх проблем. Вона створює тимчасові варіанти зручного пристосування до проблем, що були накопичені впродовж століть. Це може вважатись як недоліком, так і перевагою. Зокрема, швидкість змін інформаційного простору та технологій призводить до прийняття в державних складних ситуаціях саме тимчасових рішень, що задовольняють потреби суспільства лише на короткий відрізок часу.