Сторінка
1
У процесі навчання відбувається планомірне формування знань, умінь, навичок, а також необхідних властивостей особистості учня. Основою такої планомірної передачі знань служить чітко сформульована мета. Мета повинна бути виражена через дії, що згруповано за рівнями засвоєння учнями навчального матеріалу, кожен з яких має певні характеристики: умови, результат, критерії оцінки (табл. 2.1).
Відповідно до теорії В.П. Беспалько, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу.
Так, на першому рівні учень не тільки сприймає інформацію, але у нього формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне рішення найпростіших завдань на знаходження деякого об'єкта в ряду інших, впізнавання на слух і по зображенню (позначення) заданих елементів (властивостей).
Другий рівень характеризує алгоритмічну діяльність з пам’яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму.
Третій рівень характеризує етап продуктивної дії. На цьому рівні орієнтовна основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються і учень здатний виконати їх в розумі. Він вирішує нестандартні задачі у відповідності з конкретними ситуаціями і об'єктами. Перехід до етапу розумової діяльності призводить до формування творчого мислення, однією зі складових якого є вміння вирішувати конструкторські задачі, що приводить до формування нових знань і учень робить «відкриття для себе». Але він ще не робить нічого нового для суспільства. Вибір третього рівня обумовлюється складністю матеріалу теми та кваліфікаційними вимогами до майбутнього фахівця. Якщо йому доведеться швидко приймати рішення в нестандартних ситуаціях (у відповідність до вимог кваліфікаційної характеристики), то передбачення засвоєння матеріалу на третьому рівні є обов'язковим. В іншому випадку – можна обмежити навчання другим рівнем.
Четвертий рівень характеризує продуктивну дію, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтовної основи діяльності. На цьому етапі видобувається нова інформація, і цей рівень характеризує дослідницьку діяльність. Четвертий рівень у підготовці майбутнього робочого завідомо буде відсутній, тому що наукові дослідження не входять в професійні обов'язки цього фахівця.
Таблиця 1.1. Постановка цілей вивчення теми «Мікроклімат виробничих приміщень», вибір еталонів дій учнів
№ рівня |
Мета навчання |
Еталони | ||
Умови |
Результат |
Критерії оцінки | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Називати складові мікроклімату виробничих приміщень |
Наявність базових знань |
Правильно названі складові мікроклімату виробничих приміщень |
4–6 балів |
2 |
Пояснювати сутність впливу мікроклімату на працівника |
Сформованість дій першого рівня |
Правильно пояснено сутність впливу мікроклімату на працівника |
7–9 балів |
3 |
Проаналізувати правильність проведення визначення параметрів мікроклімату виробничих приміщень |
Сформованість дій другого рівня |
Проаналізовано правильність проведення визначення параметрів мікроклімату виробничих приміщень |
10 балів |
Проектування плану викладу теми
План – це набір коротких найменувань логічно завершених частин навчальної теми, послідовністю яких враховуються як особливості самого змісту, так і рівень знань учнів (базовий і той, що формується).
На вибір типу плану впливають:
• особливості сприйняття, розуміння, запам'ятовування учнями нової інформації;
• рівень сформованості базових знань (зацікавити добре підготовлених учнів можна, надавши їм можливість діяти, чому сприяє індуктивний план; дедуктивний більш кращий для «слабких» учнів);
На вибір ступеня складності плану впливають:
• особливості сприйняття і розуміння учнями нової інформації (число структурних одиниць, які може утримати людей, не роблячи помилок, дорівнює приблизно 7);
• рівень підготовки учнів (чим підготовка слабше і текст важче, тим краще одно-або двоступенева рубрикація; підставами для багатоступеневої рубрикації, крім гарної підготовки учнів, є широке, різноманітне коло питань, що охоплюються викладачем);
План викладення теми «Мікроклімат виробничих приміщень».
Складові параметрів мікроклімату виробничих приміщень
Визначення метеорологічних параметрів
Мікроклімат і його вплив на працівника
Проектування контурного конспекту з теми «Мікроклімат виробничих приміщень»
Мікроклімат виробничих приміщень характеризується температурою, вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів праці. Від комплексного впливу цих елементів залежать теплові відчуття і зумовлені ними фізіологічні та психічні стани працівників.
Визначальним метеорологічним елементом є температура повітря, дія якої може посилюватися або послаблюватися іншими факторами. Посилення несприятливого впливу одного фактора дією інших факторів характеризується як їхня синергічна взаємодія. При антагоністичній взаємодії несприятливий вплив одного фактора послаблюється іншим, що діє в цей час.
Мікроклімат виробничих приміщень зумовлюється технологічним процесом і певною мірою зовнішніми метеорологічними умовами. Цехи, в яких тепловиділення від обладнання, матеріалів, людей, сонця перевищують 20 ккал на 1 м3 за годину, відносяться до гарячих. Як правило, основними при цьому є теплові випромінювання від нагрітих поверхонь обладнання і матеріалів. Так, 500-тонна мартенівська піч віддає 15 млн. ккал/год, з яких 10 млн. ккал припадає на випромінювання. Теплове навантаження складає 250–300 ккал на 1 м3 за годину. Біля 100 ккал на 1 м3 за годину становлять тепловиділення в сушильних цехах заводів будівельних матеріалів, на деяких дільницях виробництва штучного волокна, капрону, в легкій, нафтопереробній, харчовій промисловості.
Виконання роботи в умовах теплового випромінювання і високих температур викликає різко виражені фізіологічні зрушення в організмі працюючих.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Соціально-педагогічна технологія розвитку комунікативності дітей-сиріт, які потрапляють до притулку
Зміст та структура науково-дослідницької діяльності студентів
Диференціація навчання на уроках математики
Формування в учнів трудової культури засобами народознавства
Прогресивна педагогіка в Росії на початку XX ст.