Сторінка
3
Практичні заняття дають змогу вдало запроваджувати міжпредметні зв'язки у викладанні літератури, виявляти і розвивати творчі здібності та кругозір, формувати ідейні переконання. Вони є важливим засобом самовиховання особистості.
Практика показала, що під час проведення практичних занять доцільно використовувати групові завдання. З метою залучення студентів до активної роботи, спрямованої на формування читацької компетенції студентів, на практичних заняттях зарекомендував себе такий прийом роботи як "мозкова атака".
Під "мозковою атакою" розуміється евристична бесіда на основі проблемної ситуації. Цей вид діалогу між учителем та учнями, учнів між собою, спрямований на активізацію творчих здібностей учасників бесіди під час колективних пропонувань ідей та формулювання контр-ідей. "Мозкова атака" (її доречно організовувати в старших класах) передбачає таку послідовність:
оголошення мети та завдань уроку;
формування малих груп, оптимальних за чисельністю і психологічною сумісністю (варто надати можливість розбитися на підгрупи з 5-6 осіб за власним вибором);
створення проблемної ситуації;
пропонування в малих групах різноманітних ідей стосовно розв'язання певної проблемної ситуації;
вивчення ознак, за якими можна об'єднати запропоновані ідеї;
систематизація ідей;
перелік груп ідей, у яких висловлено загальні принципи, підходи до розв'язання проблемної ситуації;
критичне обговорення ідей, розгляд можливих перешкод щодо їх реалізації;
критична оцінка власних ідей у групах після обговорення та пропонування контр-ідей;
формулювання висновків щодо розв'язання даної проблемної ситуації.
Так, під час вивчення новели Ф. Кафки "Перевтілення" на практичних заняттях "мозкову атаку" можна організувати на основі проблемної ситуації, що створюється навколо проблемного запитання: "Ким, на вашу думку, є Грегор Замза після свого перевтілення – людиною чи комахою?" Студентські групи пропонують різноманітні думки щодо з'ясування цієї проблеми. Студентам, щоб висловити свою позицію, слід ще раз уважно зануритися в текст твору, звернути увагу на окремі його художні деталі, проаналізувати їх і дати свою оцінку щодо порушеної проблеми. Після того, як усі варіанти відповідей будуть висловлені, викладач пропонує об'єднати окремі ідеї за спільними ознаками. Наприклад, майже всі студентські групи, говорячи про ознаки Грегора-людини, акцентують увагу на тому, як він сприймає гру на скрипці. Викладач разом зі студентами систематизує запропоновані ідеї. У подальшій роботі студентів у малих групах на основі обговорення, що відбулося на занятті, критично оцінюють власні ідеї. Можна запропонувати контр-ідеї та презентувати їх іншим учасникам обговорення проблеми. Отже, у такий спосіб студентам надається можливість переосмислити власні ідеї та контр-ідеї, що сприяє корекції читацького сприйняття студентів.
Також важливою формою розвитку логічного і творчого мислення студентів на заняттях з зарубіжної літератури, стимулювання їх активності і самостійності є диспут.
Він дає змогу зіставляти свої погляди з поведінкою і думками літературних героїв, використовувати виховну силу позитивного прикладу, формувати критичний погляд на науковий підхід вивчення літератури. Беручи участь у диспуті, студенти розвивають вміння і навички полемізувати, аргументовано захищати свої думки. Так, вивчаючи роман Ф.М. Достоєвського «Злочин та кара», пропонуємо на занятті взяти участь у диспуті за темою «Раскольніков – “жертва суспільства чи злочинець?”».
Успіх диспуту залежить від його вмілої підготовки. Насамперед слід добре продумати тему диспуту, яка б містила в собі чітку світоглядну проблему, що в житті чи в літературі вирішується по-різному, та формулювання дискусійних питань, що спонукали б студентів думати, сперечатися, доводити свою точку зору, використовуючи матеріал наукових розробок та теоретичних статей.
Викладач рекомендує студентам до диспуту ознайомитися з певною літературою, матеріалами з періодичної преси, монографіями, авторефератами, методичними вказівками.
Активні форми занять у сучасній школі з літератури
Семінари
Семінарські заняття запроваджуються з 8 класу. Вони розвивають вміння і навички в учнів самим здобувати знання, виступати перед аудиторією з усними повідомленнями і рефератами, використовуючи для їх підготовки матеріал одного чи кількох джерел. Крім того, семінарські заняття досить важливі з погляду забезпечення наступності навчання і підготовки молоді до життя.
Особливий інтерес до семінарських занять виник у 60-70-х роках у зв'язку з проблемами розвитку творчої активності та пізнавальної самостійності школярів. «Основне завдання семінарських занять — прищеплення учням смаку до самостійної роботи над текстом літературного твору, до збирання та осмислення літературних фактів», — зазначали відомі методисти Т.Ф.Бугайко та Ф.Ф.Бугайко. Особливістю їх є те, що результати самостійної роботи учнів на них обговорюються і оцінюються учителем або учнями-рецензентами. Вони, таким чином, дають змогу «учитися самому і вчити інших», адже основним джерелом знань на такому занятті є не слово вчителя, а повідомлення і реферат, з якими виступають учні.
Семінари органічно вписуються в класно-урочну систему, а не виключають її. Вони здебільшого проводяться з метою розвитку навичок самостійного опрацювання учнями певної теми, поглиблення чи узагальнення вивченого матеріалу. На уроках літератури їх варто запроваджувати за творчістю найвидатніших письменників, про яких є багата літературно-критична та мемуарна література. Щоб не переобтяжувати учнів, семінарські заняття у 8-10 класах проводяться не більше двох-трьох разів на рік.
Насамперед учитель визначає проблему семінару. На кожне з запропонованих питань визначається доповідач і опоненти. Опоненти можуть ознайомитись із текстом учнівської доповіді напередодні семінару. Для того, щоб забезпечити активність усіх учнів, пропонуємо їм для обдумування кілька інших запитань, здебільшого проблемного характеру
На семінарському занятті після невеликого вступного слова вчителя про завдання уроку виступають основні доповідачі, опоненти, а потім в обговоренні проблеми беруть участь інші учні класу. У ході такого семінару учні повинні дійти висновку самостійно.
Важливе значення мають семінарські заняття з узагальнюючих тем, особливо про вагомість творчості та вшанування того чи іншого письменника. Часом такі семінари переростають в уроки цікавих повідомлень за творчістю письменника, у творчі звіти старшокласників про результати своєї індивідуальної чи групової пошуково-дослідницької роботи. На підсумковому уроці учні матимуть змогу виступити із цікавими повідомленнями і рефератами, які розширюють знання учнів про життя і творчість письменника. Щоб залучити всіх учнів до пошуково-дослідницької, творчої роботи, варто їм запропонувати і такі завдання: знайти кілька висловлювань про значення творчості письменники і вміти їх прокоментувати; зібрати і оформити матеріал про творчість письменника. Під час підготовки до проведення семінару можна використовувати і групові завдання.